Ухвала суду № 68479671, 23.08.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/9474/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/9474/17 Головуючий у 1 інстанції: Шалагінова А.В.

Провадження № 11-сс/778/931/17 Доповідач у 2 інстанції: ОСОБА_1

Категорія оскарження: ст.194 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Тютюник М.С., Білоконева В.М.,

при секретарі Мовчан Д.В.,

за участю прокурора Кравець І.А.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2017 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

застосовано запобіжний захід у в вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 9 серпня по 7 жовтня 2017 року включно, з одночасним визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 128000 гривень, з покладанням певних обовязків, передбачених ст.194 КПК України, у разі внесення застави,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, внесено 3 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080000000256.

9 серпня 2017 року о 16 годині 34 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10 серпня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Задовольняючи частково клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри, тяжкість злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, наявність зазначених слідчим ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч.1 ст.177 КПК України, погодився з доводами прокурора про те, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам. Однак, слідчий суддя дійшов до висновку, що зазначений в клопотанні розмір застави, який перевищує максимальний розмір застави, визначений для тяжкого злочину, буде непомірним тягарем для підозрюваного і фактично знівелює мету визначення такої застави.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого суді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 180 розмірів мінімальної заробітної плати.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що слідчим суддею не надано належну оцінку майновому та сімейному стану підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_2 не одружений, не має на утриманні будь-яких осіб, має значну суму грошових заощаджень, що свідчить про те, що сума застави, визначена п. 3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків. Крім того, вважає, що є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на свободі, вільно пересуваючись, підозрюваний може вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, вважала що визначений суддею розмір застави не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, разом з тим повідомила, що відомості про порушення підозрюваним існуючого на цей час у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді застави, яку за нього було внесено та його було звільнено з-під варти, а також відомості про порушення покладених на нього процесуальних обовязків у неї відсутні, заслухавши доводи підозрюваного і його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор не погоджується з рішенням слідчого судді лише в частині визначеного розміру застави.

У відповідності до ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги, тому обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та рішення слідчого судді про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірці не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому розмір застави визначається згідно ч.5 ст.182 КПК України та щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Проте, виключних обставин, які б свідчили про недостатність максимального розміру застави, визначеного п. 2 ч.5 ст.182 КПК України, клопотання не містить, слідчий лише узагальнено послався на тяжкість злочину та матеріальний стан підозрюваного, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею. Посилання на такі виключні обставини не містить і апеляційна скарга прокурора.

Слідчим суддею взято до уваги розмір отриманої підозрюваним заробітної плати з січня по липень 2017 року, відсутність у нього цінного рухомого або нерухомого майна, в повній мірі враховано положення ч.4 ст.182 КПК України, яка встановлює, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього, та обґрунтовано визначив заставу у розмірі, встановленому п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора, про достатність підстав вважати, що перебуваючи на свободі, вільно пересуваючись, підозрюваний може вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування, а також незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, не свідчать про необґрунтованість ухвали слідчого судді, а свідчать про намагання прокурора встановити розмір застави, який явно є непомірним для підозрюваного, що залишить останнього під вартою.

Колегія суддів бере до уваги і фактичну поведінку підозрюваного, який будучи звільнений з-під варти після внесення застави, самостійно за викликом апеляційного суду зявився до судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання щодо погіршення становища підозрюваного. Фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного апеляційному суду не надано та прокурором під час розгляду апеляційної скарги не повідомлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2017 року, якою стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

В.Я. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Білоконев