Ухвала суду № 68479402, 28.08.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/71/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.08.2017 Справа № 908/1719/17

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва О.С., розглянувши матеріали

за позовом: Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» (69002, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» (69123, м.Запоріжжя, вул. Будівельників, 7-А)

про розірвання договору оренди та стягнення суми в розмірі 92416,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, загальною площею 42 кв.м., укладеного між ДП «Побутторгсервіс» та ТОВ «Долина-7», від 01.12.2011 р. та стягнення 92416,80 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 28.08.2017 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1719/17, справі присвоєно номер провадження 9/71/17. Розгляд справи призначено на 14.09.2017 р. об 10-15 год.

Разом із матеріалами позовної заяви Дочірнім підприємством «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» (позивачем у справі) в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину майна, що належить відповідачу, у вигляді нежитлового приміщення кафе, що зазначене в плані поверхів будови літерою А-10, будова 1Х, площею 36,1 кв. м. згідно технічного паспорту по вул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя (орієнтовною вартістю 90 (девяносто) тис. грн.).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, передбачених договором, які фактично є безспірними на суму більш ніж 100 (сто) тис. грн.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п.п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Твердження позивача про безспірність позовних вимог на суму, що перебільшує 100000,00 грн., не є достатньою підставою для забезпечення позову судом. Позивачем не наведено та не надано жодних доказів в підтвердження факту вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна.

Викладені у заяві обставини базуються лише на припущеннях, документально не підтверджено наявність обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Крім того, недоведеною є відповідність обраного позивачем заходу забезпечення позову з урахуванням співвідношення розміру заявленої до стягнення суми та судових витрат, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешт. З наданої позивачем ксерокопії викопіровки приміщень (з виділеними маркерами приміщеннями) не можливо встановити кому саме належать приміщення, більш того, зазначена викопіровка не може бути підтвердженням орієнтовної вартості приміщення (як вказує позивач).

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 33, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» про забезпечення позову у справі №908/1719/17 відмовити.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя О.С.Боєва