Ухвала суду № 68479394, 28.08.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.08.2017 Справа № 908/1717/17

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва О.С., розглянувши позовну заяву ДП «ДНІПРОПРОМ» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 74-А)

до ТОВ НВП «ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ» (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 6)

про стягнення 398772,02 грн.;

ВСТАНОВИВ:

23.08.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ДП «ДНІПРОПРОМ» до ТОВ НВП «ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ» про стягнення заборгованості за договором підряду на проектні роботи № 80/13-01 від 27.09.2013 р. в розмірі 398772,02 грн.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, за змістом п. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків). Найменування юридичної особи повинно відповідати її Статуту і не містити абревіатур.

Проте, у позовній заяві позивачем зазначено: ДП «ДІПРОПРОМ», в свою чергу, відповідачем визначено: ТОВ НВП «ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ». Таким чином, повне найменування позивача та відповідача у позовній заяві не вказано.

Наявність абревіатури у найменуванні позивача та відповідача дає підстави стверджувати, що позивачем в позовній заяві вказано не повне найменування та реквізити сторін.

За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Пред’являючи вимоги по стягненню суми заборгованості за договором № 80/13-01 від 27.09.2013 р., позивач вказує, що відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього підрядник передав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 413278,80 грн., а також зазначає про суму боргу станом на момент подання позову в розмірі 398772,02 грн., проте не вказує період, за який виникла заборгованість. Позивачем взагалі не надано суду розрахунку стягуваної суми основного боргу з зазначенням часткових оплат, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Посилання позивача на підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2016 р., згідно з яким заборгованість ТОВ НВП «ДНІПРОЕНЕРГОСТАЛЬ» була встановлена в розмірі 398772,02 грн. суд не може прийняти в якості розрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу, оскільки з вказаного акту не вбачається з якого періоду виникла заборгованість, за якими місяцями, скільки сплачено коштів та на якій підставі. В акті вказується Сальдо на 01.10.2014 р.: 550272,02 грн., проте не зрозуміло за який період виникла ця сума заборгованості. При цьому, в акті звірки станом на 01.11.2016 р. міститься посилання як на оплату по дог. 80/14-02, так і на оплату по договору 80/14-01. В акті звірки станом на 01.11.2015 р. взагалі відсутнє посилання на договір №80/14-01. Отже, не зрозуміло, за яким саме договором виникла заборгованість.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В свою чергу, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01.01.2017 р. розмір прожитковий мінімуму для працездатних осіб складає – 1600,00 грн.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру (398772,02 грн.). Отже, розмір судового збору за даним позовом становить 5981,58 грн. (1,5 відсотка ціни позову). До матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення № 586/17 від 18.07.2017 р. про сплату 5981,58 грн. судового збору. Разом з тим, судом встановлено, що надане платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976 (далі – Інструкція).

Так, пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

У додатку 8 до Інструкції наведені указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті «М.П.» платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.

За приписами п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача – «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

В даному випадку, на платіжному дорученні № 586/17 від 18.07.2017 р. реквізити «підпис» та «печатка» платника не заповнені. На платіжному дорученні міститься лише відбиток печатки банку та підпис невизначеної особи, дата – 2013 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Приписами ч. 1 ст. 56, п. 2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів додаються до позовної заяви.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Таким чином, належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до господарського суду, є опис вкладення в поштовий конверт в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Згідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

До позовної заяви, що отримана господарським судом від Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню промислових підприємств» взагалі не надано жодних доказів направлення позовної заяви та додатків до неї відповідачу, про що господарським судом Запорізької області складено Акт від 23.08.2017р. про відсутність додатку до позовної заяви п. 20 – докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно із пунктами 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, не надано обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судом також враховується, що за змістом розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, яка звертається до суду та можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

З огляду на вищевикладене, позовна заява Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню промислових підприємств», м. Запоріжжя, підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 54, 57, п.п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню промислових підприємств», м. Запоріжжя, повернути без розгляду.

Додаток: Акт господарського суду Запорізької області від 23.08.2017 р., позовні матеріали на 28 аркушах (в т.ч. оригінал: платіжне доручення № 586/17 від 18.07.2017 р. про сплату 5981,58грн. судового збору).

Суддя О.С. Боєва