Ухвала суду № 68479327, 28.08.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"28" серпня 2017 р.Справа № 924/1148/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

розглянувши матеріали заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі

за позовом комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, м. Житомир

до дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Житомирської обласної ради, м. Житомир

про стягнення 700973,21 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю №01/03-17 від 01.03.2017 р.

третьої особи: не з'явився

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 частково задоволено позов комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради, м. Житомир до дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Житомирської обласної ради, м. Житомир про стягнення 700973,21 грн.

Стягнуто з дочірнього підприємства „Старокостянтинівський молочний завод на користь комунального підприємства „Агенція з питань регіонального розвитку Житомирської обласної ради 578640,41 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 23884,38 грн. втрат від інфляції, 8561,00 грн. 3% річних, 43942,63 грн. пені, 9825,43 грн. витрат по оплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

На виконання рішення 24.01.2017 р. видано наказ.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 р. апеляційну скаргу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 р. відновлено строк на подання апеляційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16, прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" - без задоволення.

На адресу суду 05.04.2017 р. надійшла заява ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (від 31.03.2017 р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю, у якій заявник просить визнати наказ від 24.01.2017 р. про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 таким, що не підлягає виконанню повністю.

У заяві зазначається, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. позов комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради до дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" про стягнення 700973,21 грн., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Житомирська обласна рада задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 578640,41 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 23884,38 грн. втрат від інфляції, 8561,00 грн. 3% річних, 43942,63 грн. пені, 9825,43 грн. витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено. Повний текст рішення складено 12.01.2017 р. 24.01.2017 року видано наказ по справі №924/1148/16. Однак, наказ видано всупереч ст. ст. 51 ,85, 93, 116 ГПК України, оскільки рішення не набрало законної сили, оскільки відповідачем 23.01.2017 р. була подана апеляційна скарга.

Крім того, 16.05.2017 р. до суду надійшла заява (від 13.05.2017 р.), у якій ДП "Старокостянтинівський молочний завод" просить винести ухвалу, якою зупинити стягнення за наказом від 24.01.2017 р. про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 та витребувати даний наказ із Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області. Заяву мотивує відкриттям виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення відповідно до постанови старшого державного виконавця Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області від 20.04.2017 р. (ВП №53816268).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2017 р. ДП "Старокостянтинівський молочний завод" було, зокрема, відновлено строк для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09 березня 2017 року та зупинено виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року до закінчення його перегляду у порядку касації.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09 березня 2017 року у справі №924/1148/16 залишено без змін. Виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року поновлено.

У матеріалах справи міститься копія постанови від 20.04.2017 р. про відкриття виконавчого провадження, винесеної старшим державним виконавцем Старокостянтинівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області, з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 р. у справі №924/1148/16 про стягнення з ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на користь КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради 664853,85 грн.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. На адресу суду надіслав клопотання (від 22.08.2017 р. №1186) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в інших судових засіданнях.

Суд залишає без задоволення зазначене клопотання позивача, оскільки ним не подано доказів, які би підтверджували поважність причин неявки представника. При цьому суд не викликав конкретного представника позивача для участі в судовому засіданні та відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді можуть вести як керівники та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Тобто сторони не позбавлені права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні інших представників згідно зі ст. 28 ГПК України. Така правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

При цьому судом враховується встановлений ч. 3 ст. 117 ГПК України 10-денний строк розгляду заяв про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні вимоги заяви підтримав, наполіг на їх задоволенні. При цьому заявою від 28.08.2017 р. в частині вимоги про зупинення стягнення по виконавчому провадженню відмовився.

Третя особа повноважного представника у судове засідання не направила.

При розгляді заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (від 31.03.2017 р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю, суд бере до уваги таке.

Згідно з Конституцією України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як убачається із поданої заяви, відповідач вважає, що наказ від 24.01.2017 р. про примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 було видано помилково з огляду на те, що його видано до набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ГПК України наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи слідує, що підписання рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України (повного тексту), здійснено 12.01.2017 р. Наказ господарського суду Хмельницької області про примусове виконання рішення від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 видано 24.01.2017 р.

Відповідач стверджує, що ним 23.01.2017 р. було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 і при цьому строк апеляційного оскарження не пропущено, на підтвердження чого подано копії апеляційної скарги, опису вкладення у цінний лист від 23.01.2017 р., фіскального чека відділення поштового зв'язку від 23.01.2017 р.

Апеляційна скарга ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (від 23.01.2017 р.) надійшла до господарського суду 27.01.2017 р. (згідно зі штампом вхідної кореспонденції).

Як уже зазначалось, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 р. апеляційну скаргу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 р. відновлено строк на подання апеляційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16, прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 р., постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 залишено без змін.

Як відзначено у п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року №9, у разі, коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

Суд враховує, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року №9).

Із системного аналізу зазначеного вбачається, що ключовим є саме відсутність обов'язку боржника, на виконання якого виданий відповідний наказ. В той же час, оскільки рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 року залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, суд доходить висновку, що обов'язок боржника, на виконання якого видано судовий наказ 24.01.2017 року у справі №924/1148/16, не припинився. Доказів про зворотнє суду не подано.

З огляду на вищенаведене, оскільки за результатами апеляційного та касаційного переглядів рішення господарського суду Хмельницької області від 11.01.2017 року залишено без змін, судовий наказ від 24.01.2017 року підлягає виконанню.

Таким чином, підстави для визнання наказу господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 р. про примусове виконання рішення суду від 11.01.2017 р. у справі №924/1148/16 таким, що не підлягає виконанню повністю, відсутні, а тому заява ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (від 31.03.2017 р.) про визнання наказу господарського суду Хмельницької області, виданого 24.01.2017 р. у справі №924/1148/16, таким, що не підлягає виконанню повністю, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (від 31.03.2017 р.) про визнання наказу господарського суду Хмельницької області, виданого 24.01.2017 р. у справі №924/1148/16 таким, що не підлягає виконанню повністю, відмовити.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 позивачу (10014, м. Житомир, м-н. ім.С.П. Корольова,12), 3 - відповідачу ( 31104. Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І.Франка, 47 ), 4 -третій особі Житомирській облраді (10041, м. Житомир, м-н. ім. С.П. Корольова, 12). Всім рек. з пов. про вруч.