Рішення № 68479203, 23.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.2017 Справа № 905/1825/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця", м. Лиман

про стягнення збитків у розмірі 21262,16 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.

Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман про стягнення збитків у вигляді нестачі у розмірі 21262,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі станції Добропілля Донецької залізниці відправник відправив згідно залізничної накладної №48530828 у вагонах №53541447, №62200068 вантаж навал, вугілля камяне, на станцію Авдіївка Донецької залізниці. На станції Авдіївка Донецької залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої встановлено, що вантаж прибув з недостачею, про що складені комерційні акти №482803/69, №482803/70 від 21.02.2017. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені товариством збитки має нести перевізник.

07.08.2017 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Курило Г.Є.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2017 порушено провадження у справі №905/1825/17.

Представник позивача у судові засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

22.08.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить долучити до матеріалів справи виписки банку від 16.03.2017 про оплату рахунку №1802-4 від 18.02.2017.

В судовому засіданні та запереченнях на позовну заяву від 17.08.2017 №2022/172 відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивачем не надані належним чином засвідчені документи на підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Позивач є покупцем вугільної продукції за договором № УПр14/36, укладеним 27.02.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЭК ТРЕЙДИНГ.

18.02.2017 зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) відправлено ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажоодержувач) згідно накладної №48530828 у вагонах №53541447, №62200068 вантаж навал, вугілля камяне марки г-газовий, марка Г(Г2) О-100.

При оформленні залізничної накладної №48530828 відповідачем у вагоні №53541447 вказано масу вантажу 67500кг, тара 22400кг, у вагоні №62200068 вказано масу вантажу 67000кг, тара 23600кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150т).

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

20.02.2017 на станції Красноармійськ Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №53541447 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №42038 від 20.02.2017.

На підставі акту загальної форми №42038 від 20.02.2017 на станції Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення) складено комерційний акт №482803/69 від 21.02.2017, відповідно до якого, вантаж у вагоні №53541447 - вугілля камяне марки г-газовий, зважено на справних 100-т, повірених 17.01.2017 вагах вантажоодержувача. За документом виявилось: брутто не вказано, тара - 22400 кг, нетто - 67500 кг, за фактом виявилось: брутто 85400 кг, тара 22400 кг, нетто 63000 кг, що менше ваги, вказаної у документі на 4500 кг.

У комерційному акті №482803/69 від 21.02.2017 у розділі Д також відображено, що при повторному переваженні недостача вантажу підтвердилась. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері зачинені на фіксуючи пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів ущільнена, маркована повздовжньою борозною катком ущільнювачем. Над 1, 2 і 6, 7 люками поглиблення близько 300 см Х280 см Х60-80см, маркування на місці виїмки відсутнє.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом №482803/69 від 21.02.2017 встановлено, що недостача у вагоні №53541447 складає 4500 кг.

20.02.2017 на станції Красноармійськ Донецької залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні №62200068 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено акт загальної форми №42037 від 20.02.2017.

На підставі акту загальної форми №42037 від 20.02.2017 на станції Авдіївка Донецької залізниці (станція призначення) складено комерційний акт №482803/70 від 21.02.2017, відповідно до якого, вантаж у вагоні №62200068 - вугілля камяне марки г-газовий, зважено на справних 100-т, повірених 17.01.2017 вагах вантажоодержувача. За документом виявилось: брутто не вказано, тара - 23600 кг, нетто - 67000 кг, за фактом виявилось: брутто 83000 кг, тара 23600 кг, нетто 59400 кг, що менше ваги, вказаної у документі на 7600 кг.

У комерційному акті №482803/70 від 21.02.2017 у розділі Д також відображено, що при повторному переваженні недостача вантажу підтвердилась. Вантаж прибув у справному вагоні, люки, двері зачинені на фіксуючи пристрої, течі вантажу немає. Поверхня вантажу на рівні бортів ущільнена, маркована повздовжньою борозною катком ущільнювачем. Над 1, 2, 3 люками поглиблення близько 450 см Х280 см Х50-70см, над 6, 7 люками близько 200 см Х280 см Х60-100см маркування на місці виїмки відсутнє.

Комерційний акт з боку залізниці підписано належними особами.

Таким чином, комерційним актом №482803/70 від 21.02.2017 встановлено, що недостача у вагоні №62200068 складає 7600 кг.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути з відповідача 21262,16 грн. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу).

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

В матеріалах справи наявний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" №1802-4 від 18.02.2017, який позивачем був оплачений.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка №04/837 від 24.03.2017 вантажовідправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", підписана генеральним директором та начальником відділу економіки та фінансів, з якої вбачається, що вартість 1 тони вугільної продукції, відвантаженої ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (станція Добропілля Донецької залізниці) на адресу ПрАТ " Авдіївський коксохімічний завод" (станція Авдіївка Донецької залізниці) за накладною №48530828 від 18.02.2017 складає 2259,53 грн. з ПДВ.

З огляду на таке, суд приймає вищевказану довідку як документ відправника, що підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу у розумінні ч.1 ст.115 Статуту залізниць України.

Отже твердження відповідача про відсутність означеної довідки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як встановлено судом, розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 2 % маси нетто вантажу.

У графі 20 залізничної накладної №48530828 від 18.02.2017 найменування вантажу зазначено, що спірний вантаж навал, вугілля камяне марки г-газовий, марка Г(Г2) О-100, а отже, у даному випадку висновок про те, що вантаж був завантажений для подальшого перевезення у вологому стані не є обґрунтованим.

За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива, до якого відноситься вугілля камяне становить 1%.

Таким чином, при розрахунку суми збитків від втрати частини вантажу судом застосовано підп.3 п.27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого норма природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вугілля камяне, складає 1%.

За даними комерційних актів: №482803/69 від 21.02.2017 недостача у вагоні №53541447 складає 4500 кг; №482803/70 від 21.02.2017 недостача у вагоні №62200068 складає 7600 кг.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків, які виникли у звязку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 21262,16 грн.

Суд зробив розрахунок збитків у вигляді нестачі та встановив, що позивач не вірно розрахував суми недостачі.

1.За розрахунком суду нестача у вагоні №53541447 склала 8642,70 грн.:

67500 кг Х 1% = 675 кг; 4500 кг - 675 кг = 3825 кг; 3825 кг х 2259,53/1000 = 8642,70грн., де:

67500 кг - маса нетто у вагоні №53541447,

4500 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482803/69 від 21.02.2017,

675 кг - норма природної втрати,

2259,53 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.

2.За розрахунком суду нестача у вагоні №62200068 склала 15658,54 грн.:

67000 кг Х 1% = 670 кг; 7600 кг - 670 кг = 6930 кг; 6930кг х 2259,53/1000 = 15658,54грн., де:

67000 кг - маса нетто у вагоні №62200068,

7600 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482803/70 від 21.02.2017,

670 кг - норма природної втрати,

2259,53 грн. - вартість 1 т спірного вантажу з ПДВ.

Враховуючи те, що господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог в порядку ст.83 ГПК України, господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 21262,16 грн., а заперечення відповідача не приймаються судом до уваги як необґрунтовані.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м.Авдіївка до ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця, м. Лиман задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця (84440, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) збитки у вигляді нестачі у розмірі 21262,16 грн., судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 23.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 28.08.2017.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2017.

Суддя Г.Є. Курило