Ухвала суду № 68478880, 28.08.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"28" серпня 2017 р. Справа № 922/2064/14

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Плахова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2017р.

у справі №922/2064/14

за позовом ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, смт. Хорошове

про стягнення 21651841,88грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2017р. у справі №922/2064/14 (суддя Ольшанченко В.І.) визначено надіслати окрему ухвалу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; зобовязано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити невідкладні організаційно-правові заходи до недопущення вказаних недоліків в роботі осіб, відповідальних за юридично-правову роботу.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.22017р. у справі №922/2064/14.

Одночасно скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення, оскільки він фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, тоді як законодавством передбачені стислі строки подачі апеляційної скарги на судове рішення.

Також скаржник просить за необхідності поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувану ухвалу отримав лише 16.08.2017р., що підтверджується реєстраційно-контрольною карткою Міністерства юстиції України №20579-0-32-17.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати судового збору. Так, відповідно до Закону України Про судовий збір до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, не відносяться міністерства та відомства.

Також Господарський процесуальний кодекс України встановлює однакові вимоги до апеляційної скарги як для бюджетних установ, так і для інших субєктів звернення.

Таким чином, органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг органам державної виконавчої служби перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

В матеріалах, доданих до апеляційної скарги, відсутні докази сплати судового збору, натомість до скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на те, що він є бюджетною установою та фінансується з державного бюджету України, а чинним законодавством визначені стислі строки на апеляційне оскарження.

Проте, скаржник не надає доказів, які б свідчили, що ним вчинені всі необхідні дії для сплати судового збору, однак він не був сплачений з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Скаржником не наведено жодних доводів та не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, як і доказів того, що ним вчинені відповідні дії для сплати судового збору.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що строки, визначені вимогами Господарського процесуального кодексу України, є однаковими для всіх субєктів оскарження, і не залежать від того, яким чином здійснюється фінансування будь-якого субєкта, який звертається з апеляційною скаргою.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, скаржником не надано будь-яких належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановленому порядку, розмірі та у визначені вимогами чинного законодавства строки.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає поверненню.

Крім того, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.08.2017р. у справі № 922/2064/14 повернути заявникові.

Додаток: заявникові - апеляційна скарга на 6 аркушах та додатки на 5 аркушах та конверт.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Камишева

Суддя О.В.Плахов