Рішення № 68478643, 21.08.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 915/332/17

За позовом: Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія»

54052, м.Миколаїв, Корабельний район, а/с 170, код ЄДРПОУ 19290012

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Югекотоп»

54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20/8, код ЄДРПОУ 35674119

про: стягнення 2 182 764,85 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача:ОСОБА_2, за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 14.04.2017р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1848476,19 грн., пеню в сумі 221816,26 грн., 3% річних в розмірі 23745,55 грн., інфляційні втрати в сумі 88726,84 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору №59П-2016 від 17.03.2016р.; рахунків №871 від 10.10.2016р., №916 від 25.10.2016р., №923 від 25.10.2016р., №924 від 25.10.2016р., №917 від 25.10.2016р.; приймально-здавальних актів та актів наданих послуг (не підписані зі сторони відповідача); листів позивача №01-7/2547 від 27.10.2016р. та №01-7/2551 від 27.10.2016р., листа №01-2/2475 та відповіді №1469-10 від 27.10.2016р., претензії від 30.01.2017р. №01-2/218, листа відповідача №108/1-02 від 06.02.2017р., норм статей 625, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що на виконання умов договору позивач виконав наступні додаткові роботи, а саме: виконана робота кранів позивача з перекидання щепи та деревини, що належали відповідачу. Зазначені роботи виконувались протягом квітня, травня, червня 2016 року. Відповідач направлені йому разом з рахунками приймально-здавальні акти та акти наданих послуг не підписав та не повернув позивачу. Станом на 04.04.2017р. відповідач рахунки №№871, 916, 923, 924 та додатковий рахунок №917 не сплатив, претензію не визнав, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач у відзиві (вх. №9050/17 від 23.06.2017р.) просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на не підтвердження існування заборгованості за додаткові послуги роботи кранів в період квітень, травень, червень 2016 року відповідно до умов договору №59П-2016у відповідача перед позивачем. Останнім не додано жодного належного доказу в розумінні ст. ст. 32,33 ГПК України.

21.08.2017р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд

встановив:

17 березня 2016 року за №59П-2016 між державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», як портовим оператором, та товариством з обмеженою відповідальністю «Югекотоп», як замовником, був укладений договір, відповідно до умов якого був визначений порядок та умови надання послуг портовим оператором по виконанню вантажних операцій, за замовленням замовника, з вантажами, які прибули для замовника, що перевозяться водним, залізничним, автомобільним видами транспорту та повязаних з цим робіт і послуг.

В подальшому, у звязку з тим, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 17.10.2016р. №354 «Про державне підприємство «Спеціалізований порт «Октябрськ» ДП «СП «Октябрськ» було перейменоване у державне підприємство «Стивідорна компанія «Ольвія», додатковою угодою №2 від 03.11.2016р. до вказаного договору були внесені відповідні зміни щодо реквізитів портового оператора.

Умовами п.1.2 договору його учасники погодили, що варіанти вантажних операцій, послуги, їх вартість, строки завезення, обєм робіт та інше стосовно вантажу окремої номенклатури наводяться у додатках до цього договору, які є його невідємною частиною.

Відповідно до умов п. 2.1.1 договору, портовий оператор визначає обсяг, строки завезення на територію портового оператора вантажу на підставі поданої замовником заявки згідно умов цього договору у відповідності до можливостей портового оператора.

Згідно з п. 2.1.15 договору, виходячи зі своїх можливостей портовий оператор, за заявками замовника, може виконувати додаткові роботи і надавати додаткові послуги, повязані з перевантаженням зазначеного вантажу. Оплата додаткових робіт та послуг, а також використаних при цьому матеріалів, проводиться відповідно до п.п.3.7-3.14 цього договору на підставі актів прийому-здачі виконаних робіт.

Пунктом 2.2.41 договору визначено, що замовник зобовязаний протягом пяти робочих днів з дати отримання акту надання послуг підписати його та повернути один підписаний примірник портовому оператору. У разі якщо акт надання послуг не підписаний і не повернутий портовому оператору, він вважається погодженим замовником та прийнятим портовим оператором в роботу.

Умовами розділу 3 договору його учасники погодили порядок розрахунків.

Так, сторони дійшли згоди, що оплата замовником послуг і робіт портового оператора здійснюється згідно тарифів портового оператора, які встановлені порядком справляння плат за навантажувально-розвантажувальні роботи у ДП «СМП «Октябрськ» (п. 3.1).

Нарахування платежів за надані послуги, виконані роботи здійснюється в доларах США згідно діючих тарифів портового оператора, передбачених порядком справляння плат за НРР та додатками до цього договору, для резидента з перерахуванням у гривні по курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку (п.3.7.1).

Відповідно до умов п.3.8 договору, при наданні портовим оператором додаткових робіт та послуг, замовник оплачує їх при остаточному розрахунку.

Згідно з п.3.10 договору, оплата здійснюється згідно з рахунками портового оператора, які попередньо направляються разом з актами надання послуг факсом або по електронній пошті на адресу замовника, з наступним врученням протягом трьох робочих днів представнику замовника під розпис у спеціальному журналі обліку видачі первинних бухгалтерських документів контрагентам/клієнтам, який знаходиться в бухгалтерії портового оператора. При цьому представник замовника повинен бути належним чином уповноважений для одержання від портового оператора документів (для замовника). У разі, якщо представник замовника не отримав рахунок в бухгалтерії портового оператора протягом визначеного терміну, бухгалтерія портового оператора направляє рахунки поштою на адресу замовника. Оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати надання послуг, а дата надання послуг є дата зазначена портовим оператором в акті наданих послуг.

На виконання умов договору портовим оператором надавались замовнику вантажно-розвантажувальні послуги, які останнім сплачувались відповідно до отриманих рахунків.

Однак, за твердженням позивача, в період з квітня 2016 року по червень 2016 року, ним були надані відповідачу додаткові послуги, які полягали в роботі кранів «Albreht», «Альбатрос» та «Сокіл» на загальну суму 1 836 639,79 грн., про що свідчать виписані позивачем рахунки на оплату №871 від 10.10.2016р. на суму 1166238,64 грн., №916 від 25.10.2016р. на суму 31005,28 грн., №923 від 25.10.2016р. на суму 171595,2 грн. та №924 від 25.10.2016р. на суму 467800,67 грн.

До вказаних рахунків позивачем додані акти надання послуг №881 від 10.10.2016р., №921 від 25.10.2016р., №927 від 25.10.2016р. та №928 від 25.10.2016р., а також приймально-здавальні акти (а.с.44-100 т. 2).

Окрім цього, позивачем був виставлений відповідачу рахунок №917 від 25.10.2016р. на суму 11836,4 грн.

З наданої копії рахунку вбачається, що вказана сума є доплатою за формування штабелю тріски за період з 27.07.2016р. по 30.09.2016р. та нарахована додатково до рахунків №745 від 08.09.2016р., №824 від 25.09.2016р., №825 від 26.09.2016р., №826 від 27.09.2016р., №827 від 28.09.2016р., №828 від 29.09.2016р., №829 від 29.09.2016р., які були відповідачем отримані та оплачені.

В якості доказу направлення відповідачу спірних рахунків, актів надання послуг та приймально-здавальних актів позивач надав копії листів №01-2/2475 від 20.10.2016р., №01-7/2551 від 27.10.2016р. та №01-7/2547 від 27.10.2016р.

Відповідач вказані рахунки не оплатив, акти не підписав, підписані примірники актів позивачу не повернув, направив позивачу лист вих. №1469-10 від 27.10.2016р., в якому зазначив, що зважаючи на відсутність заявок з боку ТОВ «Югекотоп» відповідно до листа №01-2/2475 від 20.10.2016р., рішення щодо сплати додаткових послуг не може бути розглянуто позитивно.

30.01.2017р. за №01-2/218 позивач направив відповідачу претензію на суму 3677334,18 грн., в якій вимагав сплатити наявну заборгованість, в тому числі нараховану пеню, втрати від інфляції та 3% річних.

За результатами розгляду претензії, відповідач листом від 06.02.2017р. №108/1-02 повідомив позивачу про невизнання претензії та зазначив, що ТОВ «Югекотоп» неодноразово звертався до портового оператора з проханням розяснити підстави нарахування оплати за послуги, надати розрахунки. Здійснити акти звірок, тривалий час не могли отримати вихідні дані для перевірки нарахованих сум тощо та не здійснювати нарахування пені, 3% річних на період врегулювання розбіжностей, однак вказані звернення портовим оператором були залишені без уваги.

У звязку з несплатою нарахованих сум, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, мотивуючи тим, що, по-перше, ним у спірний період не надавались заявки на проведення вказаних позивачем додаткових робіт, по-друге, позивачем безпідставно було збільшено години роботи кранів у звязку з чим неправомірно виставлено рахунок №917 від 25.10.2016р.

На підтвердження своєї позиції, відповідач надав суду копію висновку судової економічної експертизи №4/2017 від 17.07.2017р., яка була проведена у кримінальному провадженні, розпочатому 09.09.2016р.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання: 1) чи підтверджується документально висновки перевірки Державної фінансової інспекції в Миколаївській області під час виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «СМП «Октябрськ» період з 04.02.2016р. по 29.06.2016р. щодо нанесення збитків ДП «СМП «Октябрськ» на виконання укладеного між ДП «СМП «Октябрськ» та ТОВ «Югекотоп» договору №59П-2016 від 17.03.2016р. про надання зазначеному товариству послуг по виконанню вантажних операцій за замовленням ТОВ «Югекотоп» з вантажами, які прибули для ТОВ «Югекотоп» та повязані з цим договором послуги? 2) чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача ДП «СК «Ольвія» розмір спричинених збитків ДП «СК «Ольвія» на загальну суму 1188661,98 грн. внаслідок здійснення в період квітня-червня 2016 року внутрішньоскладського переміщення портальними кранами деревини ТОВ «Югекотоп», з метою можливості її захвату маніпуляторами цього товариства для подальшої подачі деревини в машини для переробки в тріску?

З даного висновку вбачається, що при проведені експертизи було встановлено, що звичайні обставини в період дії договору від 17.03.2016р. у проміжку часу квітень червень 2016 року, які супроводжують отримання доходу від виконання додаткових робіт (послуг) з переміщення вантажів були відсутні (у вигляді заявок ТОВ «Югекотоп» на виконання додаткових робіт (послуг) та актів прийому-здачі робіт (послуг) з проведення внутрішньоскладських переміщень вантажу, які замовником портовому оператору не подавались та не оформлювались), оскільки документальне підтвердження заявок на виконання послуг та їх надання відсутнє.

Позивач, зі свого боку, надав суду письмові пояснення на відзив, в яких зазначив, що умовами договору не передбачено отримання заявок на виконання робіт саме у письмовому вигляді, тому заявки на додаткову роботу кранів позивач отримував від відповідача у оперативному режимі через диспетчерську службу позивача. Додатково на підтвердження надання додаткових послуг, позивач надав суду копії наряд-завдань на портові вантажно-розвантажувальні роботи.

Дослідивши надані сторонами документальні докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до норм ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про морські порти України», господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов'язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту.

Частинами 3-5 названої статті визначено, що власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права і обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання відповідних послуг у морському порту і встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.

Портові оператори зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти дій, які можуть справляти негативний вплив на конкурентне середовище в морському порту.

Адміністрація морських портів України не має права перешкоджати або втручатися в діяльність суб'єктів господарювання, крім випадків, передбачених законом, а також встановлювати для них умови діяльності, що погіршують їх становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання або порушують їхні права та законні інтереси. Суб'єкти господарювання, які здійснюють свою діяльність у межах морського порту, мають право на власний розсуд розпоряджатися належним їм майном, розширювати свої межі у відповідності до вимог Цивільного, Господарського, Земельного та Водного кодексів України.

Умовами договору №59П-2016 від 17.03.2016р. сторони узгодили порядок та умови надання послуг позивачем по виконанню вантажних операцій, зокрема, передбачили, що додаткові роботи і послуги портовий оператор виконує за заявками замовника (п.3.2), порядок оплати виконаних робіт, порядок направлення рахунків на оплату послуг а також строки здійснення оплати (п. 3.10).

Відповідно до норм статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частиною 1 статті 36 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач, в порушення вказаних норм, не надав суду заявок відповідача на проведення спірних додаткових робіт. Надані ним наряди-завдання не можуть вважатись такими заявками, оскільки не містять жодних відомостей, які дозволяють ідентифікувати, що роботи, вказані у даних наряд-завданнях, виконані на підставі договору №59П-2016 від 17.03.2016р.

Посилання позивача на те, що такі заявки надходили в оперативному режимі та фіксувались диспетчерською службою судом до уваги не приймаються, оскільки жодних документальних доказів такої фіксації диспетчерською службою позивач суду не надав.

Судом також прийнято до уваги, що надана відповідачем копія висновку судової економічної експертизи свідчить про фактичну наявність заявок від ТОВ «Югекотоп» на проведення робіт та надання послуг в ході виконання умов договору №59П-2016 та їх дослідження судовим експертом.

Отже, посилання позивача на неузгодженість форми таких заявок та отримання їх в оперативному порядку (без оформлення в письмовому вигляді) спростовуються матеріалами справи.

Окрім цього, позивачем, в порушення умов п. 3.1 договору, не надано суду доказів попереднього направлення відповідачу рахунків разом з актами надання послуг факсом або електронною поштою з подальшим врученням протягом трьох робочих днів представнику замовника під розпис у спеціальному журналі.

Спірні рахунки №№871, 916,923,924 разом з актами наданих послуг, які були надані у період квітень-червень 2016 року (згідно із приймально-здавальними актами, підписаними лише представником позивача), були направлені на адресу відповідача засобами поштового звязку лише у жовтні 2016 року. При цьому належних та допустимих доказів їх вручення відповідачу позивач суду не надав.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що відповідач з дня отримання даних рахунків з ними не погодився та звертався до позивача із проханнями уточнити обсяг виконаних робіт, підставу їх надання та здійснити звірку взаєморозрахунків, однак позивач вказані вимоги залишив без задоволення.

Стосовно рахунку №917 від 25.10.2016р., яким позивач нарахував доплату за вже виконані та оплачені роботи, суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження даної вимоги позивачем не надано жодного належного доказу щодо підстав здійснення такого донарахування (внесення змін до додатку №2 від 25.03.2016р., збільшення розміру ставок оплати за роботи і послуги тощо).

Наявні рахунки, додатково до яких складено рахунок №917, були сформовані на підставі актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами та оплачені відповідачем повністю. Жодних доказів щодо внесення змін до цих актів виконаних робіт в частині збільшення годин роботи позивач суду не надав.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність у позивача належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог щодо стягнення основного боргу, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Вимоги щодо нарахування та стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних мають похідний характер від основної позовної вимоги, та у звязку з відмовою у стягненні основного боргу, правові підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні.

Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано « 28» серпня 2017 року

Суддя О.Г.Смородінова