Рішення № 68478297, 21.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2017 Справа № 905/1792/17

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», Донецька область, м. Бахмут

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Дружківка

про: стягнення заборгованості у розмірі 5172,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Церковна О.Ю. за довіреністю №юр/3 від 29.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», Донецька область, м. Бахмут, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Дружківка про стягнення заборгованості у розмірі 5172,01 грн., а саме: 4368,37 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 57,71 грн., інфляційні нарахування у розмірі 239,28 грн., пені у розмірі 506,65 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання теплової енергії №39 від 01.10.2011р., додатки: №1, №3, №4, додаткові угоди: від 20.04.2016р., від 15.09.2016р., акт про підключення опалення №39 від 14.10.2016р., акт про відключення опалення №39 від 07.04.2017р., рахунки: №391016 від 31.10.2016р., №391116 від 30.11.2016р., №391216 від 31.12.2016р., №390117 від 31.07.2017р., №390217 від 28.02.2017р., №390317 від 31.03.2017р., №390417 від 30.04.2017р., акти прийому - передачі теплової енергії: від 31.10.2016р., від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р., від 28.02.2017р., від 31.03.2017р.

Представник позивача у судовому засіданні позові вимоги підтримує у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання від 21.08.2017р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (надалі - Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Споживач) було укладено договір постачання теплової енергії №39 (надалі - Договір), відповідно якого, Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо постачання теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних Споживачеві обсягах для об'єктів, перерахованих в Додатку №1 до договору опалювальною площею 30,00 м2 і опалювальним обєм 123,03 м3 (п.1.1. Договору).

За умов п.11.1. Договору, цей договір вступає в силу з дня його підписання 01.10.2011р. та діє до 31.12.2011р.

Згідно до умов п.11.3. Договору, припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної оплаті спожитої теплової енергії.

Відповідно п.11.4. Договору, договір вважається продовженням на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін письмово не заявить про його припинення.

Згідно з Додатком №1 до Договору постачання теплової енергії №39 від 01.10.2011р., теплова енергія подається на об'єкт відповідача опалювальною площею 30,00 м2, за адресою: АДРЕСА_1.

За умов п.3.2.3. Договору, виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно до умов п.6.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 15.09.2016р.), оплата за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цінами), згідно з чинним законодавством України. У разі зміни тарифів (цін) на теплову енергію Сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами (цінами) з дати їх вступу в законну силу.

Відповідно п.6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умов п.6.3. Договору, оплату за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа наступного за звітним згідно рахунку(ів), що пред'являються Виконавцем.

Факт надання опалення на об'єкт відповідача, буфет-т/сч, за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується акт про підключення опалення №39 від 14.10.2016р., акт про відключення опалення №39 від 07.04.2017р., належним чином засвідчені копії яких є в матеріалах справи.

На виконання умов зазначеного договору позивачем пред'явлено відповідачу для оплати теплової енергії виставле ні рахунки: №391016 від 31.10.2016р., №391116 від 30.11.2016р., №391216 від 31.12.2016р., №390117 від 31.07.2017р., №390217 від 28.02.2017р., №390317 від 31.03.2017р., №390417 від 30.04.2017р. на загальну суму 4368,37 грн., належним чином засвідчені копії яких є в матеріалах справи.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на вищенаведене, сума заборгованості Відповідача за договором постачання теплової енергії №39 від 01.10.2011р. за період з жовтня 2016р. по квітень 2017р. становить 4368,37 грн. основного боргу.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу у розмірі 4368,37 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 57,71 грн., інфляційні нарахування у розмірі 239,28 грн., згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних, розрахованих за кожним рахунком, за періоди:з 21.11.2016р. по 20.12.2016р., з 21.12.2016р. по 20.01.2017р., з 21.01.2017р. по 20.02.2017р., з 21.02.2017р. по 20.03.2017р., 21.03.2017р. по 20.04.2017р., з 21.04.2017р. по 20.05.2017р., з 22.05.2017р. по 26.07.2017р. у розмірі 57,71 грн., інфляційні нарахування, розрахованих за кожним рахунком, за період з грудня 2016р. по червень 2017р. у розмірі 239,28 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 506,65 грн., відповідно до п.6.9. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п.6.9. Договору, в разі несвоєчасних розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. В подальшому, під час вступу платежів від Споживача грошові кошти розподіляються таким чином: в першу чергу погашаються штрафні санкції, що залишилися грошові кошти йдуть на погашення основного боргу.

Заявлену до стягнення розміри пені за періоди: з 21.11.2016р. по 20.12.2016р., з 21.12.2016р. по 20.01.2017р., з 21.01.2017р. по 20.02.2017р., з 21.02.2017р. по 20.03.2017р., з 21.03.2017р. по 13.04.2017р., з 14.04.2017р. по 20.04.2017р., з 21.04.2017р. по 20.05.2017р., з 22.05.2017р. по 25.05.2017р., з 26.05.2017р. по 26.07.2017р. у розмірі 506,65 грн., розрахована за кожною видатковою накладною, відповідно до п.6.9. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку, дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 627, 655, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 - 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія», Донецька область, м. Бахмут до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Дружківка про стягнення заборгованості у розмірі 5172,01 грн., а саме: 4368,37 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 57,71 грн., інфляційні нарахування у розмірі 239,28 грн., пені у розмірі 506,65 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (84500, Донецька область, м. Бахмут (м. Артемівськ), вул. Зелена, буд. 41; код ЄДРПОУ 34776960) заборгованість у розмірі 4368,37 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 57,71 грн., інфляційні нарахування у розмірі 239,28 грн., пені у розмірі 506,65 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99