Рішення № 68478051, 28.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2017 Справа № 904/6725/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 58152грн.97коп., пені у розмірі 12831грн.87коп., 3% річних у розмірі 1702грн.78коп., інфляційної складової у розмірі 7561грн.46коп. та штрафу у розмірі 34430грн.59коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №02-18 від 16.01.2017р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Херсонський хлібокомбінат" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" з позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 58152грн.97коп., пені в розмірі 12831грн.87коп., 3% річних в розмірі 1702грн.78коп., інфляційної складової в розмірі 7561грн.46коп. та штрафу в розмірі 34430грн.59коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №392110 від 24.06.2016р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 05.07.2017р., 19.07.2017р. та 22.08.2017р.

04.07.2017р. відповідач надав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 05.07.2017р., на іншу дату у звязку з неможливістю направити в судове засідання свого повноважного представника. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

Позивач 05.07.2017р. надав письмові пояснення, в яких визначив правову позицію щодо нарахування суми штрафу в розмірі 34430грн.59коп.

18.07.2017р. відповідач надав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 19.07.2017р., на іншу дату. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач просив надати час для підготовки відзиву на позов та контррозрахунку сум, заявлених до стягнення. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

19.07.2017р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 48152грн.97коп., пеню в розмірі 13220грн.00коп., 3% річних в розмірі 1831грн.96коп., інфляційну складову в розмірі 8966грн.47коп. та штраф в розмірі 34430грн.59коп. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Позивач 19.07.2017р. заявив клопотання про покладення на відповідача витрат, повязаних із явкою представника позивача в судове засідання, яке відбулось 05.07.2017р., в розмірі 1501грн.42коп.

Також представник позивача заявив клопотання про витребування доказів. У вказаному клопотанні позивач просив суд витребувати від ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області інформацію про те, чи було включено до податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" господарські операції за податковими накладними №638 від 30.06.2016р., №83 від 31.07.2016р., №855 від 31.08.2016р., №24 від 03.09.2016р., що виписані Приватним акціонерним товариством "Херсонський хлібокомбінат". Клопотання позивача задоволено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2017р.

02.08.2017р. на адресу суду надійшла інформація від ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідно до якої господарські операції за податковими накладними №638 від 30.06.2016р., №83 від 31.07.2016р., №855 від 31.08.2016р., №24 від 03.09.2016р., виписані Приватним акціонерним товариством "Херсонський хлібокомбінат", включені до податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс".

Позивач 15.08.2017р. заявив клопотання про покладення на відповідача витрат, повязаних із явкою представника позивача в судове засідання, яке відбулось 19.07.2017р., в розмірі 1501грн.42коп.

21.08.2017р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 38152грн.97коп., пеню в розмірі 13220грн.00коп., 3% річних в розмірі 1831грн.96коп., інфляційну складову в розмірі 8966грн.47коп. та штраф в розмірі 34430грн.59коп.

Дослідивши обставини, викладені в заяві позивача, перевіривши повноваження особи, яка її підписала та встановивши, що вказана заява відповідає вимогам чинного законодавства України, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, предметом розгляду у справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат" суми основної заборгованості в розмірі 38152грн.97коп., пені в розмірі 13220грн.00коп., 3% річних в розмірі 1831грн.96коп., інфляційної складової в розмірі 8966грн.47коп. та штрафу в розмірі 34430грн.59коп.

22.08.2017р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції, відповідач стверджує, що не отримував від позивача товар, а видаткові накладні, надані позивачем, підписані неуповноваженою особою. Крім того, відповідач стверджує, що суми пені, 3% річних та інфляційної складової нараховані позивачем помилково.

У звязку незявленням представника відповідача у судові засідання від 05.07.2017р., 19.07.2017р. та від 22.08.2017р. розгляд справи відкладався.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2017р., 05.07.2017р. та від 19.07.2017р. були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. 49 52).

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою підприємства звязку "за закінченням терміну зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

24.06.2016р. між Приватним акціонерним товариством "Херсонський хлібокомбінат" (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" (далі покупець) підписаний договір поставки хлібобулочних та кондитерських виробів №392110 (далі договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати хлібобулочні та кондитерські вироби згідно товарної номенклатури (далі - товар), асортимент, кількість, якість та ціна яких, зазначені у видаткових накладних на кожну поставку товару, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом всього строку дії даного договору. Кількість таких поставок протягом строку дії даного договору не обмежена.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна кількість та асортимент товару, що поставляється у кожній партії, визначаються сторонами у відповідній видатковій накладній, яка оформляється постачальником на кожну поставку товару.

Згідно з пунктом 3.6 договору датою поставки партії товару є дата, зазначена в товарно-супровідних документах дата отримання товару покупцем.

Пунктом 7.2.2 договору передбачено (в редакції додаткової угоди від 24.06.2016р.), що покупець сплачує вартість отриманого товару протягом 14 днів від дня поставки товару.

Положеннями пункту 11.3 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. Окрім пені покупець сплачує штраф у розмірі 20% від простроченої суми оплати.

На виконання умов договору позивач за період з 26.06.2016р. по 03.09.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 172152грн.97коп., що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про неотримання вказаного товару, оскільки згідно інформації, наданої ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, господарські операції за податковими накладними №638 від 30.06.2016р., №83 від 31.07.2016р., №855 від 31.08.2016р., №24 від 03.09.2016р., виписані Приватним акціонерним товариством "Херсонський хлібокомбінат", включені до податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс". При цьому, загальна сума грошових зобовязань за вказаними податковими накладними становить 172152грн.97коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" розрахувалось за товар, отриманий протягом періоду з 26.06.2016р. по 03.09.2016р., частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 38152грн.97коп. Вказана сума боргу складається із заборгованості за видатковими накладними №ХЗ-00115616 від 18.08.2016р., №ХЗ-00116031 від 19.08.2016р., №ХЗ-00116032 від 19.08.2016р., №ХЗ-00116534 від 20.08.2016р., №ХЗ-00116535 від 20.08.2016р., №ХЗ-00117074 від 21.08.2016р., №ХЗ-00117075 від 21.08.2016р., №ХЗ-00117518 від 22.08.2016р., №ХЗ-00117519 від 22.08.2016р., №ХЗ-00117977 від 23.08.2016р., №ХЗ-00117978 від 23.08.2016р., №ХЗ-00118669 від 24.08.2016р., №ХЗ-00118670 від 24.08.2016р., №ХЗ-00119105 від 25.08.2016р., №ХЗ-00119106 від 25.08.2016р., №ХЗ-00119616 від 26.08.2016р., №ХЗ-00119617 від 26.08.2016р., №ХЗ-00119991 від 27.08.2016р., №ХЗ-00119992 від 27.08.2016р., №ХЗ-00120632 від 28.08.2016р., №ХЗ-00120633 від 28.08.2016р., №ХЗ-00120934 від 29.08.2016р., №ХЗ-00120935 від 29.08.2016р., №ХЗ-00121739 від 30.08.2016р., №ХЗ-00121740 від 30.08.2016р., №ХЗ-00122099 від 31.08.2016р., №ХЗ-00122100 від 31.08.2016р., №ХЗ-00123364 від 02.09.2016р., №ХЗ-00123365 від 02.09.2016р., №ХЗ-00123616 від 03.09.2016р. та №ХЗ00123617 від 03.09.2016р. При цьому, із вказаного переліку частково сплачена видаткова накладна №ХЗ-00115616 від 18.08.2016р., решта видаткових накладних не сплачені в повному обсязі.

З урахуванням положень пункту 7.2.2 договору, відповідач був зобовязаний здійснити кінцевий розрахунок за товар, отриманий на підставі вказаних видаткових накладних, в строк до 17.09.2016р. (включно).

З огляду на викладене, строк виконання відповідачем грошових зобовязань з оплати суми боргу в розмірі 38152грн.97коп. є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 38152грн.97коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 11.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 11.07.2016р. по 18.03.2017р. в розмірі 13220грн.30коп. та штраф в розмірі 34430грн.59коп.

За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з відповідача підлягає пеня за загальний період з 11.07.2016р. по 18.03.2017р. в розмірі 13209грн.47коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 10грн.83коп. слід відмовити.

Дослідивши розрахунок штрафу наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 34430грн.59коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 8966грн.47коп. за загальний період з вересня 2016р. по червень 2017р. та 3% річних в розмірі 1831грн.96коп. за загальний період з 11.07.2016р. по 12.06.2017р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 8966грн.47коп. та 3% річних в розмірі 1831грн.96коп.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2903грн.37коп., пов'язані із розглядом справи (витрати на відрядження представника позивача до суду для участі в судових засіданнях від 05.07.2017р. та від 19.07.2017р.).

Відповідно до положень ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду.

Відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового Кодексу України сума добових визначається в разі відрядження у межах України та країн, вїзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на вїзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового Кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України №1797-VIII від 21.12.2016р.) до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у звязку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Тобто, 3200 х 0,1 = 320грн. складають витрати на відрядження на одну особу на добу.

На підтвердження понесення позивачем витрат у вказаній сумі до матеріалів справи були залучені відповідні докази (накази ПАТ "Херсонський хлібокомбінат" №16-відр від 29.06.2017р. та №18-відр від 17.07.2017р.; посвідчення про відрядження №01-5/16 та №01-5/13; звіти про використання коштів, виданих під звіт №96 від 10.07.2017р. та №98 від 21.07.2017р.; квитки №114521 від 05.07.2017р., №470410 від 04.07.2017р., №615754 від 18.07.2017р., №122218 від 19.07.2017р.; видатковий касовий ордер від 03.07.2017р.).

Суд вважає, що дані витрати позивача на приїзд в судові засідання від 05.07.2017р. та від 19.07.2017р. є виправданими і повязаними із розглядом справи, не є явно завищеними та підтверджені первинними документами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, і суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково та що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати (судовий збір та витрати на відрядження) в загальному розмірі 4503грн.37коп., то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України) в розмірі 4502грн.86коп.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 48152грн.97коп., пені в розмірі 13220грн.00коп., 3% річних в розмірі 1831грн.96коп., інфляційної складової в розмірі 8966грн.47коп. та штрафу в розмірі 34430грн.59коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" (ідентифікаційний код: 34561966; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Мічуріна, буд. 9) на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат" (ідентифікаційний код: 0380267; місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Червоностудентська, буд. 30) суму основної заборгованості в розмірі 48152грн.97коп., пеню в розмірі 13209грн.47коп., 3% річних в розмірі 1831грн.96коп., інфляційну складову в розмірі 8966грн.47коп., штраф в розмірі 34430грн.59коп., судовий збір в розмірі 1599грн.82коп. та витрати, повязані з прибуттям до суду в розмірі 2903грн.04коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 22.08.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 28.08.2017р.

Суддя ОСОБА_2