Ухвала суду № 68477527, 22.08.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/846/17Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В. Провадження № 22-ц/789/1064/17 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 57

У Х В А Л А

22 серпня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Ткача З.Є.

Суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Танцюра О.В.

участі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

27 липня 2017 року представника позивача ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи № 594/846/17 звернувся в Борщівський районний суд із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне ОСОБА_3

Заявлені вимоги представник ОСОБА_2 мотивував тим, що відповідач відмовляється повертати аванс за будинок та може в будь-який час реалізувати своє майно, що в свою чергу утруднить чи зробить неможливим виконання рішення в майбутньому, тому просить накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_3

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року постановлено: "В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу - відмовити."

В апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що борг ОСОБА_3 у розмірі 457 333,8 грн. співмірний із заявленими вимогами. Зазначає, що не накладення заходу забезпечення позову у вигляді арешту може призвести до порушення його прав, так як будинок, власником якого є відповідач перебуває в іпотеці.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст. 151 ЦПК України).

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2 ст. 151 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно.

Крім цього, згідно ч. 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом установлено, що 11 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу у розмірі 457333,8 гривень.

27 липня 2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме і рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача ОСОБА_2 не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову та не зазначив конкретно рухоме і нерухоме майно, на яке слід накласти арешт.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується.

Так суд не взяв до уваги, що в заяві про забезпечення позову представник позивача вказав майно - житловий будинок, що належить відповідачу.

Як вбачається з свідоцтва на право власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1.

В суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що в "усе майно", на яке просив накласти арешт, він мав на увазі також вказаний будинок.

Суд ці обставини залишив поза увагою і прийшов до передчасного висновку про те, що заявник не зазначив конкретно нерухоме майно, на яке слід накласти арешт.

Із змісту заяви позивача вбачається, що будинок, який належить відповідачу, перебуває в іпотеці. Відповідні докази в надісланих матеріалах справи відсутні.

У цьому випадку слід мати на увазі, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, не скасовує пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки, вставленого Законом України "Про іпотеку".

Суд залишив поза увагою твердження заявника, що відповідач має намір відчужити житловий будинок іншим особам, і висновок про те, що представник позивача ОСОБА_2 не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях і є передчасним.

Отже, судом допущено порушення порядку розгляду заяви встановлений для його вирішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, з передачею питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді слід уточнити у заявника вимоги про забезпечення позову, на підставі наданих доказів пересвідчитися, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і вирішити питання відповідно до вимог Закону.

Керуючись ст.ст. 307, 314 та ч.3 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області З.Є. Ткач