Рішення № 68475702, 21.08.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2096/17

Провадження №2/333/1440/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Круглікова А.В.,

при секретарі Тарасенко О.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представник третьої особи 1 ОСОБА_1,

третя особа 2 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_5 до відповідача 1: публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», відповідача 2: військова частина 3033 Національної гвардії України, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся з позовом до суду про стягнення (з урахуванням уточнень 23.05.2017р.) з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (відповідач 1) матеріальної шкоди в сумі 10260,48 грн., військової частини 3033 Національної гвардії України (відповідач 2) франшизи в розмірі 2000 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував, що 06.02.2017 р. о 13 год. 45 хв. ОСОБА_4 в м. Запоріжжі по вул. Святого Миколаю, напроти будинку № 98, керуючи автомобілем марки ГАЗ-32213, д.р.н. 3339Ф4 здійснив наїзд на автомобіль марки RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ, під керуванням ОСОБА_6, який в свою чергу, здійснив наїзд на автомобіль ЗАЗ Lanos, д.р.н. АР5756СК, під керуванням ОСОБА_7 Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2017 р. ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Як зазначав позивач, розмір спричиненої матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП становить 22022,95 грн., з яких: 20022,95 грн. матеріальна шкода, а 2000 грн. франшиза. 20.05.2017 р. відповідачем 1 сплачено частково суму страхового відшкодування в розмірі 9762,47 грн. Крім того, позивач просив суд з метою відновлення його психологічного стану стягнути з відповідача 2 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Позивач та його представник в судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, викладених у позові, просили суд позов задовольнити.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив повністю, про що виклав у письмових запереченнях, зазначив, що позивач на власний розсуд та безпідставно замовив експерту проведення автотоварознавчої експертизи від 01.03.2017 р. № 021. Так, 11.04.201 р. до відповідача 1 від позивача надійшла заява, згідно з якою останній погоджується з розміром страхового відшкодування в сумі 11762,47 грн., на проведенні експертизи не наполягає, після виплати страхового відшкодування будь-яких претензій до ПАТ «СК «Країна» не матиме. Отже, як вказує відповідач 1, між сторонами було досягнуто згоди щодо розміру та способу страхового відшкодування, який з урахуванням розміру франшизи, становить 9762,47 грн., що виплачено позивачу повністю за платіжним дорученням від 10.05.2017 р. № 6730. З урахуванням викладеного, відповідач 1 вважає, що різницю між фактичним відшкодуванням шкоди і страховою виплатою повинен сплатити відповідач 2, як роботодавець винної в ДТП особи. У звязку з чим, просить суд у задоволенні позову до ПАТ «СК «Країна» відмовити.

15.08.2017 р. на адресу суду надійшло клопотання за підписом представника ПАТ «СК «Країна» за вих. від 10.08.2017 р. № 7479, яким представник просить суд відкласти розгляд справи № 333/2096/17 у звязку з тим, що представники ПАТ «СК «Країна» братимуть участь в іншому судовому засіданні, в т.ч. перебуватимуть у відрядженні та у щорічній основній відпустці.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача 1.

Так, відмовляючи у задоволенні вказаного вище клопотання, суд виходив з того, що ПАТ «СК «Країна» не позбавлено було можливості для представництва своїх інтересів, як юридичної особи, залучити до участі у справі будь-якого іншого представника. Крім того, як свідчать матеріали справи, судом з метою забезпечення оперативності судового розгляду справи та полегшення участі в ньому представника відповідача 1 відповідно до норм ст. 158-1 ЦПК України було винесено ухвалу від 20.06.2017 р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з приміщення Комунарьского районного суду м. Запоріжжя з приміщеннями Шевченківського районного суду м. Києва.

Представник відповідача 2 у письмових запереченнях проти позовної заяви зазначає, що позовна заява ОСОБА_5 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, на думку представника військової частини 3033, компенсувати позивачу суму франшизи у повному обсязі має страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована. Щодо відшкодування моральної шкоди, то представник відповідача 2 вказував, що в позові не наведено жодних прикладів завданих військовою частиною 3033 фізичного болю та страждань, душевних страждань, прикладів приниження честі та гідності. З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи 1 в ході розгляду справи надав суду відповідні пояснення, якими підтримав в повному обсязі правову позицію позивача у цій справі.

Третя особа 2 надала суду свої пояснення щодо предмету розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

06.02.2017 р. о 13 год. 45 хв. ОСОБА_4 в м. Запоріжжі по вул. Святого Миколая, напроти буд. 98, керуючи автомобілем «ГАЗ 32213АС», д.р.н. 3339Ф4, не обравши безпечної швидкості руху, щоб мати змогу керувати автомобілем, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ, під керуванням ОСОБА_6, який зупинився попереду на заборонений сигнал світлофора, та який, в свою чергу, за інерцією здійснив наїзд на автомобіль «ЗАЗ Lanos», д.р.н. АР5756СК, водій ОСОБА_7, який також зупинився на заборонений сигнал світлофора. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, травмованих немає.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2017 р. у справі № 333/664/17, яка набула законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння зазначеної вище ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 32213АС», д.р.н. 3339Ф4, була застрахована в ПАТ «СК «Країна» за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.09.2016 р. № АК/462451 (сума франшизи за даним полісом становить - 2000 грн.) (а.с. 64).

07.02.2017 р. ОСОБА_8 подано до ПАТ «СК «Країна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи за вх. № 686/17 (а.с. 67-68) та складено між останніми акт огляду транспортного засобу (а.с. 69).

09.02.2017 р. ОСОБА_4 подано до ПАТ «СК «Країна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за вх. № 905/17, яка відбулась 06.02.2017 р. за участю транспортного засобу «ГАЗ 32213АС», д.р.н. 3339Ф4 (а.с. 65).

Відповідно до Висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню матеріальної шкоди, нанесеної володільцю транспортного засобу № 021, проведеного експертом консультативно-автоекспертного бюро ТОВ ПЕП «Стандарт-Сервіс» ОСОБА_9 від 01.03.2017 р., розмір матеріального збитку, нанесеного володільцю автомобіля RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ, внаслідок його пошкоджень в ДТП, з урахуванням фізичного зносу, складає 22022,95 грн.

11.04.2017 р. ОСОБА_5 (власником транспортного засобу RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ) підписано заяву щодо погодження розміру страхового відшкодування, адресовану голові правління ПАТ «СК «Країна». За змістом вказаної заяви, ОСОБА_5 погодився з розміром страхового відшкодування в сумі 11762,47 грн., на проведенні експертизи пошкодженого транспортного засобу «ГАЗ 32213АС», д.р.н. 3339Ф4, не наполягає, після виплати страхового відшкодування будь-яких претензій до ПАТ «СК «Країна» мати не буде (а.с. 71).

Крім того, 11.04.2017 р. ОСОБА_5 підписано заяву на імя голови правління ПАТ «СК «Країна» на виплату страхового відшкодування за вх. № 6776/17 (а.с. 72).

Платіжним дорученням від 10.05.2017 р. № НОМЕР_1 «СК «Країна» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_5 в ПАТ КБ «Приватбанк» суму коштів в розмірі 9762,47 грн. в якості страхового відшкодування.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПАТ «СК «Країна» суми страхового відшкодування в розмірі 10 260,48 грн. (10260,48 грн. = 22 022,95 грн. (сума матеріальної шкоди згідно висновку експертного дослідження) - 9 762,47 грн. (сума, яка виплачена позивачу ПАТ «СК «Країна» в якості страхового відшкодування 2000 грн. сума франшизи за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.09.2016 р. № АК/462451).

Законом України Про страхування визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або ін. третій особі (ч. 2 ст. 8 Закон України Про страхування).

Згідно з ст. 9 вказаного вище Закону, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 25 Закону України Про страхування передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1).

Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і цей закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 вказаного вище Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з

місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо

транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положеннями п. 35.1. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 36.1. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як встановлено судом, розмір заподіяної шкоди володільцю автомобіля RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ, що був визначений експертом консультативно-автоекспертного бюро ТОВ ПЕП «Стандарт-Сервіс» у висновку експертного дослідження автотоварознавця від 01.03.2017 р. № 021 не перевищує страхову суму, обумовлену в полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.09.2016 р. № АК/462451.

Доказів на підтвердження того, що розмір заподіяної шкоди автомобілю RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ, є меншим за розмір шкоди, що зазначений у висновку експертного дослідження автотоварознавця від 01.03.2017 р. № 021 матеріали цієї справи не містять та відповідачем 1 не надано.

Судом відхиляється посилання відповідача 1 на підписану позивачем заяву про погодження розміру страхового відшкодування за вх. № 6779 оскільки наявність такої заяви не звільняє Страховика (відповідача 1) від відшкодування потерпілому (позивачу) повного розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди в межах страхової суми.

Також, суд виходить з того, що нормами ст. 37 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не передбачено такої підстави для відмови Страховиком у виплаті страхового відшкодування

як підписання потерпілим заяви про погодження розміру страхового відшкодування.

Судом визнаються необґрунтованими посилання відповідача 1 на норми ст. 1194 ЦК України оскільки в спірних правовідносинах заявлена до стягнення сума матеріальної шкоди не перевищує межі страхової виплати, передбаченої в полісі обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.09.2016 р. № АК/462451.

Крім того, доводи відповідача 1 про необхідність відшкодування шкоди саме відповідачем 2, що передбачено в ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, судом визнаються необґрунтованими оскільки кредитор (позивач) в спірних правовідносинах вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 р. у справі № 6-725цс16, що є обовязковою для суду в силу норм ст. 360-7 ЦПК України.

Таким чином, факт пошкодження транспортного засобу RENAULT KANGOO, д.р.н. АР8881АВ, на суму 22 022,95 грн. підтверджується матеріалами цієї справи, доказів на підтвердження відшкодування ПАТ «СК «Країна» решти суми заподіяної шкоди в розмірі 10 260,48 грн. (сума в розмірі 9762,47 грн. відшкодована позивачу за платіжним дорученням від 10.05.2017 р. № 6730) матеріали справи не містять та відповідачем 1 не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ПАТ «СК «Країна» 10 260,48 грн. вартості матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому задовольняються судом повністю в цій частині.

Також, позивачем заявлені вимоги до військової частини 3033 Національної гвардії України про стягнення 2000 грн. франшизи.

За змістом ст.12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (ч. 1).

Відповідно до ст. 36.6. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як встановлено вище матеріалами справи, полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.09.2016 р. № АК/462451 сторони визначили суму франшизи в розмірі 2000 грн.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми франшизи в розмірі 2000 грн. відповідають нормам наведеного вище чинного законодавства та умовам полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 02.09.2016 р. № АК/462451, у звязку з чим, задовольняються судом в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з військової частини 3033 Національної гвардії України10000 моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1). Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5).

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні нормальних життєвих завязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 8 наведеної вище постанови Пленуму, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

З огляду на викладене, враховуючи характер спричинених пошкоджень транспортному засобу, а також засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково в сумі 2000 грн. У задоволенні іншої частини вимог відхиляється через недоведеність.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1).До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу (п. 2 ч. 3).

За змістом ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги (ч. 1).Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 2).

Позивачем в якості доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу наданий договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 14.02.2017 б/н, акт здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 14.04.2017 р., ОСОБА_2 з Єдиного реєстру адвокатів України та квитанції до прибуткового касового ордеру.

Розглянувши наведені вище докази щодо оплати послуг адвоката, судом встановлено, що в переліку виконаних робіт за актом здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 14.04.2017 р. окрім складання від імені ОСОБА_5 позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму 1500 грн., адвокатом ще надавались послуги з ознайомлення з адміністративним матеріалом по адміністративній справі № 333/664/17 на суму 500 грн., участь в судовому засіданні у справі № 333/664/17, вартість якої становить 1000 грн., та участь у проведенні оцінки автомобіля, що складає 1000 грн.

Враховуючи, що до судових витрат відносяться лише понесені стороною витрати у конкретній справі, яка розглядається судом та за наслідками якої приймається рішення, а не витрати, які зазначала сторона у будь-яких інших справах, судом витрати на правову допомогу задовольняються частково в сумі 1500 грн., а саме: за складання адвокатом від імені ОСОБА_5 позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вказані витрати прокладаються судом на відповідачів 1, 2 пропорційно до розміру задоволених вимог.

При цьому, судом відмовляється у покладенні на відповідача 2 іншої частини витрат оскільки заявлені судові витрати понесені поза межами розгляду цієї цивільної справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір в сумі 320 грн. покладається судом на відповідача 1 та в сумі 448 грн. на відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А, м. Київ, код ЄДРПОУ 20842474) на користь ОСОБА_5 (69077, м. Запоріжжя, вул. Саперна, буд. 24, РНОКПП: НОМЕР_2) 10 260 (десять тисяч двісті шістдесят) грн. 48 коп. матеріальної шкоди, 750 (сімсот пятдесят) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з військової частини 3033 Національної гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, буд. 28А, код ЄДРПОУ 23313888) на користь ОСОБА_5 (69077, м. Запоріжжя, вул. Саперна, буд. 24, РНОКПП: НОМЕР_2) 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. суму франшизи, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди, 250 (двісті пятдесят) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 448 (чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Круглікова