Рішення № 68473639, 08.08.2017, Волноваський районний суд Донецької області

221/733/17

2/221/407/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Волноваський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Мохова Є.І.,

при секретарі - Бридні О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

22.02.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 23 квітня 2015 року приблизно о 14 годині 15 хвилин відповідач ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем АЗЛК-2140, державний номер НОМЕР_1, маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий йому власником, рухаючись по мікрорайону Южному в смт. Новотроїцьке Волноваського району, не впорався з керуванням та виїхав на узбіччя, де здійснив зіткнення з автомобілем марки GEELY Maple, державний номер НОМЕР_2, що стояв на узбіччі та належить позивачеві на праві приватної власності. При зіткненні автомобіль отримав значні технічні ушкодження, до експлуатації не придатний. Постановою судді Волноваського районного суду Донецької області від 26.05.2016 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала чинності 06.06.2016 року. У звязку з цим, просив стягнути з ОСОБА_2 150000 грн. 00 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, оскільки пошкодження автомобіля призвело до душевного болю та страждань. Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь 1500 грн. сплаченого судового збору та 300 грн. витрат на правову допомогу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З кредитного договору №300478037925018 від 14.08.2012 року судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримав від кредитора ПАТ «Астра Банк» 88110,00 грн. для купівлі автомобіля GEELY Maple. Як забезпечення виконання позичальником свого зобовязання, цього ж дня укладено договір застави автомобіля GEELY Maple (а.с.8-10, 14-21).

З договору купівлі-продажу №Е01-1002 від 13.08.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 придбав автомобіль GEELY Maple SL 1.8 L (а.с.22-26).

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності автомобіль GEELY Maple SL 1.8 L, державний номер НОМЕР_2 (а.с.27).

Як вбачається з повідомлення про відступлення ПАТ «Астра Банк» було здійснено відступлення своїх прав за кредитними договорами на користь ПАТ «Дельта Банк» (а.с.13).

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) встановлено, що відбулася заміна обтяжувача на ПАТ «Дельта Банк» (а.с.12).

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду, складену старшим слідчим СВ Волноваського РВ ГУМВС України в Донецькій області, встановлено, що 23.04.2015 року приблизно о 14.15 годині військовослужбовець військової частини В0849 ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем НОМЕР_3, не впорався з керуванням та виїхав на узбіччя, де здійснив зіткнення з автомобілем марки GEELY Maple, державний номер НОМЕР_2, що стояв на узбіччі та належить ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження (а.с.7).

З постанови Волноваського районного суду Донецької області від 26.05.2016 року встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень (а.с.22).

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль, який належить ОСОБА_1 отримав механічні ушкодження, встановлена постановою Волноваського районного суду Донецької області від 26.05.2016 року, яка набрала чинності 06.06.2016 року, що не підлягає доказуванню.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідач ОСОБА_2 керував автомобілем АЗЛК 2140, державний номер НОМЕР_1, маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий йому власником.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини 1 статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи повне визнання своєї вини та цивільного позову ОСОБА_2, а також наявність постанови Волноваського районного суду Донецької області від 26.05.2016 року, яка набрала чинності 06.06.2016 року, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 150000 грн. 00 копійок.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна та відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Згідно з положеннями статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

На обґрунтування позову про відшкодування моральної шкоди позивач посилалася на те, що пошкодження автомобіля, який був майже новий, призвело до сильного шоку та стресу, автомобіль втратив товарну цінність. Вже два роки він відчуває душевний біль та страждання, оскільки не може використовувати свою власність, повинен виплачувати кредит та турбуватись, де взяти кошти на ремонт автомобіля.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Проаналізувавши всі надані докази, враховуючи обґрунтування позивачами позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, також враховуючи наведені положення закону, фактичні обставини ДТП, їх наслідки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10000 грн. 00 копійок, вважаючи, що у такому розмірі компенсація моральної шкоди буде відповідати його понесеним моральним страждання.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на правову допомогу, суд керується статтями 79, 88 ЦПК України.

Зокрема відповідно до положень ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн. 00 копійок сплаченого судового збору та 300 гривень витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 10, 60, 79, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, статтями 22, 23, 541, 1166, 1167, 1187, ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_5, грошові кошти в сумі 150000 гривень 00 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди, 300 гривень 00 копійок витрат на правову допомогу, 1500 гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору, а всього 161500 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції - Волноваський районний суд Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Є.І. Мохов