Ухвала суду № 68473316, 21.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 серпня 2017 року м. Київ К/800/28344/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року

у справі № 810/1247/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАПОЛІС»

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління ДФС у Київській області,

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області та

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Києво-Святошинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 810/1247/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 213 КАС України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Згідно з частиною третьою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником додано до касаційної скарги довіреність, яка не відповідає наведеним законодавчим приписам, а саме - не засвідчена печаткою Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Крім того, відповідно до частини п’ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору», за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Кодексу в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Також, відповідно до частини другої статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно частини четвертої статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції постановлене 18 липня 2017 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано до суду касаційної інстанції засобами поштового зв’язку 14 серпня 2017 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною другою статті 212 КАС України.

При цьому, скаржником не заявлено клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, із наведенням підстав, які можуть бути визнані поважними для такого поновлення та наданням належних доказів, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду.

Згідно частини третьої статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до частини другої статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 108, 210 – 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 810/1247/16 залишити без руху.

2. Встановити Києво-Святошинській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною четвертою статті 214 КАС України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло