Ухвала суду № 68473294, 15.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

15.08.2017 м. Київ №№ К/800/6776/17

К/800/6776/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Олендера І.Я., Цвіркуна Ю.І. секретар судового засідання - Орєшко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги таПокровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби Українина постанову на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017у справі 805/3284/16-а

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас»

доДержавної фіскальної служби України, Покровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій областіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (далі - ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», платник/позивач) звернулось до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, центральний податковий орган/відповідач-1) та Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області (правонаступником, якого є Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області; далі - ОДПІ, податковий орган/відповідач-2) щодо відмови у прийнятті для реєстрації його податкових накладних (за номерами та від визначених дат) та вважати їх прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПД).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДФС щодо відмови 30.08.2016 та 31.08.2016 у прийнятті та реєстрації податкових накладних позивача (за номерами та від визначених дат). У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено повністю, в межах заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням судів першої (в частині задоволення позовних вимог) та апеляційної інстанцій, обидва відповідачі подали касаційні скарги, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволені позову, оскільки вважають, що рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційні скарги позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційних скарг є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить в їх задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанцій залишити в силі.

Заслухавши осіб, які прибули у судове засідання, переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову в задоволені касаційних скарг, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, 24.12.2014, уклав з відповідачем-2 в електронному вигляді договір про визнання електронних документів №241220141.

На підставі вказаного договору, платником було направлено в електронному вигляді для реєстрації у ЄРНП накладні виписані на ім'я: ТОВ «Мегапром», ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та неплатника ПДВ в листопаді 2015 року; ТОВ «Мегапром», ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» в грудні 2015 року; ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та неплатника ПДВ в січні 2016 року; ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та неплатника ПДВ в лютому 2016 року. Однак, такі прийняті не було з підстав: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 3698201, код ДПІ 521, «не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Не погодившись з незаконними діями ОДПІ щодо одностороннього розірвання електронного договору, ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» звернулось до суду за захистом порушених прав, де постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 (набрання чинності - 08.06.2016, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду) по справі №805/4947/15-а такі були встановлені. Визнано протиправними дії ОДПІ з одностороннього припинення договору від 24.12.2014 про визнання електронних документів №241220141.

В подальшому, після набрання вказаним судовим рішенням законної сили, позивачу не було відновлено доступ до електронного адміністрування ПДВ, що є свідченням відмови ДФС 30 та 31 серпня 2016 року у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних у ЄРПН, але у зв'язку з виявленням помилки: «порушено вимоги п.120.2. статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання. Податкову накладну виписано за минулий період».

Друга відмова у прийнятті для реєстрації податкових накладних позивача, стала підставою для звернення із цим позовом до суду, та є предметом судового розгляду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про безпідставність відмови центрального органу у реєстрації вказаних податкових накладних платника у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції, не надаючи сумніву прийнятому рішенню суду першої інстанції, прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України про необхідність задоволення позову в цілому, так як тільки в даному разі буде відновлено право позивача у повному обсязі.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

На виконання вказаної норми прийнятий Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).

Згідно з пунктом 5 цього Порядку постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності)..

За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Також, пунктами 8 та 9 вказаного Порядку встановлено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Таким чином, податкове законодавство визначає вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, єдиною підставою для не прийняття/реєстрації податкових накладних, виписаних позивачем на користь третіх господарюючих суб'єктів є пропуск 180 календарних днів з дати їх складання.

Разом з тим, дана підстава не визначена у наведеному Переліку, що вказує на відсутність повноважень у відповідачів відмовляти платнику прийнятті/реєстрації відповідних податкових накладних, що вірно визначено судом апеляційної інстанції. При цьому, незаконність відмови у прийнятті відповідних податкових накладних позивача, встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 у справі №805/4947/15-а, що спростовує доводи представника ОДПІ про не порушення прав позивача даним органом.

Відповідним і положенню статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, є висновок суду апеляційної інстанції щодо обов'язку доказування правомірності вчинених ним дій відповідачів, зокрема тих які суперечили положенням ПК та Порядку в частині безпідставної відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних, виписаних платником по господарським операціям з його контрагентами.

Посилання представника ДФС у касаційній скарзі на перебирання судом апеляційної інстанції на себе функцій контролюючого органу в частині реєстрації податкових накладних, колегія суддів, під час розгляду даної справи, не приймає до уваги, оскільки це є єдиним можливим, в розумінні положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, засобом для повного відновлення порушеного права позивача.

Інші доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді І.Я. Олендер Ю.І. Цвіркун