Рішення № 68471591, 05.02.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретар: Паучек І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановила:

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилалось на те, що 22 січня 2007 року відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № CVX0RX 36320138 отримав кредит в розмірі 7660,39 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Зазначало, що у звязку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобовязань станом на 31.01.2014 року утворилась заборгованість, що становить 97323,19 грн. та складається із заборгованості за кредитом в сумі 6693,82 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 23288,84 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2636,16 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 64704,37 грн., а також штрафу 500,00 грн. (фіксована частина); 4368,82 грн. (процентна складова).

№22-ц/794/249/15 Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.І. Категорія 19/27 Доповідач Перепелюк Л.М.

Крім того, зазначало, що згідно судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.03.2008 року з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» було стягнуто 9946,75 грн., а тому різниця, яка підлягає стягненню з відповідача становить 87376,40 грн.

Просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 92245,22 грн. та судові витрати.

У вересні 2014 року позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій, посилаючись на обставини раніше заявленого позову, зазначали, що згідно судового наказу від 17.03.2008 року з позичальника ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 9946,79 грн.

Вказувало,що після предявленого судового наказу до державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором були здійснені проплати. При цьому, зазначало, що ОСОБА_1 не сплатив суму заборгованості згідно судового наказу в повному обсязі, заборгованість за договором донаросла до : - 21277,69 грн заборгованість по відсотках; - 1231,05 грн. - заборгованість з комісії; - 31994,44 пеня за несвоєчасність виконання зобовязань, при цьому посилалось на те, що сума пені нараховувалася згідно п. 5.4 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, а саме за 3 роки з дня, коли відповідне зобовязання повинне бути виконане, тобто з 21.01.2009 р. по 21.01.2012 р.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 54503,18 грн. за кредитним договором від 22.01ю2007 року № CVX0RX36320138 та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, - ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КР №326519, виданим Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 14.05.1998 року, зареєстрованого за адресою: 58000, м. Чернівці, вулиця Чапаєва, 39/81 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором №CVХ0RХ36320138 від 22.01.2007 р. в розмірі загальної суми - 22508, 74 грн., яка складається з заборгованості за відсотками в сумі 21277,69 грн.; заборгованості з комісії - 1231,05 грн.

В іншій частині заявлених вимог, зокрема стягненні з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 31994,44 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

На дане рішення суду ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» подали апеляційні скарги.

ОСОБА_1 просив змінити рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 грудня 2014 року в частині задоволення позовних вимог та відмовити в задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального права та є незаконним.

ПАТ КБ «Приватбанк» просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» - відхиленню.

Стаття 309 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є:- неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; - недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- невідповідність висновків суду обставинам справи; - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення норм процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, а обставини, які суд вважав встановленими, є недоведеними.

Судом встановлено, що 22 січня 2007 року відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № CVX0RX 36320138 отримав кредит в розмірі 7660,39 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно судового наказу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 березня 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в сумі 9946 грн. 79 коп.

На виконання цього наказу ОСОБА_1 частково погашена заборгованість і на час розгляду справи відповідач, на думку позивача, зобовязаний сплатити на його користь 54503,18 грн., з яких: 21277,69 грн. заборгованість по відсотках; - 1231,05 грн. заборгованість з комісії; - 31994,44 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобовязання.

Відповідно до ст. ст.1049,1050,1054 ЦК Україниза кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст.526,527,530 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст.599-601,604-609 ЦК України.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями абзаців 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст.599?601,604?609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається не виконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст.526,599 ЦК України.

Суд першої інстанції не врахував вказаних роз'яснень та встановивши, що судовим наказом з відповідача заборгованість за тілом кредиту була стягнута в повному обсязі, дійшов помилкового висновку про наявність між сторонами кредитних правовідносин після проведення такого стягнення та можливість нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, яким є й судовий наказ, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом із тим може виникати грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановленустаттею 625 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд 1-ої інстанції на зазначене уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин, не з'ясував правомірність вимог позивача.

Вимог про стягнення коштів на підставіст. 625 ЦК Українибанк не заявляв.

Вимога апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування рішення суду з підстав пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки в позові слід відмовити за безпідставністю.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» 18 грудня 2009 року N 14 встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Твердження апелянта ПАТ КБ «Приватбанк» щодо того, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо пені, підлягає скасуванню з звязку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованими і спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 грудня 2014 року скасувати.

В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 121 грн.80 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу його в законну силу.

Головуючий:

Судді: