Рішення № 68470866, 16.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/13474/16-ц Головуючий І інстанції - Шестак О.І.

Провадження №22-ц/790/3818/17 Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів (стягнення депозитного вкладу та нарахованих відсотків),-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2016 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму банківського вкладу в розмірі 17.00 USD з невиплаченими відсотками 11664,96 USD згідно договору від 21.07.2011 р. №SAMDN 28000718218557 вклад «Копілка»; стягнути з відповідача на користь позивача суму банківського вкладу в розмірі 900.00 EUR з невиплаченим відсотками 1898,13 EUR, згідно договору від 21.07.2011 р. №SAMDN 28000718218671 вклад «Копілка»; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування зазначених вимог ОСОБА_3 вказав, що між ним і ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договори від 21.07.2011 р. №SAMDN 28000718218557 вклад «Копілка» на суму 17.00 USD та від 21.07.2011 р. №SAMDN 28000718218671 вклад «Копілка» на суму 900.00 EUR на строк шість місяців - по 21.01.2012 р. включно. Грошові кошти по вищевказаним договорам були внесені на депозитні рахунки відповідача у повному обсязі.

Позивач зазначив, що наприкінці 2014 р., у зв'язку з припиненням функціонування його банківських відділень на території АР Крим, відповідач заблокував рахунки позивача та припинив нарахування відсотків. 23.02.2016 р. позивач звернувся до головного офісу відповідача з заявою про розірвання вищевказаних договорів та повернення депозиту з відсотками. Наданою на вказану заяву відповіддю від 10.03.2016 р. відповідач відмовив у виплаті грошових коштів. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач відмовив в задоволенні законної вимоги позивача щодо повернення вкладу з нарахованими відсотками.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Суд вирішив стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3: суму банківського вкладу в розмірі 17,00 доларів США з невиплаченими відсотками в сумі 11664 долари США 96 центів; суму банківського вкладу в розмірі 900,00 євро з невиплаченими відсотками в сумі 1898 євро 13 євроцентів. Стягнув з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмiрi 3492 грн. 77 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі представника Сокуренко Н.В.,з вернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, та не сприяв повному, об'єктивному і неупередженому розгляду справи.

Відповідач вказує, що суд першої інстанції, у супереч вимогам ст. ст. 57-60, 131-132, 137, 177,179, 185, 194, 212-215 ЦПК України, прийшов до хибного висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Суд не звернув уваги на те, що позивачем взагалі не надано платіжний документ на підтвердження внесених коштів, який, відповідно до положень ст. 1059 ЦК України, має суттєве значення для вирішення цього спору.

Відповідач вказує, що правовими підставами для задоволення вимог позивача. Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, може бути виключно наявні в матеріалах справи оригінали договору і квитанції про внесення готівки в касу банку, яка має мати підпис працівника банку (філії, відділення). Який прийняв готівку з відбитком печатки (штампу) працівника банку.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до банку з вимогою про дострокове розірвання договору банківського вкладу, а тому у відповідача відсутні підстави для вчинення певних дій.

Також, суд не врахував ті обставини, що відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АРК та м. Севастополя з квітня 2014 року не має правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність, після їх окупації. Тобто, відповідач взагалі не мав доступу до свого майна. Зобов'язання за договорами відповідача, укладеними працівниками Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» виконує АНО «ФЕВ», за рахунок майна Банку, яке знаходиться на території АРК та м. Севастополь.

Заслухавши головуючого-суддю, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 533 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», п. 1.6. «Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», виходив з того, що оскільки між сторонами існують договірні зобов'язання, які відповідачем належним чином не виконані, позивачу банківський вклад не виплачено, з приводу того, що філія ПАТ КБ "ПриватБанк" припинила свою діяльності на території Криму, відповідач повинен нести відповідальність. Суд вважав вимоги обґрунтованими та встановленим, що станом на 21.08.2016 р. сума невиплачених відсотків за договором банківського вкладу №SAMDN28000718218557 вклад "Копилка" від 21.07.2011 р. (сума банківського вкладу 17,00 USD) становить 11664,96 USD, за договором банківського вкладу №SAMDN28000718218671 вклад "Копилка" від 21.07.2011 р. (сума банківського вкладу 900,00 EUR) становить 1898,13 EUR.

Проте, судова колегія з такими висновками суду погодитися не може, зважаючи на таке.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» 21 липня 2011 року укладений договір №SAMDN28000718218557 «Вклад "Копилка"» на суму вкладу 17,00 USD на строк 6 місяців по 21.01.2012 р. включно. Процентна ставка по вкладу складає 7,25% річних.

Умовами цього Договору передбачена сума регулярного надходження на вклад.

Також, 21 липня 2011 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений договір №SAMDN28000718218671 «Вклад "Копилка"» на суму вкладу 900,00 EUR на строк 6 місяців по 21.01.2012 р. включно. Процентна ставка по вкладу складає 6,25% річних.

За умовами Договорів передбачено, що в разі, якщо по закінченню строку вкладу клієнт не заявив банку про відмову від продовження терміну, вклад автоматично вважається продовженим ще на один термін, зазначений п. 1 договорів. Термін вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому, обчислення нового терміну вкладу і нового мінімального терміну вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього терміну вкладу. При продовженні терміну вкладу розрахунок відсотків на кожний новий термін вкладу здійснюється по процентній ставці, що діє в банку для депозитних продовжених вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору. Проценти за черговий строк вкладу нараховуються на суму вкладу. Наступне продовження терміну вкладу здійснюється в такому ж порядку (пункт 5 Договорів).

У відповідності з п. 6 Договорів, сторони мають право достроково розірвати укладений договір згідно чинного законодавства, попередивши про це другу сторону за два банківських дні до дати розірвання договору.

Пунктом 12 Договорів визначено, що вони вступають в силу з дня підписання. Дія договору припиняється з виплатою клієнту всієї суми вкладу разом з належними процентами, згідно умов цього договору.

23 лютого 2016 року позивач звернувся з заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» з вимогою про розірвання вказаних договорів та повернути його вклади разом за нарахованими відсотками за весь період дії договорів.

ПАТ КБ «Приватбанк» надав відповідь №20.1.0.0.0/7-20160226/5613 від 10.03.2016 року на звернення позивача якою повідомив, що з метою отримання компенсації збитків завданих незаконною анексією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, ПАТ КБ «Приватбанк» подав до Російської Федерації претензію, за результатами розгляду буде вирішуватись питання виплати коштів розміщених на рахунках клієнтів відокремлених підрозділів, які знаходяться на окупованій території.

Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем до суду, проценти за вкладом, які підлягають стягненню з ПАТ КБ «Приватбанк», станом на 21.08.2016 року за договором №SAMDN28000718218557 «Вклад "Копилка"» складають 11664 USD 96 центів, за договором №SAMDN28000718218671 «Вклад "Копилка"» складають 1898 EUR 13 центів.

Період нарахування відсотків по зазначеним вкладам становить з 22.01.2014 року по 21.08.2016 року.

В підтвердження розрахунку відсотків за вкладами позивачем надано копії зазначених договорів, копії квитанцій частина яких є нечитабельними, що перешкоджає зясуванню того, які саме суми було внесено на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк».

Позивач не надав відповідних належних доказів до матеріалів справи, які б підтверджували фактичні данні, що застосовані позивачем при розрахунку відсотків, а саме: період нарахування, процентну ставку, розмір вкладу на початок періоду нарахування, інші обставини які мають значення при визначенні відсотків за вкладом з урахуванням умов договорів та діючого законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази щодо руху коштів по рахункам відкритих на ім'я позивача на підставі укладених договорів, на підтвердження факту поповнення і отримання коштів ПАТ КБ «Приватбанк» та інших обставин які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених у законі. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов'язки сторін з доказування розподіляються таким чином: позивач повинен доказати факти, що свідчать про існування правовідносин, з приводу яких виник спір, і про порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача; відповідач же повинен доказати ті факти, на які він посилається, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову.

Суд роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, у тому числі з подання доказів і розподілу тягаря доказування; попереджає осіб, які беруть участь у справі, про можливі наслідки здійснення або нездійснення ними процесуальних дій; у випадках, передбачених процесуальним законом, робить особам, які беруть участь у справі, з їх клопотань сприяння у поданні доказів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не перевірив чи відповідає наданий до суду розрахунок відсотків за вкладами умовам укладених договорів, а позивач не підтвердив належними і допустимими доказами свої вимоги щодо розміру депозитного вкладу та нарахованих відсотків.

Судом апеляційної інстанції у відповідності до ч.4 ст.10 ЦПК України вживалися заходи з метою усунення вказаної неповноти, однак представник позивача не надала даних про методику нарахування сум зазначеної в позовній заяві заборгованості та обґрунтування здійснення розрахунку, що унеможливило здійснення їх перевірки, пояснивши в узагальненій формі, що розрахунки зроблені по аналогії з розрахунками у інших справах, до яких мала доступ в ЄДРСР.

Однак законом не передбачено доведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, у такий спосіб.

Доказування, згідно вимог частини 4 статті 60 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. ст. 212-214 ЦПК України, а тому відповідно до п.п.2,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п.2,4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволені позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення депозитного вкладу та нарахованих відсотків відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

О.М. Хорошевський