Рішення № 68468210, 17.08.2017, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/261/17

17 серпня 2017 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ державної виконавчої служби ОСОБА_3 районного управління юстиції, про зняття арешту з майна, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 районний відділ ДВС у якому поставив питання про зняття арешту з автомобіля «ROVER», 1994 року випуску, номер шасі VIN SARRHMLAMAM136385, реєстраційний номерний знак «АІ3189СІ», який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 666686, зареєстрований у Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області 03 червня 2010 року за ОСОБА_2. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що державним виконавцем Богуславського відділу ДВС ОСОБА_4 11.03.2015 року у межах виконавчого провадження №15251397 та 09.08.2016 року у межах виконавчого провадження №51323620 при примусовому виконанні судових рішень про стягнення коштів з ОСОБА_2 накладено арешт на вказаний автомобіль. Однак даний транспортний засіб з 02.11.2011 року належить йому, оскільки був придбаний у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу і вказана обставина підтверджена рішенням Богородчанського районного суду від 23.01.2017 року, яке набрало законної сили. Накладенням арешту на майно порушуються його права як власника, оскільки він не може зареєструвати своє право власності.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав з підстав, викладених у позовні заяві.

Представник ОСОБА_3 відділу ДВС ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог. Вказав, що у провадженні державного виконавця їх відділу перебуває зведене виконавче провадження за двома судовими рішеннями, у яких ОСОБА_2 є боржником. Стягувачем за одним з виконавчих листів, що виданий на підставі рішення суду 08.02.2013 року з приводу аліментних зобовязань є колишня дружина ОСОБА_2 ОСОБА_6 За іншим виконавчим листом, що виданий 12.05.2016 року, стягувачем є ПАТ «ПриватБанк». Виконавець в межах своїх повноважень, здійснюючи розшук майна боржника, який ухиляється від виконання судових рішень, виявив згаданий автомобіль і наклав на нього арешт в інтересах вказаних осіб. Тому вважав, що до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 слід залучити у якості третіх осіб ОСОБА_6І, та ПАТ «ПриватБанк». Зі свого боку відділ ДВС поінформував стягувачів про наявність такого спору у суді та про наявність рішення Богородчанського районного суду від 23.01.2017 року, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на спірний автомобіль.

Ухвалою від 14.06.2017 року, реалізуючи норми ст. 35,36 ЦПК України, виходячи з принципу диспозитивності, суд розяснив ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 право вступити у розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Однак заяв про намір взяти участь у судовому розгляді та заявити свою позицію з приводу предмету спору до суду вказані особи не подали.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, зясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що у межах виконавчого провадження №15251397 по виконанню рішення Богуславського районного суду від 08.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів постановою державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_3 районного управління юстиції ОСОБА_4 11.03.2015 року накладено арешт на автомобіль «ROVER», 1994 року випуску, номер шасі VIN SARRHMLAMAM136385, реєстраційний номерний знак «АІ3189СІ», який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 666686, зареєстрований у Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області 03 червня 2010 року за ОСОБА_2. У межах виконавчого провадження №51323620 постановою державного виконавця від 09.08.2016 року на вказаний автомобіль накладено арешт повторно.

Проте, рішенням Богородчанського районного суду від 23.01.2017 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності на згаданий автомобіль, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 відчужив його ОСОБА_1 02.11.2011 року отримавши кошти у сумі 6900 дол.США.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили у цивільній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки згадане вище рішення суду має преюдиційне значення для суду, який розглядає вказану справу, то вимоги позивача про зняття арешту з автомобіля «ROVER», 1994 року випуску, номер шасі VIN SARRHMLAMAM136385, реєстраційний номерний знак «АІ3189СІ», право власності на який визнано за ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити. Зобовязати ОСОБА_3 районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області зняти арешт з автомобіля «ROVER», 1994 року випуску, номер шасі VIN SARRHMLAMAM136385, реєстраційний номерний знак «АІ3189СІ», який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА 666686, зареєстрований у Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області 03 червня 2010 року за ОСОБА_2, що накладений постановою державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_3 районного управління юстиції ОСОБА_4 11.03.2015 року у межах виконавчого провадження №15251397 та 09.08.2016 року у межах виконавчого провадження №51323620.

Рішенням може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Битківський Л.М.