Постанова № 68464297, 28.08.2017, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1196/17

Провадження № 3/515/1768/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 серпня 2017 р. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі: головуючого-судді Семенюк Л.А., за участю прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши в залі суду у м.Татарбунари Одеської області матеріали перевірки факту вчинення адміністративного корупційного правопорушення, які надійшли з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, який народився 26.01.1962 р. в с. Баштанівка Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, без офіційного місця працевлаштування, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.ч.1,.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи депутатом Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, являючись, згідно п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, діючи з прямим умислом, свідомо, не вжив відповідних заходів щодо усунення конфлікту інтересів, а саме під час розгляду на сесії Баштанівської сільської ради VІІ скликання від 30.05.2017 року питання щодо підвищення ставки земельного податку з 204 грн. 60 коп. до 300 грн. за 1 га з метою наповнення бюджету сільської ради, яке стосувалося і його приватних інтересів, свідомо не вжив відповідних заходів та негайно не повідомив відповідну раду, як колегіальний орган, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, не вжив заходу щодо його врегулювання, свідомо проголосував як депутат проти прийняття рішення щодо підвищення ставки земельного податку.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав та підтвердив, що будучи депутатом Баштанівської сільської ради, дійсно не повідомив сільську раду про наявність у нього конфлікту інтересів та особисто голосував на сесії сільради з питання щодо підвищення ставки земельного податку, та залишення її на рівні 204 грн. 60 коп. Вказане порушення допустив не навмисно, а лише у зв'язку з тим, що не був на достатньому рівні обізнаний з антикорупційним законодавством.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративних корупційних правопорушень, і тому просив притягнути останнього до відповідальності, наклавши стягнення в межах санкції ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП з урахуванням вимог ст.36 КпАП України.

Згідно ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст.ст.245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності…, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та ч.2 ст.172-7 КУпАП - вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось ОСОБА_2, що у нього в наявності є земельна ділянка площею 13,71 га, яку він обробляє самостійно. Незважаючи на це, на засіданні чергової сесії Баштанівської сільської ради Татарбунарського району, яке відбулось 30 травня 2017 року, де серед інших питань розглядалось питання щодо підвищення ставки земельного податку з 204,60 грн. до 300 гривень за 1 га, маючи реальний конфлікт інтересів, який полягав у суперечності між представницькими повноваженнями як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування у вигляді сприяння поповненню бюджету сільської ради та приватним немайновим інтересом, зумовленим його позаслужбовими стосунками із фізичними та юридичними особами, що виникли у звязку з його майновими правами на землю та інтересом сплати меншого податку, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень колегіальним органом, до складу якого входить депутат ОСОБА_2, останній не повідомив відповідну раду, як колегіальний орган, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, не вжив заходу щодо його врегулювання, свідомо проголосував як депутат проти прийняття рішення щодо підвищення ставки земельного податку.

Під реальним конфліктом інтересів, відповідно до примітки до ст.172-7 КУпАП, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінуємого правопорушення, крім її визнання, підтверджується:

- протоколом про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 03.08.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2, будучи депутатом Баштанівської сільської ради VІІ скликання, будучи згідно п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, діючи з прямим умислом, свідомо порушив вимоги ст.ст.28, 35 Закону України «Про запобігання корупції» і ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» та своїми діями вчинив правопорушення, повязане з корупцією, передбачене ч.1,ч.2 ст.172-7 КУпАП (а.с.а.с.3-7);

- довідкою №124 від 14.07.2017 року, виданою Баштанівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, якою підтверджується наявність земельної ділянки площею 13.71 га у власності депутата ОСОБА_2Г.(а.с. 11);

- відповідно до протоколу 12 сесії VІІ скликання Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 30.05.2017 року (а.с.12-14), проти прийняття рішення щодо підвищення ставки земельного податку з 204 грн. 60 коп. до 300 грн. за 1 га проголосували «за» 10 депутатів з присутніх на вказаній сесії із загальної чисельності депутатів у кількості 11 осіб. При цьому, як слідує з протоколу, спірних питань з цього приводу не виникало, згідно поіменного голосування, ОСОБА_2 також приймав участь у голосуванні.

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 із зазначенням обставин неправомірних дій ОСОБА_2. (а.с.15);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 з визнанням вини (а.с.16);

- регламентом Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області VІІ скликання, який визначає порядок організації діяльності сільської ради, її органів та посадових осіб, щодо виконання повноважень, установлених Конституцією України, іншими законодавчими актами (а.с .19-38 );

- довідками №119 та 120 від 11.07.2017 року щодо складу депутатського корпусу Баштанівської сільської ради поіменно та про відсутність заяв з боку десяти депутатів, в тому числі й ОСОБА_2 про наявність конфлікту інтересів при голосуванні за рішення «Про місцеві податки та збори на території Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за 2017 рік» під час сесії 30.05.2017 року (а.с.41-42);

Так, відповідно до пп.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», субєктом відповідальності за корупційні правопорушення є, крім інших, депутати сільських рад.

В частині 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що реальний конфлікт інтересів суперечність між приватним інтересом особи, та її службовими чи представницьким повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичним чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступника голови, депутата районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умовами самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Згідно зі ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно ч.2 ст. 35 Закону України «Про боротьбу з корупцією», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального орану. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2, будучи депутатом Баштанівської сільської ради Татарбунарського району 7 скликання та субєктом відповідності за корупційні правопорушення, 30.05.2017 року, знаходячись в приміщенні Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області під час засідання сесії, на якій розглядалось питання щодо підвищення ставки земельного податку з 204,60 грн. до 300 грн за 1 га, з метою наповнення бюджету сільської ради, особисто (самостійно) не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги ст.ст. 28,35 Закону України «Про запобігання корупції», ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому має нести адміністративну відповідальність за скоєні правопорушення.

При призначенні міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує адміністративну відповідальність, слід визнати щире розкаяння правопорушника. Обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлені.

В свою чергу, оскільки в діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а тому відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, який повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, ступеню його вини, сімейного стану та майнового становища, беручи до уваги наявність обставини, що помякшує відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують, вважаю необхідним та достатнім накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді мінімального штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому зв'язку, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст.9, 27, 33-35, 40-1, ч.1, ч.2 ст.172-7, ст.ст.283-285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення із застосуванням вимог ч.2 ст. 36 КпАП України у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, що підлягає сплаті на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір на користь держави в розмірі 320 гривень 60 коп. (стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ - 26255795, вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; реквізит рахунка для зарахування надходжень: отримувач - ГУК в м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП України (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк предявлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя Семенюк