Ухвала суду № 68461749, 26.08.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12734/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Мовчан А.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Назарука В.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Гребьонкіної О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.08.2017 за № 12017100040011831, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві Гребьонкіна О.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Цвєтов Д.А. звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та обрати більш м'який запобіжний захід відносно нього.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу за обставин викладених у підозрі.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 24.08.2017 підозрюваного повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння він може вчинити інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В свою чергу, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, вплив на свідків, переховування, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема тим, що підозрюваний неодноразово судимий, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більщ м»яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного та характер вчинення злочину в якому він підозрюється сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі, її провадження.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, становить - 32 000 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 20.10.2017.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 000 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Гребьонкіну О.В.. та прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Назарука В.С..

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:45 год. 28.08.2017.

Слідчий суддя: О.В. Бірса