Ухвала суду № 68461308, 16.08.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47593/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О., при секретарі Іванові Г.Д., за участі сторони кримінального провадження прокурора

Зайця В.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

16.08.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О. надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сандиги М.В., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Гунько О.Б. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42015000000001624.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В обґрунтування клопотання зазначається наступне.

Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001624, за підозрою генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_4, голови правління ПрАТ «Енергетичний холдинг» ОСОБА_5 та за фактом організації службовими особами Міністерства юстиції України, ДП «Інформаційний центр» та ДП «Інформаційні судові системи» за попередньою змовою між собою в період 2013-2014 років схеми розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, які виділялися на обслуговування Єдиних та Державних реєстрів України, за попередньої змовою із керівниками та засновниками суб'єктів підприємницької діяльності, через низку підконтрольних підприємств, а саме: ТОВ «Клінком Сервіс» (36756684); ТОВ «Іволга-2» (35486424); ТОВ «Астен-МН» (34430297); ТОВ «Срібний Дім» (36844529); ПрАТ «Енергетичний Холдинг» (30489263); ТОВ «Центр «Будівництва та Архітектури» (38443425); ТОВ «Нетворк Солюшнс» (38358560); ТОВ «Терра Метрополіс» (37209456); ТОВ «К.А.М. Трейд Лайн» (38403983); ТОВ «Лізингова Компанія «Кванта» (39071550) шляхом укладення договорів на поставку товарів та послуг без проведення процедури конкурсних торгів, за завищеними цінами та надання послуг, які фактично не виконувалися.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у 2013-2015 роках укладено низку договорів (надання послуг з виготовлення програмного забезпечення, поставки товарів та послуг, інше) з вище зазначеними підприємствами на загальну суму більше 142 млн. грн. та ДП «Інформаційні судові системи» на загальну суму 48 млн. грн., за завищеними цінами, а грошові кошти за їх виконання перераховуються на підприємства з ознаками фіктивності, завдавши збитків державі в особливо великих розмірах - на загальну суму 4 659 078,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

В судовому засіданні прокурор просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0.0533 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з метою забезпечення конфіскації майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191

КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, а відповідно до наданої інформації за ним зареєстрована земельна ділянка площею 0.0533 га, кадастровий номер НОМЕР_1 - вбачається доцільним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаної земельної ділянки.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0.0533 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.О. Матійчук