Рішення № 68460704, 15.08.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7387/17

Провадження № 2/752/3514/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 серпня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Мархотка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс», про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила суд постановити рішення, яким:

- зобов'язати ТОВ «Теплопостачсервіс» провести повірку засобу обліку тепла (теплової енергії) який встановлений в квартирі АДРЕСА_1 та опломбувати теплолічильник «ULTRAHEAT» 2WR, заводський номер 66417440;

-взяти на абонентський облік теплолічильник «ULTRAHEAT» 2WR, заводський номер 66417440, та в подальшому нараховувати плату за спожите тепло у відповідності до засобу обліку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що відповідачем надаються послуги з постачання гарячої води, а також останній є виконавцем послуг з опалення будинку АДРЕСА_1. Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, та є споживачем послуг відповідача. 28.12.2010 року відповідно до акту введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1, виконано монтаж вузла обліку теплової енергії «ULTRAHEAT» 2WR, заводський номер 66417440, згідно робочого проекту обладнання вузла обліку теплової енергії. Однак, після отримання рахунків від відповідача за грудень 2015 року по березень 2016 року, позивачем виявлено, що відповідач не враховує показники лічильників тепла. Звернувшись до відповідача, позивачем з'ясовано, що обладнання вузла обліку теплової енергії (лічильник) не значиться встановленим у квартирі АДРЕСА_1, оскільки він потребує проведення повірки. Позивач, її представник неодноразово звертались до відповідача із заявами та листами щодо проведення повірки теплолічильника та взяття останнього на абонентський облік, однак відповідач відмовився від виконання вказаного обов'язку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач не установою, яка згідно закону уповноважена на проведення повірки засобів обліку теплової енергії, у зв'язку із чим вимога про зобов'язання відповідача здійснити повірку вказаного лічильника не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, періодична повірка квартирних засобів обліку теплової енергії за рахунок виконавця можлива лише у випадку включення цієї послуги до структури тарифу, проте Національною комісією що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено тарифи, у структуру яких не включено витрати на періодичну повірку квартирних засобів обліку теплової енергії.

Суд, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, надходить до наступного.

За правилами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, на підставі договору дарування квартири, посвідченого 10.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Серпутько Т.С. за реєстровим номером 728, що також стверджується витягом про державну реєстрацію права власності від 27.09.2011 року.

12.01.2012 року між позивачем та ТОВ «Ліко-Житлосервіс» укладено договір № 7-А/17 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, згідно п.1.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

28.12.2010 року на підставі акту про введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії та робочого проекту обладнання вузла обліку теплової енергії, попереднім власником квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, встановлено у вказаній вище квартирі засіб обліку теплової енергії - теплолічильник «ULTRAHEAT» 2WR, заводський номер 66417440.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку.

Частиною 3 цієї статті зазначеного Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

За змістом частини четвертої статті 17 Закону, періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Крім того, у ч. 5 ст. 17 Закону визначено, що повірка законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться науково метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічниим центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі по тексту - Правила).

Пунктами 9, 30, 32 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Статтями 19, 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та пунктом 8 Правил передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Згідно постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.03.2015 року № 823 відповідачем отримано ліцензію в тому числі і на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії терміном дії з 09.04.2015 року по 08.04.2020 року.

У додатку 84 Постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015 року № 1171 затверджено тариф на послуги з централізованого опалення, що надається населенню відповідачем, у структуру якого не включено витрати на періодичну повірку квартирних засобів обліку теплової енергії.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що відповідач не має відповідно до закону здійснювати повірку лічильників в будинку, де розташована квартира позивача, а так само до складу тарифу, затвердженого відповідачу на послуги з централізованого опалення, не включено послугу з періодичної повірки квартирних засобів обліку теплової енергії, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 11, 14-16 ЦК України; Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; Законом України «Про житлово - комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя