Постанова № 68455457, 22.08.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Справа № 809/1065/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТЗОВ "Бистриця -ВПК", вул.Бойчука, 25 а, с.Грабовець, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77762

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ, 76018

про скасування податкового повідомлення-рішення №0005171405 від 19.07.2017,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бистриця - ВПК" (надалі ТОВ "Бистриця - ВПК", позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005171405 від 19.07.2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано вимоги частини 1 статті 250 ГК України та постанов Правління НБУ за №140 від 03.03.2016 року, №342 від 07.06.2016 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнав з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву (а.с. 29-30). Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідачем відповідно до наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №992 від 22.06.2017 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бистриця - ВПК» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.06.2014 року по 31.05.2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.07.2017 року за №635/09-19-14- 05/35772223 де встановлено порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при здійсненні розрахунків по експортному контракту № 90/101015 від 28.10.2015 року з Timberim Inc. Limited, виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 8435,81 доларів США, яка станом на 31.05.2017 не погашена (а.с. 8-15).

Перевіркою проведення розрахунків в грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.06.2014 по 31.05.2017 за даними бухгалтерського обліку встановлено що станом на 31.05.2017 року по балансових рахунках 362 Розрахунки з іноземними покупцями рахується дебіторська заборгованість в сумі 8435,81 доларів США з боку нерезидента Timberim Inc. Limited, яка станом на 31.05.2017 року не погашена.

В той же час, від уповноваженого банку ПАТ КБ «Приват Банк» за №Г-31.0.0.0/1-4041 від 02.07.2016 року та за № Г-31.0.0.0/1-4533 від 01.09.2016 року надійшли повідомлення про виявлені факта порушення ТОВ «Бистриця ВПК» законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контракту №90/101015 від 28.10.2015 (дата здійснення операції - 22.03.2016 та 22.04.2016) (а.с. 53-56).

Контракт за №90/101015 від 28.10.2015 року укладено між ТОВ «Бистриця ВПК» - «Продавець» та Timberim Inc. Limited - « Покупець ».

Предмет контракту лісоматеріали, ялина, ялиця, сосна, дуб. Загальна вартість контракту 500000 доларів США, код товару: 44071091. Умови поставки: FCA UA Івано - Франківськ, Інкотермс-2010 (а.с.31,32).

В періоді, що підлягав перевірці, за даними бухгалтерського обліку експортовано товару на суму 61464,67 доларів США. Розрахунки проведені по експорту в сумі 53028,86 доларів США.

Зокрема, на виконання вказаного контракту ТОВ «Бистриця - ВПК» експортовано нерезиденту Timberim Inc. Limited, Гонконг, товар (лісоматеріали, ялина, ялиця, сосна, дуб):

-згідно митної декларації №206050002/2016/002339 від 22.03.2016 на суму 3085,52 доларів США. Граничний термін надходження валютної виручки на територію України 20.06.2016 року (а.с. 47).

Відповідно до балансового рахунка 362 Розрахунки з іноземними покупцями згідно виписки банку за 29.02.2016 року по даній митній декларації поступили кошти від Timberim Inc.Limited в сумі 2886,45 доларів США, залишок несплаченої суми по даній поставці становить 199,07 доларів США.

-згідно митної декларації №206050002/2016/002340 від 22.03.2016 на суму 2592,73 доларів США. Граничний термін надходження валютної виручки на територію України 20.06.2016 року (а.с.52).

Кошти від Timberim Inc. Limited (Гонконга (код країни НК) не поступали.

-згідно митної декларації №206050002/2016/003274 від 22.04.2016 року на суму 3051,28 доларів США. Граничний термін надходження валютної виручки на територію України 21.07.2016 року (а.с. 42).

Кошти від Timberim Inc. Limited не поступали.

-згідно митної декларації №206050002/2016/003276 від 22.04.2016 на суму 2592,73 доларів США. Граничний термін надходження валютної виручки на територію України 21.07.2016 року (а.с.37).

Кошти від Timberim Inc. Limited не поступали.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ст.1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанов Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 3 березня 2016 року N 140 ( набирає чинності з 05 березня 2016 року і діє до 08 червня 2016 року включно), від 7 червня 2016 року N 342 (набрала чинності з 09 червня 2016 року і діє до 14 вересня 2016 року включно) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно ст.4 вищевказаного закону порушення резидентами строків, передбачених ст.ст.1, 2 вищевказаного закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судом встановлено, що ТОВ «Бистриця - ВПК» звернулося з позовною заявою до Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 8435,81 доларів США. Господарським судом Івано-Франківської області 28.11.2016 року прийнято ухвалу про порушення провадження у справі № 909/1038/16 за позовом ТОВ «Бистриця - ВПК» до Timberim Inc. Limited про стягнення боргу.

Таким чином, відповідно до вимог статті 4 Закону, пеня нараховується по 28.11.2016 року до дати прийняття позовної заяви до розгляду Господарським судом Івано-Франківської області (прострочено 161 днів та 130 днів).

Як наслідок враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо правомірності рішення прийнятого відповідачем.

Що стосується посилань позивача на постанову Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 7 червня 2016 року N 342 (набрала чинності з 09 червня 2016 року і діє до 14 вересня 2016 року включно) якою встановлено строк 120 календарних днів, то слід зазначити наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року за №361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набрала чинності 29.07.2016 року, внесені зміни до постанови від 07.06.2016 року за №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Зокрема, пунктом 2 Постанови №361 передбачено збільшення граничного строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 календарних днів до 120 календарних днів (пункт 2 цієї постанови діє до 14 вересня 2016 року включно), від 14 вересня 2016 року Постанова N 386 (набирає чинності з 15 вересня 2016 року і діє до 15 грудня 2016 року включно); пунктом 1 постанов Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року N 410 (набирає чинності з 16 грудня 2016 року та діє до 16 червня 2017 року).

Постановою НБУ від 07.06.2016 року за № 342 було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З 29.07.2016 р. набрала чинності постанова НБУ від 28.07.2016 року за № 361, якою строк розрахунків збільшено з 90 до 120 календарних днів.

Тому, за операціями, за якими станом на 29.07.2016 року (дату набрання чинності постановою НБУ від 28.07.2016 р. № 361) граничний 90-денний строк ще не минув, граничні строки розрахунків мають бути подовжені до 120 днів.

В той же час, згідно даних про виконання експортних контрактів, граничний термін надходження коштів 20.06.2016 року та 21.07.2016 року, тобто до набрання чинності Постановою за № 361.

Як наслідок, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що 120 денний термін встановлений постановою НБУ від 28.07.2016 року за №361 не поширюється на спірні правовідносини.

Доказів наявності висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) на перевищення строків розрахунків по контракту № 90/101015 від 28.10.2015 року, позивачем не надано.

Щодо застосування статті 250 Господарського кодексу України на які посилається позивач, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо того, що санкції застосовані оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є адміністративно-господарськими, в розумінні положень статті 250 Господарського кодексу України.

В той же час, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 цієї статті, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

У відповідності до пп. 14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.265. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як наслідок суд зазначає, що з 01.01.2011 (часу набрання Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов`язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

В той же час, положення частини 2 статті 250 ГК України вказують на питання застосування зазначених санкцій. А єдиним органом, на який покладено обов'язок застосування таких санкцій є органи ДФС.

У відповідності до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є виключно захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не перевірка законності дій та рішень цих органів.

За таких обставин застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним, розмір застосованої пені визначений податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 25.08.2017.