Ухвала суду № 68454883, 22.08.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1011/17

1-кс/330/385/2017

"22" серпня 2017 р. Слідчий суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., за участю секретаря Корнієнко М.М., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, яке надійшло від прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_2, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ознаками ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України

в с т а н о в и в:

20.06.2017 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшло вказане клопотання. Згідно матеріалів клопотання, В провадженні СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12017081140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 червня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України. Під час досудового слідства встановлене наступне, в провадженні СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12017081140000086, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 червня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 1 КК України. Під час досудового слідства встановлене наступне, 4 червня 2017 року, приблизно о 04 годині 10 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи біля бази відпочинку «Фрегат»., яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 146, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_4, з метою його вбивства, з наявної у нього зброї невстановленого зразка, здійснив постріли у потерпілого, спричинивши йому проникаюче наскрізне вогнепальне поранення очного яблука з пошкодженням рогівки, випаданням оболонки, травматичну катаракту, гемофтальм правого ока, вогнепальне поранення обличчя, скроневої області з чужорідним тілом правої скроневої долі, після чого, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин зник з місця події, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_4, однак смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від його волі через те, що ОСОБА_4 своєчасно була надана медична допомога. В ході проведених слідчих дій не встановлено місцезнаходження знаряддя вчинення злочину - вогнепальної зброї, пострілами з якої ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження. Підозрюваний ОСОБА_3 відмовляється сприяти досудовому слідству в розкритті та розслідуванні злочину, відмовляється надавати показання. На даний час встановлено, що до транспортування зазначеної вогнепальної зброї з місця вчинення злочину і її подальшого переховування причетний громадянин України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який винаймає житло за адресою: ОСОБА_6, АДРЕСА_1, та пересувається на легковому автомобілі марки «Audi», реєстраційний номер ЕРА6Н17, що зареєстрований в ОСОБА_7. Також досудовим розслідуванням встановлено, що вогнепальну зброю, з якої ОСОБА_3 здійснював постріли, заподіявши ОСОБА_4 тілесні ушкодження, ОСОБА_5 з смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області перевіз до ОСОБА_6 на зазначеному автомобілі. У досудового розслідування є підстави вважати, що в салоні автомобіля марки «Audi», реєстраційний номер ЕРА6Н17, що зареєстрований в ОСОБА_7, залишилися сліди вчиненого кримінального правопорушення (біологічних зразків двох невстановлених слідством осіб, які відповідно до пояснень ОСОБА_3 знаходилися на місці події і на даний час не встановлені слідством), щодо яких вчинялися дії з їх знищення, оскільки під час обшуку зазначеного автомобіля, проведеного 18.06.2017 на підставі ухвали слідчого судді Якимівського районного суду, при зовнішньому огляді автомобіля явні сліди правопорушення виявлені не були. На даний час у досудового розслідування виникла потреба в виявленні слідів злочину за допомогою спеціальних науково-технічних засобів за участю спеціалістів, що, в свою чергу, потребує призначення судової-медичної експертизи з метою виявлення слідів крові і її ідентифікації з біологічними зразками підозрюваного і потерпілого, або виявлення ДНК - профілю особи, яка їх залишила. 19.06.2017 в ході проведення зовнішнього огляду автомобіля «Audi-А6», реєстраційний номер ЕРА6Н17, його було тимчасово вилучено. Відповідно до вилучених під час обшуку в салоні автомобіля документів його користувачем є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно ч. І ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно з п. 1 ч.2 ст.171 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Згідно ч. 3 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України. Відповідно до ч. 7 ст. 238 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно мас бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

В судовому засіданні представник володільця майна, автомобіль «Audi-А6», реєстраційний номер ЕРА6Н17, на яке в своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт, ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора та просив відмовити в його задоволенні мотивуючи тим, що досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення проводиться за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, особа, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення органом досудового розслідування була встановлена та затримана, їй повідомлено у встановленому законом порядку про підозру у скоєнні злочину. Володільцем автомобіля марки «Audi», реєстраційний номер ЕРА6Н17, що зареєстрований в ОСОБА_7, є ОСОБА_5 та він має на нього всі документи, що підтверджують це, відповідно до діючого законодавства, але ОСОБА_5 до скоєння вказаного злочину не причетний та йому про підозру взагалі не повідомлялось.

В судове засідання прокурор, належним чином повідомлений, не з»явився, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні були вивчені наступні докази: - копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.1), копія протоколу огляду місця події ( а.с.2-3); фототаблиця до протоколу огляду від 19.06.2017 року ( а.с.4-7); копія ухвали слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 16.06.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля (а.с.8-10); копія протоколу обшуку (а.с.11-14).

Заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 8 КПК України: Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. В статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої повноваження. Згідно із статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації .майна як виду покарання або заходу кримінального-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Так, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні про розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково Ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 року триває. Досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення проводиться за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, особа, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення органом досудового розслідування була встановлена та затримана, їй повідомлено у встановленому законом порядку про підозру у скоєнні злочину. ОСОБА_5 до скоєння вказаного злочину не причетний та йому про підозру взагалі не повідомлялось. Прокурором не доведено, що зазначене майно є доказом злочину по вказаному кримінальному провадженню № 12017080140000086 від 04.06.2017 року за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Або володільцю зазначеного майна ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або він є особою, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, обвинуваченим, особою, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК, або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільна небезпечне діяння по іншому кримінальному провадженню.

Таким чином враховуючи, що на цей час не обґрунтовано підставу, мету та необхідність арешту вказаного майна, не обґрунтовано наявність реальних ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України, встановлені обставини, дозволяють дійти висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 132,167,170-173, 309, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про арешт майна, яке надійшло від прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури в Запорізькій області ОСОБА_2, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000086 від 04.06.2017 року за ознаками ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Нестеренко Т.В.