Ухвала суду № 68454875, 22.08.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2440/13-ц

2-п/330/5/2017

"22" серпня 2017 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Корнієнко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Якимівського районного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 2/330/521/2013 за позовом ПАТ КБ « Приватбанк», представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 17.10.2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ « Приватбанк», представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

Заявниця звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 17.10.2013 року, Якимівський районний суд Запорізької області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалив заочне рішення яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнив в повному обсязі, а саме: 1.Стягнув з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІДН: НОМЕР_1, останнє місце проживання за адресою: смт. Якимівка, вул Кірова, 44а. кВ.95 Якимівського району Запорізької області на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.09.2007 року у розмірі 29 328 (двадцять дев'ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 55 копійок. 2. Стягнути з ОСОБА_1' Ї.В. на користь ПАТ КБ «Приват Банк» судовий збір у розмірі 293 грн. 29 копійок. Зі змісту ст. 232 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: - відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з повалених причин; - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Спираючись на дану статтю хочу повідомити та підтвердити факти, наявність яких є підставою для скасування винесеного заочного рішення, а саме: 1. Відповідно до п, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.200' року „ Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ": перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з 'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений частиною четвертою статті 74 ЦПК України. Підтвердженням факту повідомлення належним чином осіб, які беруть участь у справі про час і місце судове засідання є вручення судової повістки особам, які беруть участь у справі у строк та порядок, визначені ст. 74 ЦПК України. Приймаючи заочне рішення за відсутності «відповідача», суд виходив з того, що вона була належно повідомлена про день, час та місце розгляду справи, однак це не відповідає дійсності, оскільки жодної судової повістки на ім'я ОСОБА_1, вона не отримувала і, таким чином, не знала і не могла знати про день, час та місце розгляду справи. Про це свідчать, позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк», а також конверти з матеріалів судової справи, якими відправлялись їй судові повістки, на яких зазначена «позивачем» і Якимівським районним судом, адреса «відповідача», а саме: 72500. АДРЕСА_1. Вкладення до листа-повідомлення Повістка про виклик до суду від 20.09. 2013 р. Справа № 330/2440/13-ц, Провадження № 2/330/521/2013 РОЗПИСКА ( підпис одержувача), та дата передання не мають підпису одержувача (копії письмових доказів додаються). Зрозуміло, що належним чином повідомити за цією адресою особу, яка бере участь у справі не уявляється можливим, бо помилково вказана «позивачем» поштова адреса не ' відповідає фактичному (справжньому) адресу проживання відповідача, а відтак, з цих причин не були отримані відповідачем, бо за вказаною адресою мешкають інші особи, а не зазначені в позовній заяві і на поштовому відправленні. У разі, якщо суд встановить, що відомості про належне повідомлення відповідача відсутні, він повинен відкласти провадження у справі про що зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України: Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, ч. 3 ст. 74 ЦПК України наголошує на наступному: Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку І під розписку вручають будь-якому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. Оскільки судова повістка за місцем мого постійного проживання не надходила і особисто не вручена ні мені, ні іншим членам моєї родини, тому я і не з'явився на судове засідання та не мала можливості повідомити суд про причини своєї неявки. Неповідомлення «відповідача» у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило мене передбачених ч. 1 ст. 27 ЦПК України прав, зокрема надати суду свої пояснення та докази, які мають істотне значення для вирішення справи, а також передбаченого ч. 1 ст. 128 ЦПК України права подати суду заперечення проти позову, що призвело до ухвалення судом неправильного рішення. На підставі ст.. 224 ЦПК України суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, але й поважність причин неявки відповідача в судове засідання. За відсутності відповідача з причин, які судом визнано поважними, заочний розгляд справи виключається. Окремо прошу суд узяти до уваги, що відповідно до копій паспорту «відповідача» ІІКК ЕК 300112 АС № 274075 ( копія додається), ОСОБА_1, знаходилася за межами України з 08.05. 2013 року по 10.05.2016 року, що унеможливлює як належне повідомлення, її про час і місце судового розгляду судової справи., так і її участь у справі, відповідно до вимог ст. 74-76 ЦПК України. Знаходження особи за межами України є поважною причиною нез'явлення на судове засідання, на цій підставі, заочний розгляд справи виключається. Щодо обставин можливості надання відповідачем суду доказів, заперечень, клопотань, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Стаття 256 ЦК України визначає поняття позовної давності: „ Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ". Стаття 258 ЦК України встановлює спеціальну позовну давність для окремих видів вимог, а саме, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік. Це означає, що можливо стягнути лише ту пеню, яка була нарахована на-протязі попереднього року до дня звернення до суду. Виходячи з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою «17» серпня 2013 року. В якості доказу розміру заборгованості, «позивач» надав Розрахунок заборгованості з 03.09. 2007 року, включно по день звернення до суду 31.07.2013 року, тобто за період який дорівнює майже шість років. Згідно ст.. ЦК України загальний строк позовної давності складає ТРИ роки. В розрахунку заборгованості початок строку виникнення права на звернення до суду зазначений як 12.04. 2008 року, таким чином 12.04.2011 року сплив загальний строк позовної давності в межах якого позивач мав право звернутися до суду за захистом свого порушеного права, проте ми маємо іншу дату подачі позову: 17.08. 2013 року. Відповідно до положень ст. 267 ЦПК України, суд застосовує строки позовної давності лише за клопотанням сторони по справі. Якби вона була присутня на судовому засіданні, то скористалася би своїм правом подати відповідну заяву суду на застосування строку позовної давності відповідно до ч. 3. ст..267 ЦК України, що на мій погляд має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки ч.4. ст. 267 передбачає - Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмовлення у позові. З огляду на наведене, не прийняття «відповідачем» з поважних причин участі у судовій справі № 330/2440/13-ц, 17.10.2013 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» унеможливили надати суду докази, заперечення, клопотання, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, на підставі чого, та відповідно до змісту ст. 232 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом зазначених обставин. Таким чином заявниця просить розглянути клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Якимівського районного суду, по справі 330/2440/13-ц, від 17.10.2013 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк». Визнати, що «відповідач» не з явився в судове засідання 17.10.2013 року в якому ухвалене заочне рішення з поважних причин, та зясувати наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. 3. Скасувати заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області» по справі 330/2440/13-ц, Провадження 2/330/521/2013 від 17.10.2013 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитки договором від 03.09.2007 року.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 просила поновити строк на перегляд заочного рішення суду по справі №330/2440/13-ц від 17.10.2013 року та підтримала викладені в заяві про перегляд заочного рішення суду вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КБ « Приватбанк до судового засідання не прибув, але надав на адресу суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в провадженні Якимівського районного суду Запорізької обл. перебуває справа 330/2440/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості. Відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення, на яку вважаємо за необхідне надати наступні заперечення. Відповідно до укладеного договору № б/н від 03.09.2007 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 03.09.2007 року отримав кредит у розмірі 500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Стосовно перегляду заочного рішення. Згідно зі ст. 228 ЦПК, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. По - перше, що до процесуального бачення заяви. Аналізуючи зміст заяви, варто звернути увагу, що в ній обов'язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). Згідно зі ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань - Відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Також доречно зауважити, що Відповідачу надано ряд прав та обов'язків. Зокрема (ст. 128, 131 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обгрунтованим. Взагалі редакція п. З ч. 2 ст. 229 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з'явитись в судове засідання. Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністью причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. По-друге, шо-до матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, - заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що згідно з ч. 2 ст. 225 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за загальними правилами, можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для давильного вирішення справи. В той же час в ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст. 131 сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. При спеціальному порядку суд першої інстанції може переглянути заочне рішення, тільки якщо відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин; порушення норм процесуального права при ухваленні заочного рішення може бути підставою тільки для апеляційного оскарження. Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що заочне рішення може бути переглянуте в загальному та спеціальному порядках. Якщо в загальному (апеляційному) порядку досліджується законність та обґрунтованість заочного рішення, то при спеціальному порядку досліджуються тільки вказані відповідачем нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконав. Таким чином, просить суд відмовити у перегляді заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи та докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступного. Судом встановлено, що Заочним рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 17.10.2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ « Приватбанк», представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі. Відповідно до матеріалів цивільної справи, жодної судової повістки на ім'я ОСОБА_1, вона не отримувала і, таким чином, не знала і не могла знати про день, час та місце розгляду справи. Про це свідчать, позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк», а також конверти з матеріалів судової справи, якими відправлялись їй судові повістки, на яких зазначена «позивачем» і Якимівським районним судом, адреса «відповідача», а саме: 72500. АДРЕСА_1. Вкладення до листа-повідомлення Повістка про виклик до суду від 20.09. 2013 р. Справа № 330/2440/13-ц, Провадження № 2/330/521/2013 РОЗПИСКА ( підпис одержувача), та дата передання не мають підпису одержувача (копії письмових доказів додаються). Зрозуміло, що належним чином повідомити за цією адресою особу, яка бере участь у справі не уявляється можливим, бо помилково вказана «позивачем» поштова адреса не ' відповідає фактичному (справжньому) адресу проживання відповідача, а відтак, з цих причин не були отримані відповідачем, бо за вказаною адресою мешкають інші особи, а не зазначені в позовній заяві і на поштовому відправленні. Відповідно до копій паспорту «відповідача» ЕК 300112, Серії АС № 274075, ОСОБА_1, знаходилася за межами України з 08.05. 2013 року по 10.05.2016 року, що унеможливлює як належне повідомлення, її про час і місце судового розгляду судової справи, так і її участь у справі.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 2/330/521/2013 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк», представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Заочне рішення від 17.10.2013 року за позовною заявою ПАТ КБ « Приватбанк», представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 09.00 годину 31.08.2017 року в приміщенні суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В.Нестеренко