Постанова № 684537, 27.04.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2007 р.

Справа № 6/140/06

м. Миколаїв

за позовом

Радгоспу “Гвардія Ілліча” Жовтневого р-ну Миколаївської обл.

до відповідача

ДПІ у Жовтневому р-ні м.Миколаєва

про

Скасування рішення

Суддя Ткаченко О.В

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Герман О.С.

Від відповідача

Плохотнюк Н.В.

Суть спору: 09 серпня 2005 року Жовтнева міжрайонна Державна податкова інспекція в Миколаївській області (далі - Відповідач) прийняла податкове повідомлення - рішення, яким радгоспу "Гвардія Ілліча" (далі - Позивач) визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 6207,25грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 3273,62грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене Відповідачем на підставі акта № 185/23/00414003 від 05.08.2005 р. про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток у радгоспі "Гвардія Ілліча" за 2004 рік.

Сума податку була визначена податковою службою у зв’язку з ненаданням платником декларації на прибуток.

Радгосп звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000932301/0 від 09.08.2005 р., оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства і порушує права та охоронювані законом інтереси Позивача, оскільки до валових витрат податковою службою до валових витрат не включено всі витрати.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що із наданих позивачем документів неможливо встановити, що зазначені ним витрати не пов’язані із сільгоспдіяльністю.

По справі були призначена експертиза для визначення прибутку на податок.

За висновком експертизи сума прибутку складала 4747,25грн., різниця 1460грн.

Позивачем зменшені свої позовні вимоги до суми зазначеної в експертизі.

Відповідач не визнав вимоги і в цій частині.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 17.12.98 р. N 320 "Про фіксований сільськогосподарський податок" фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок податку на прибуток підприємств.

При цьому пунктом 4 статті 9 Закону N 320 для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку зупинено дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон), за винятком пунктів 7.7 і 7.8 статті 7 та пунктів 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8 статті 13 цього Закону.

З іншого боку, згідно зі змінами, які внесено Законом України від 19.06.2003 р. N 974-IV ( 974-15 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки" до статті 2 Закону N 320, починаючи з 01.01.2004 р. підприємства, які крім виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції займаються іншими видами діяльності, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону N 334. Такі фінансові результати підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Таким чином, починаючи з 01.01.2004 р. на платників фіксованого сільськогосподарського податку поширюється дія Закону в частині оподаткування прибутку, який отримано від несільськогосподарської діяльності.

Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону.

Отже, платники фіксованого сільськогосподарського податку починаючи з 01.01.2004 р. повинні вести окремий облік доходів, які отримано від інших (несільськогосподарських) видів діяльності. При цьому:

до складу валових витрат таких платників податку включаються витрати, понесені у зв'язку з одержанням таких доходів;

витрати, які одночасно пов'язані з доходом від сільськогосподарської діяльності та доходом від іншої діяльності, розподіляються пропорційно доходам, отриманим по таких видах діяльності;

балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання доходів від інших (несільськогосподарських) видів діяльності, бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону N 334 ( 334/94-ВР );

сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких доходів, враховується у зменшенні скоригованого валового доходу згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону ( 334/94-ВР ).

За висновками експертизи витрати з яких, визначено суму податку 1460грн. підтверджені документально, але оскільки підприємством не виконувались вимоги щодо ведення окремого обліку і не складалась декларація, податкова служба правомірно дійшла до висновку, що неможливо достовірно встановити, що ці витрати пов'язані з доходом від сільськогосподарської діяльності чи доходом від іншої діяльності.

Керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

В позові відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя