Ухвала суду № 68451647, 21.08.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа№487/6539/16-к

Провадження №1-кс/487/1161/17

УХВАЛА

Іменем України

21.08.2017 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Біцюк А.В., за участю секретаря Пономарьової Д.С., прокурора Кириленко Є.В., слідчого Григоряна С.К., володільця майна ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2, власника майна ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, його представника адвоката ОСОБА_5, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про накладення арешту на транспортний засіб,

встановив:

19.08.2017 року старший слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6, за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7, в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 09.11.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150030005285, ініціював перед слідчим суддею клопотання, в якому просив накласти арешт на автомобіль Fiat Ducato, державний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2, білого кольору (далі - Автомобіль); свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу СХО 586894 (далі - Свідоцтво), ключі від вказаного транспортного засобу (далі - Ключі), які перебувають у СВ Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області.

Застосування такого заходу забезпечення, слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області мотивував тим, що зазначене вище майно є об'єктом вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

В судовому засіданні прокурор Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_7 та слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 підтримали вказане клопотання просили його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 В судовому засіданні просили задовольнити клопотання.

Володілець майна ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що відсутні будь-які підстави для арешту майна, яким він правомірно володіє.

Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Вислухавши пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення інших учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали, якими слідчий мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Із матеріалів вбачається, що 09.11.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150030005285 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.190 КК України внесені відомості про те, що 08.11.2016 року до Заводського відділу поліції звернувся ОСОБА_4, який просить вжити заходів до ОСОБА_8, який шахрайським шляхом заволодів автомобілем заявника Fiat Ducato, державний номер НОМЕР_3, спричинивши останньому матеріальну шкоду в сумі 200000 гривень.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Автомобіль, на який слідчий просить накласти арешт є об'єктом кримінальнопротиправних дій, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК, тобто є доказом в кримінальному провадженні.

Достатність підстав вважати, що було вчинено злочін підтверджується доказами, що містяться в кримінальному провадженні, в тому числі: заявою про вчинення злочину, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4, копією договору комісії від 14.09.2016 року.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна зацікавленими особами, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного у клопотанні майна, а саме: автомобіля Fiat Ducato, державний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2, білого кольору; свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу СХО 586894, ключей від вказаного транспортного засобу, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Місцем зберігання Автомобілю слід визначити територію органу досудового розслідування, що відповідає вимогам ч.2 ст.100 КПК України.

Оскільки арешт майна полягає у позбавленні права користуватись та розпоряджатись ( ч.1 ст.170 КПК), то слід накласти арешт на Ключі та Свідоцтво про реєстрацію Автомобілю, які підтверджують правомірність та забезпечують можливість користуватись та розпоряджатись Автомобілем.

Судом не приймаються до уваги доводи представника володільця майна, щодо пропуску стороною обвинувачення строку звернення до суду із клопотання про арешт майна, що має наслідком повернення вилученого майна. Так Автомобіль було вилучено 15 серпня 2017 року, а клопотання про арешт Автомобілю направлено до суду 16 серпня 2017 року, тобто в межах строків встановлених ч.5 ст.171 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно: транспортний засіб - Fiat Ducato, державний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2, білого кольору; свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу СХО 586894, ключі від вказаного транспортного засобу.

Місцем зберігання арештованого майна визначити територію Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом пяти днів з дня проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В.Біцюк