Ухвала суду № 68451148, 21.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6793/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Затолочного В.С., Большакової О.О.,

при секретарі судового засідання:Дідик Н.С.,

з участю представника позивача:ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11травня 2017 року у справі № 803/453/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кон-Лекс» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

04.04.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю КОН-ЛЕКС звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2016 року № НОМЕР_1, від 04.01.2017 року № НОМЕР_2.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 «КОН-ЛЕКС», визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення рішення відповідача від 12.12.2016 року № НОМЕР_1, від 04.01.2017 року № НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права та неповне зясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що перевіркою ОСОБА_2 «Кон-Лекс» встановлено нереальність вчинення господарських операцій з ТОВ «Зерноторгова компанія «Прометей», лише рух активів задекларований на папері, у звязку з чим у ОСОБА_2 «Кон-Лекс» не було підстав для податкового обліку зазначених операцій.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Позивач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Разом з тим, 10.08.2017 року на адресу суду надійшло клопотання від ліквідатора ТОВ «Кон-Лекс» ОСОБА_3 про закриття провадження у справі у звязку з ліквідацією юридичної особи ТЗОВ «Кон-Лекс».

Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та клопотання про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржувану постанову слід визнати нечинною, а провадження у справі закрити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Луцькою ОДПІ в період з 07.11.2016 по 15.11.2016 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ Прометей-Грейн, ТОВ Зерноторгова компанія Прометей, ТОВ Прометей-Голд за період з 01.01.2015 по 31.05.2016 та використання в господарській діяльності товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених субєктів господарювання, про що складено акт від 22.11.2016 № 5483/14-02/33990808.

За результатами перевірки встановлено, зокрема, порушення ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС: пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1835028,00 грн., в т.ч. за вересень 2015 року 744240,00 грн., за жовтень 2015 року 656159,00 грн., за грудень 2015 року 126925,00 грн., за березень 2016 року 307704,00 грн., що призвело до заниження сум ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету; пункту 44.1 статті 44, статті 134, статті 135, статті 137 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування на загальну суму 9175135,00 грн. в т. ч. за 2015 рік 763615,00 грн. та за І квартал 2016 року 1538520,00 грн., що призвело до завищення сум відємного значення обєкта оподаткування та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік та І квартал 2016 року.

Позивач 01.12.2016 подав заперечення на акт перевірки Луцької ОДПІ від 22.11.2016 № 5483/14-02/33990808, за результатами розгляду яких відповідачем надіслано лист від 09.12.2016 № 18059/10/03-18-14. У вказаному листі податковим органом змінено висновки акту перевірки від 22.11.2016 № 5483/14-02/33990808, а саме зазначено про порушення ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС: пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 140039,00 грн., в т.ч. за вересень 2015 року 744240,00 грн., за жовтень 2015 року 656159,00 грн., що призвело до заниження сум ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету; пункту 44.1 статті 44, статті 134, статті 135, статті 137 ПК України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування на загальну суму 7001992,00 грн., в т. ч. за 2015 рік 7001992,00 грн., що призвело до завищення сум відємного значення обєкта оподаткування та заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік.

На підставі акту перевірки від 22.11.2016 № 5483/14-02/33990808 12.12.2016 Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 1296668,00 грн. за основним платежем та 648334,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму відємного значення з ПДВ на 103731,00 грн., № НОМЕР_4, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на 616367,00 грн., та № НОМЕР_5, яким позивачу зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 3577732,00 грн..

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Волинській області від 23.12.2016 № 235 та до ДФС України від 18.01.2017 № 06.

Разом з тим, листом від 03.01.2017 № 4/10/03-18-02 Луцька ОДПІ відкликала податкове повідомлення-рішення від 12.12.2016 № НОМЕР_3 у звязку із допущенням помилки в розрахунку штрафних санкцій.

Крім того, 04.01.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2016 № 5483/14-02/33990808 Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 1296668,00 грн. за основним платежем та 324167,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 05.01.2017 № 60/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги скаргу ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 12.12.2016 № НОМЕР_1 про зменшення відємного значення з ПДВ на суму 103731,00 грн., № НОМЕР_4 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 616367,00 грн. та № НОМЕР_5 про зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3577732,00 грн. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 12.12.2016 № НОМЕР_3 про збільшення грошового зобовязання з ПДВ в сумі 1945002,00 грн. залишено без розгляду у звязку із відкликанням.

В подальшому Рішенням ДФС України від 23.03.2017 № 5850/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги скаргу ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС задоволено частково, залишено без розгляду скаргу в частині оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 04.01.2017 № НОМЕР_2, скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 12.12.2016 № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 в частині донарахувань з податку на прибуток по операціях за період 2015 року щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ Зерноторгова компанія Прометей та не встановлено дебіторської заборгованості за 2015 рік та у зазначеній частині рішення Головного управління ДФС у Волинській області, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, а в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 12.12.2016 № НОМЕР_1 і рішення прийняте в результаті розгляду первинної скарги залишено без змін (т. 1, а. с. 80-85).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відтак будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2015 між ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей (продавець) та ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0915/2, згідно з яким продавець зобовязується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, а саме: українську сою, врожаю 2015 року, а характеристика, якість, кількість та ціна товару в розрізі окремих партій товару зазначається в додатках, які є невідємною частиною договору. Згідно із додатками № 1 від 14.09.2015 та № 2 від 09.10.2015 до договору купівлі-продажу № 0915/2 від 14.09.2015 продавець зобовязувався передати у власність покупцю сою врожаю 2015 року в кількості 600,00 тон +/- 5% та 500,00 тон +/- 5% відповідно, якість товару згідно з ДСТУ 4964:2008 (т. 1, а. с. 127-128).

В акті зазначеної вище перевірки від 22.11.2016 № 5483/14-02/33990808 встановлено, що згідно з наданими для перевірки документами по господарських операціях ОСОБА_2 «КОН-ЛЕКС з ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей за період з 01.01.2015 по 31.05.2016 придбавалася соя в кількості на загальну суму 8402390,40 грн., в т. ч. ПДВ 1400398,40 грн., вказані господарські операції відображені у бухгалтерському обліку позивача, станом на 31.01.2016 заборгованість по розрахунках з ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що вказані господарські операції між ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей та ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС щодо поставки сої оформлені актами приймання-передачі та видатковими накладними, оплата проведена в безготівковій формі згідно із платіжними дорученнями.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем у ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей товару (соя) за договором купівлі-продажу № 0915/2 від 14.09.2015, які мають тісний взаємозвязок із господарською діяльністю позивача, оскільки придбана соя була передана ОСОБА_2 Прометей-Голд для реалізації відповідно до договорів комісії № 18/09-2 від 18.09.2015 та № 12/10-1 від 12.10.2015 та в подальшому експортована за межі митної території України, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі за договорами комісії, видатковими накладними, вантажно-митними деклараціями, банківськими виписками, звітами комісіонера, актами здачі-прийняття робіт та платіжними дорученнями .

Посилання апелянта на матеріали перевірок ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей, а саме акти Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.05.2016 № 238/14-03-14-02/39749858 та від 11.08.2016 № 376/14-03-14-02/39749858 є необгрунтованими, з огляду на таке.

ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей оскаржило в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цих актів. Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 814/1345/16, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.06.2016 № НОМЕР_6, яке винесено на підставі акту від 20.05.2016 № 238/14-03-14-02/39749858 (т. 2, а. с. 22-37). Крім того, на час розгляду справи в суді першої інстанції, у провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 814/181/17 за позовом ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2016 № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, прийнятих на підставі акту від 11.08.2016 № 376/14-03-14-02/39749858 (т. 2, а. с. 11-12, 38).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно із спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 05.05.2017 № НОМЕР_9, № НОМЕР_10 контрагенти позивача - ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей та ОСОБА_2 Прометей-Голд є зареєстрованими у встановленому порядку та діючими юридичними особами, до видів діяльності яких належить 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (т. 2, а. с. 40-44).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що ОСОБА_2 КОН-ЛЕКС не може нести відповідальності за дії чи бездіяльність своїх контрагентів.

Крім цього, на момент розгляду та вирішення справи судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду, не встановлено порушень в діях посадових осіб ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей чи ОСОБА_2 Прометей-Голд, оскільки відсутні відповідні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин), що набрали законної сили.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій з ОСОБА_2 Зерноторгова компанія Прометей, відтак, позивач правомірно формував податковий кредит по таких операціях, а тому збільшення сум грошових зобовязань з ПДВ із застосуванням штрафних санкцій та зменшення розміру відємного значення суми ПДВ згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по вказаних операціях є безпідставним., а тому судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Частиною другою статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Пунктом пятим частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті особи або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

З врахуванням того, що позивач ОСОБА_2 «Кон-Лекс» ліквідований, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 03.08.2017 року № 11981170025002199, стан субєкта припинено, наданим ліквідатором ОСОБА_2 «Кон-Лекс», враховуючи законність прийнятого судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що з врахуванням положень п.5 ч.1 ст.157, ч.2 ст.203 КАС України, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід визнати нечинною, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 157,160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 803/453/17 визнати нечинною та закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали складено 22.08.2017р.