Ухвала суду № 68451126, 17.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6000/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання Торкот Д. О.;

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промагроінвест» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2016 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промагроінвест» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, що полягає у невиконанні обовязку щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платника ТзОВ «Промагроінвест» за жовтень 2015 року в сумі 61165,00 грн.; зобовязання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника ТзОВ «Промагроінвест» за жовтень 2015 року в сумі 61165,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що за результатом судового оскарження підтверджено правильність розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року в розмірі 61165,00 грн., однак у встановлені законодавством строки позивач суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість не отримав в зв'язку з протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язку по формуванню та внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо невиконання обов'язку по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника товариства з обмеженою відповідальністю «Промагроінвест» за жовтень 2015 року в сумі 61 165 грн. (шістдесят одна тисяча сто шістдесят п'ять гривень). Зобов`язано Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника товариства з обмеженою відповідальністю «Промагроінвест» за жовтень 2015 року в сумі 61 165 грн. (шістдесят одна тисяча сто шістдесят п'ять гривень).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 19 листопада 2015 року позивачем до Луцької ОДПІ було подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року із розрахунком та заявою щодо бюджетного відшкодування, розмір якого становить 61165,00 грн.

23 травня 2016 року Луцькою ОДПІ за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Промагроінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2015 року складено акт № 21/12-02/31102277. На підставі висновків акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №0007181202 від 08 червня 2016 року про застосування штрафних санкцій в сумі 15291,00 грн. та № НОМЕР_1 від 08 червня 2016 року про застосування штрафних санкцій в сумі 27302,00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року, позов ТзОВ «Промагроінвест» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61165,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 15291,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили.

Таким чином за результатом судового оскарження підтверджено правильність розрахунку позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року в розмірі 61165,00 грн., однак, у встановлені законодавством строки позивач суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість не отримав.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

За визначенням Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).

Положеннями пунктів 200.5, 200.7, 200.8, 200.12, 200.13, 200.14, 200.15 ПК України (чинних на момент виникнення спірних правовідносин, 2015-2016 роки) встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Нормами ПК України чітко визначений імперативний обов'язок податкового органу щодо дій, які він повинен вчинити після закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження для відшкодування ПДВ платнику податків.

Встановлено, що 27 жовтня 2016 року закінчилася процедура судового оскарження у справі про протиправність винесеного податковим органом податкового-повідомлення рішення, рішення суду набрало законної сили, право позивача на відшкодування ПДВ в сумі 61165,00 гривень було підтверджено в судовому порядку.

З моменту надходження ухвали суду до податкового органу в Луцької ОДПІ виник обов'язок щодо направлення висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу казначейства.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлений факт порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки протиправною бездіяльністю відповідача - ним не виконано обов'язок в частині подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у п'ятиденний строк після закінчення перевірки висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню із бюджету.

Щодо вимоги про зобов'язання направити органу Державної казначейської служби висновок про відшкодування з Державного бюджету України, суд зазначає наступне.

Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 року №39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом норм пункту 200.15 ст. 200 ПК України, пункту 9 Порядку бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 16.09.2015 року у справі №2а/0570/17001/2012, в постанові від 31.05.2016 року у справі №826/11379/14.

З огляду на викладене, згідно з правовою позицією Верхового Суду України, викладеною в зазначених вище постановах, способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів суми надмірно сплаченого податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та направити такий висновок до органу державної казначейської служби.

Оскільки право позивача на відшкодування за рахунок бюджетних коштів надмірно сплаченої суми ПДВ порушено, воно підлягає відновленню у встановлений законом спосіб, яким з врахуванням правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм пункту 200.15 ст. 200 ПК України та пункту 9 Порядку є зобов'язання Луцької ОДПІ прийняти висновок про виплату ТзОВ «Промагроінвест» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2015 року в сумі 61165 грн. та направити цей висновок до органу Державної казначейської служби.

Встановлено, що вказаний порядок бюджетного відшкодування ПДВ діяв до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», був прийнятий 21.12.2016 року та набрав чинності з 01.01.2017 року, були внесені зміни, зокрема до п.200.15 ст..200 Податкового кодексу України, згідно з якими, після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Оскільки відповідачем до 01.01.2017 року не був складений висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тому з 01.01.2017 року відповідач зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, так як діючим законодавством на момент винесення судом рішення у відповідача немає повноважень на подання органу казначейства висновку про відшкодування сум ПДВ, у зв'язку із зміною даної процедури.

Крім того, судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання представника відповідача як на підставу для відмови в позові те, що Луцька ОДПІ не погодившись з рішеннями першої та апеляційної інстанцій подала на них касаційну скаргу та на даний час відкрито касаційне провадження, тому є не завершеною процедура оскарження податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, з огляду на наступне.

Встановлено, що ТзОВ «Промагроінвест» не погодившись вказаним вище податковим повідомленням-рішенням оскаржило його в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року, позов ТзОВ «Промагроінвест» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 24 липня 2012 року № НОМЕР_2. За результатом апеляційного оскарження, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції від 07 листопада 2012 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТзОВ «Промагроінвест» відмовлено.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 та № НОМЕР_1 позивач оскаржив їх в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, позов ТзОВ «Промагроінвест» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2016 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 61165,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 15291,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини 5 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, рішення суду за наслідком перегляду в апеляційній інстанції набрало законної сили 27 жовтня 2016 року та з цієї дати є обов'язковим до виконання в тому числі і Луцькою ОДПІ.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний звязок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року в справі № 803/1861/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 21 серпня 2017 року.