Ухвала суду № 68450919, 22.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6761/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снєжка-Україна» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року позивач ТзОВ «Снєжка-Україна» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року №0005101411 та №0005111411.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що контролюючим органом неправильно застосовано Основні правила інтерпретації УКТЗЕД встановлені Законом України «Про митний тариф», що призвело до хибного віднесення товару до іншого класу, оскільки відповідно до п. 53.1 Податкового Кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року №0005101411 та №0005111411.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивовано тим, що при винесенні оскарженого рішення, судом першої інстанції не враховано те, що товари які містять більш як 50% мас. Ксилолу (код товару УКТ ЗЕД 2707 30 90 00) відносяться до переліку підакцизних товарів, які відповідно до підп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України з 01.03.2016 року оподатковуються за ставкою 153 євро за 1000 літрів, приведених до температури 15 градусів за Цельсієм.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Головним управління ДФС у Львівській області проведено перевірку ТзОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 30648854) за результатами якої складено акт від 22.11.2016 року №291/14-11/30648854 «Про результати документальної невиїзної перевiрки дотримання ТзОВ «СНЄЖКА-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ - 30648854) законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежiв, правильностi класифікації згiдно з УКТ ЗЕД товарів за митними декларацiями вiд 25.05.2016 року №209000021/2016/001233, 11.08.2016 року №209000021/2016/002949, 15.09.2016 року №209000021/2016/003798, 28.10.2016 року №209000021/2016/004902».

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «СНЄЖКА-Україна» Закону України вiд 19.09.2013 року №2584-VII «Про Митний тариф України» (iз змiнами та доповненнями), пiдпункт 215.3.4 пункту 215.3 статтi 215 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року №22755-VI iз змiнами та доповненнями; пункту 190.1 статтi 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зi змiнами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 364,94 гривень.

На підставі Акта від 22.11.2016 року №291/14-11/30648854 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 02.12.2016 року №0005101411 на збільшення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 456,18 грн. (в тому числі: за податковими зобов»язаннями 364,94 грн., за штрафними санкціями 91,24 грн.) та від 02.12.2016 року №0005111411 на збільшення суми грошового зобов»язання з акцизного податку на загальну суму 2 280,85 грн. (в тому числі: за податковими зобов»язаннями 1 824,68 грн., за штрафними санкціями 456,17 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні коду товару в даному випадку може бути застосовано наступне правило інтерпретації : у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте, в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Як встановлено статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗКД.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Митний тариф України встановлюється Законом України «Про митний тариф України».

Відповідно до Основного правила інтерпретації класифікації товарів (далі - ОПІ) № 1, затверджено Законом України «Про Митний тариф України» назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Згідно з п. 6 ОПІ для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

З матеріалів справи видно, що до митного оформлення за митними деклараціями від 25.05.2016 року №209000021/2015/001233, від 11.08.2016 року №209000021/2016/002949, від 15.09.2016 року №209000021/2016/003798, від 28.10.2016 року №209000021/2016/004902 оформлений товар: - «Розчинник складний органічний на основі ксилолу: Розчинник складний органічний на основі ксилолу: «ROZCIENCZALNIK do Sniezhka na rdze», склад: ксилол - 71,2 мас.% (в т.ч. етилбензол як ізомер ксилолу 15,9 мас.%), бутилацетат 21,1 мас.%, бутанол. Використовується як розчинник для грунтоемалі.

Згідно з поясненнями товарної позиції 3814 до неї включаються органічні розчинники та розріджувачі (з вмістом або без вмісту 70 мас. % чи більше нафтових фракцій, в тому числі ксилолу) за умови, що вони не є окремими сполуками визначеного хімічного складу і в іншому місці не зазначені.

Таким чином, хімічний склад імпортованого позивачем товару підпадає під усі ознаки, які наведені в описі до товарної позиції 3814.

Крім цього, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на Примітку 3 до товарних позицій групи 27, оскільки така примітка використовується виключно для розмежування товарів в межах групи 27.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначення коду товару, що імпортувався позивачем встановлено для товару «ROZCIENCZALNIK do Sniezhka na rdze» коди УКТ ЗЕД: НОМЕР_1, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №813/1307/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.08.2017 року.