Постанова № 68450865, 22.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2956/17 Головуючий у 1-й інстанції:Мазур А. С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Файдюка В. В.

суддів: Мєзєнцева Є. І.

Чаку Є. В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (по Солом'янському району міста Києва) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (по Солом'янському району міста Києва) до публічного акціонерного товариства «Київська книжкова фабрика» про стягнення заборгованості у розмірі 10056, 22 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Правобережне об'єднане УПФ України у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ПАТ «Київська книжкова фабрика» про стягнення заборгованості у розмірі 10056, 22 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на розрахунковий рахунок № 25608301232821, код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, МФО 322669.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2017 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в позовній заяві було допущено технічну помилку в зазначенні періоду, за який у відповідача виникла заборгованість.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період листопад-грудень 2016 року фактичні витрати на виплату та доставку пенсій склали: листопад 2016 р. - 5040, 57 грн., грудень 2016 р. - 5015, 65 грн. (а. с. 12, 14).

Згідно копій зворотніх повідомлень, наявних в матеріалах справи, розрахунки фактичних витрат отримані відповідачем 14.11.2016 р. та 14.12.2016 р. (а. с. 15).

З картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 вбачається заборгованість у розмірі 15262, 96 грн., з яких 10056, 22 грн. - заборгованість за листопад, грудень 2016 року (а. с. 16).

Позивач вважає несплату відповідачем заборгованості у добровільному порядку підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у прохальній частині позову позивач просив про стягнення з відповідача заборгованості за період: серпень - грудень 2015 р., однак, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року позивачем не надано. Також відсутні докази направлення на адресу відповідача вказаних розрахунків.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Із набранням чинності Законом № 1058 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктами 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що прохальна частина адміністративного позову містила помилковий період заборгованості відповідача, в той час як з мотивів адміністративного позову чітко вбачається, що предметом спору є період: листопад - грудень 2016 р.

В свою чергу, судом першої інстанції справу було розглянуто в порядку скороченого провадження, що позбавило можливості позивача виправити допущену технічну помилку шляхом надання пояснень та уточнень до заявленого ним позову.

У рішенні від 4 грудня 1995 року (справа Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції в порядку ст. 111 КАС України (уточнення позовних вимог під час попереднього судового засідання) та ст. ст. 106, 108 КАС України (невідповідність змісту позовних вимог викладу обставин, як підстава для залишення позовної заяви без руху) не скористався можливістю усунути виявлені розбіжності, а право позивача вочевидь є порушеним, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

Таким чином, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову.

Отже, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права через недотримання принципу офіційного з'ясування обставин справи, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (по Солом'янському району міста Києва) - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2017 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (по Солом'янському району міста Києва) - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київська книжкова фабрика» (ЄДРПОУ 02472594) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (по Солом'янському району міста Києва) (ЄДРПОУ 40375920, розрахунковий рахунок № 25608301232821, код платежу 50020600 в Головному управлінні по місту Києву та Київській області публічного акцiонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 322669) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад - грудень 2016 року в розмірі 10056, 22 гривень (десять тисяч п'ятдесят шість гривень 22 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя В. В. ФайдюкСуддя Є. І. МєзєнцевСуддя Є. В. Чаку

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.