Ухвала суду № 68450842, 21.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/390/17 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправним та скасувати висновок про результати здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру від 27 грудня 2016 року № 10845/10/06-09-13-03.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з березня 2014 року по даний час працює в апараті Київського окружного адміністративного суду та є державним службовцем.

25 березня 2016 року відповідно до вимог Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції» ОСОБА_3 подав за місцем роботи декларацію про майно, доходи і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

16 січня 2017 року від керівництва Київського окружного адміністративного суду позивач дізнався, що на адресу суду надійшло повідомлення від 27 грудня 2016 року № 10845/10/06-09-13-03 від Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про те, що за результатами здійснення перевірки відомостей, зазначених ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, встановлено подання останнім недостовірних відомостей.

Із змісту повідомлення вбачається, що податковий орган відповідно до абзацу другого ч. 10 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» повідомив спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції про те, що за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік щодо інформації, яку ОСОБА_3 зазначив у декларації, встановлено недостовірні відомості, оскільки «у позиції 25 розділу ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік» ОСОБА_3 не відображені відомості про квартиру, як місце фактичного проживання, що зазначене у позиції 2 розділу І Декларації, адреса місця знаходження якого є Україна, АДРЕСА_1».

Тобто, у рядку 25 розділу ІІІ Декларації («Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним») ОСОБА_3 не зазначено відомості про квартиру, як адресу місця проживання у рядку 2 розділу І Декларації («Місце проживання декларанта»).

Вважаючи оскаржувані висновки відповідача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при складанні висновку та повідомлення за результатом перевірки декларації ОСОБА_3 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, відповідач порушив вимоги Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року № 333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2015 року за № 418/26863, що виявилось у невиконанні вимог про повідомлення у письмовій формі суб'єкта декларування про виявленні розбіжності з метою отримання письмових пояснень щодо причин виникнення розбіжностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про очищення влади» № 1682-VII від 16 вересня 2014 рок (далі - Закон № 1682) та Порядком здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 2015 року № 333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2015 року за № 418/26863 (далі - Порядок).

У відповідності до ч. 5 ст. 5 Закон № 1682 перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених ч. 3 та 4 ст. 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п. 1 - 10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Аналогічні положення містить п. 12 вказаного Порядку.

При перевірці відомостей про нерухоме майно, вказаних у розділі III декларації, враховується зазначена суб'єктом декларування в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації суб'єктом декларування).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що адреса, яка зазначена ОСОБА_3 у рядку 2 розділу І Декларації («Місце проживання декларанта»), а саме: АДРЕСА_1, є адресою реєстрації місця проживання, відомості про яку зазначені у його паспорті громадянина України. Квартира, що знаходиться за вказаною адресою, є комунальною власністю і належить на праві житлового найму батьку позивача ОСОБА_4.

Доказів того, що ОСОБА_3 є власником даної квартири, вона перебуває у нього в оренді чи на іншому праві користування суду не надано.

Відповідно до п. 16 Порядку у разі встановлення під час перевірки розбіжностей між відомостями, зазначеними в декларації, та наявною податковою інформацією, контролюючий орган, який проводить перевірку, повідомляє про них суб'єкта декларування у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Суб'єкт декларування не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, який проводить перевірку, надає письмове пояснення щодо таких розбіжностей та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування під час підготовки висновку.

Проте, а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції, відповідачем не надано доказів надіслання контролюючим органом, під час проведення перевірки, ОСОБА_3 запиту чи повідомлення у письмовій формі з метою отримання письмових пояснень щодо причин виявлених у декларації розбіжностей та надання копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості як то передбачено пунктом 16 Порядку.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення податковим органом вимог Порядку, в частині не надіслання позивачу повідомлення про виявлені розбіжності у письмовій формі. Відповідно, податковим органом порушено право позивача надати пояснення причин виникнення розбіжностей та/або копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

При розгляді зазначеної справи колегія суддів також вважає за необхідне врахувати той факт, що Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області у грудні 2015 року проводила перевірку надання достовірних відомостей про нерухоме майно, вказаних ОСОБА_3, у тому числі і у розділі III декларації за 2014 рік, яка здійснювалась відповідно до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», яка є тотожною перевірці, що проводилась на підставі ч. 10 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (абз. 3 п. 8 Порядку).

Незважаючи на ту обставину, що дані у рядку 2 розділу І та рядку 25 розділу ІІІ Декларацій, що зазначались позивачам у деклараціях за 2014 рік та 2015 роки, не змінювались і є аналогічними, за результатами такої перевірки Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області склала висновок від 10 грудня 2015 року № 15416/10/06-09-17-02 про надання ОСОБА_3 достовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Вказані вище обставини свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 41, ч. 4 ст. 196, ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлений 22 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.