Ухвала суду № 68450500, 22.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Третяк О.Г.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року справа №409/1251/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області про залишення позовної заяви без розгляду від 22 червня 2017 року у справі № 409/1251/17 за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому визнати протиправними дії (в частині припинення виплати пенсії) Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та визнати протиправною його бездіяльність в частині невиплати пенсії позивачці з березня 2016 року. Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 22 червня 2017 року у справі № 409/1251/17 позовну заяву залишено без розгляду, на підставі ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України. ОСОБА_2 не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просила скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів ст.197 ч.1 п.2 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_2, є пенсіонером за віком і перебуває на обліку в Білокуракинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Луганській області.

20 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила визнати протиправними дії (в частині припинення виплати пенсії) Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та визнати протиправною його бездіяльність в частині невиплати пенсії позивачці з березня 2016 року.

Суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що позивачем оскаржуються бездіяльність відповідача з березня 2016 року, саме з цього моменту починає обчислюватися шестимісячний строк звернення до суду, який сплинув у вересні 2016 року. Позивач з позовною заявою звернувся до Білокуракинського районного суду 20.06.2017 року. З заявою про поновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 102 КАС України позивач не звертався.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 9 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про залишення позовних вимог без розгляду, оскільки позивач не може бути позбавлений свого права на розгляд даної справи та встановлення або спростування порушення його права на виплату пенсії, яка є основним джерелом його існування, тим паче в умовах проведення антитерористичної операції.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідно до вимог статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.199 ч.1 п.3, ст.204 ч.1 п.4, ст.205 ч.1 п.6, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області про залишення позовної заяви без розгляду від 22 червня 2017 року у справі № 409/1251/17- скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийА.А. Блохін

СуддіТ.Г. Гаврищук

ОСОБА_3