Постанова № 68450203, 22.08.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" серпня 2017 р. Справа № 903/470/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- Безпалюк О.Л. (довіреність №14-72 від 14.04.2017р.);

відповідача- Янкевич Л.Д.(довіреність №Др-7-1216 від 28.12.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Позивача-Публічного акціо-нерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господар-ського суду Волинської області від 25.07.2017р. у справі №903/470/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України" м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Волиньгаз" м.Луцьк

про стягнення 96 560 478 грн. 70 коп. основного боргу, пені, річних та інфляційних,-

Представникам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу задоволено. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.07.2017р. у справі №903/470/16 (суддя Пахолюк В.А.) зупинено провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі в тексті – ПАТ НАК "Нафтогаз") до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (надалі в тексті – ПАТ "Волиньгаз") про стягнення 96 560 478 грн. 70 коп. заборгованості по розрахунках і пені згідно укладеного договору, а також інфляційних втрат та річних.(т.4, арк.справи 22-23).

Зазначену ухвалу винесено з посиланням на ч.1 ст.79 ГПК України і вмотивовано тим, що розгляд судової справи №910/9814/17 у господарському суді міста Києва дасть можливість гос-подарському суду Волинської області встановити Зазначену ухвалу винесено з посиланням на ч.1 ст.79 ГПК України і вмотивовано тим, що розгляд судової справи №910/9814/17 у господарсько-му суді міста Києва дасть можливість господарському суду Волинської області встановити всі об-ставини, що мають істотне значення для справи, оскільки суд досліджує передумови виникнення форс-мажорних обставин, що призвели до видачі сертифікату про форс-мажорні обставини. А са-ме, за якими актами приймання-передачі виникла заборгованість та в якій саме частині зобов’я-зання строк його виконання може буде відкладено на строк дії форс-мажорних обставин.(т.4, арк. справи 23).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі, а справу передати до місцевого господарського суду для розгляду по суті.(т.4, арк.справи 29-32).

Скаржник посилається на те, що спори у справі №903/470/16 та у справі №910/9814/17 не пов'язані. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно зупинив розгляд даної справи по суті, оскільки саме у постанові ВГСУ від 16.05.2017р. зазначені вказівки для нового розгляду спору що-до встановлення обставин за якими актами приймання-передачі виникла заборгованість та в якій саме частині зобов’язання строк його виконання може буде відкладено на строк дії форс-мажор-них обставин, а також передумови виникнення форс-мажорних обставин, що призвели до видачі сертифікату про форс-мажорні обставини. Скаржник вважає, що відсутні обставини, які б зумовлю-вали зупинення у справі №903/470/16 та неможливість розгляду спору.(т.4, арк.справи 32-33).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017р. апеляційну ска-ргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.4, арк. справи 27).

У зв’язку із перебуванням у щорічній відпустці судді Олексюк Г.Є. на підставі розпоряд-ження керівника апарату від 17.08.2017р. автоматизованою системою документообігу суду про-ведено автоматичну заміну складу колегії суддів, визначено колегію: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. Колегія у даному складі 17.08.2017р. прийняла до провадження апеляційну скаргу.(арк.справи 39-41).

На адресу апеляційного суду 18.08.2017р. надійшов відзив, у якому Відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.(т.4, арк.справи 43-45).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 22.08.2017р. задоволено усне клопотання По-зивача про здійснення технічного звукозапису судового процесу. Представник Позивача підтри-мав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Крім того, надав суду копії ухвал у справі №910/9814/17 та наголошував, що у жодному із судових засідань вказаної справи не досліджувалися обставини, на які посилався Відповідач у за-яві про зупинення та суд першої інстанції в ухвалі про зупинення провадження. Представник Від-повідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм мате-ріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернулося з позовом до ПАТ "Волиньгаз" про стягнення 96 560 478 грн. 71 коп., з яких 81 289 659 грн. 79 коп. основного боргу, 14 309 943 грн. 20 коп. пені та 960 875 грн. 71 коп. -3% річних.(т.1, арк.справи 3-5).

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.11.2017р. у справі №903/470/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2017р., в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.(т.2, арк.справи 242-246; т.3, арк.справи 109-117).

Проте, постановою Вищого господарського суду від 16.05.2017р. у справі №903/470/16 су-дові рішення попередніх інстанцій скасовано, а справу №903/470/16 передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.(т.3, арк.справи 184-191).

Скасовуючи рішення та постанову у справі №903/470/16 ВГСУ вказав, що суди попередніх інстанцій не встановили строк виконання зобов'язання з оплати спірного обсягу поставленого при-родного газу та часу його поставки, а також не визначили за якими актами приймання-передачі виникла спірна заборгованість, а відтак і не з'ясували, в якій саме частині зобов'язання строк його виконання може буде відкладено на строк дії форс-мажорних обставин. Крім того, суди не з'ясува-ли, чи містять наведені у сертифікаті Торгово-промислової палати обставини непереборної сили ознаки надзвичайності та невідворотності для виконання відповідачем обов'язку за договором пос-тавки з оплати одержаного природного газу, а також чи міг відповідач утриматись від зайвого від-бору газу на виробничо-технологічні витрати (надалі – ВТВ). Не досліджено також обставин не-правомірності рішень та актів органів державної влади щодо визначення обсягів ВТВ та норматив-них втрат на 2014 рік.(т.3, арк.справи 190).

Матеріалами справи стверджено, що після повернення справи №903/470/16 до господарсь-кого суду Волинської області, ухвалою від 02.06.2017р. прийнято до провадження позов.(т.4, арк. справи 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2017р., на адресу господарського суду Волинської області від ПАТ "Волиньгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення у господарській справі №910/9814/17, яка розглядається господарським судом м.Києва.(т.4, арк.справи 5-7).

Обґрунтовуючи вказане клопотання, Відповідач зазначає, що господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/9814/17 за позовом ПАТ "Волиньгаз" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії, що здійснює державне ре-гулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення компенсації за шкоду, зав-дану діями органів державної влади та внаслідок прийняття незаконного нормативного акту. На думку Відповідача, під час розгляду вказаної справи досліджуватимуться обставини прийняття відповідних рішень Міненерговугілля та НКРЕКП, а також вплив таких рішень на виникнення у ПАТ "Волиньгаз" шкоди. Саме ці рішення зазначені у Сертифікаті Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 31.03.2016р. №6085, як обставини непереборної сили. за-значає, що підставою для подання позову у справі №910/9814/17 стало скасування наказу Мініс-терства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015р. №122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік", яким були затверджені занижені граничні обсяги нормативних втрат і ВТВ для газороз-подільних підприємств та які були враховані в тарифі на розподіл газу затвердженому НКРЕКП для ПАТ "Волиньгаз", що як наслідок спричинило виникнення заборгованості ПАТ "Волиньгаз" перед ПАТ НАК "Нафтогаз України", яка і є предметом стягнення у даній справі.

Як зазначалось вище, ухвалою від 25.07.2017р. господарський суд Житомирської області зупинив провадження у даній справі до винесення рішення господарським судом міста Києва у справі №910/9814/17.(т.4, арк.справи 22-23).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована і підлягає задоволенню, а ух-вала - скасуванню, з огляду на наступне:

Предметом оскарження є законність зупинення провадження у справі №903/470/16.

Зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у спра-ві, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху про-цесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Так, відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті – ГПК України) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст.79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України.

Колегія суддів зауважує, що стаття 79 ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомір-ним.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення проваджен-ня у справі: обов’язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов’язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Аналіз наведених норм щодо зупинення провадження у справі дозволяє зробити висновок, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з’ясовує як по-в’язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим су-дом, а також – чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що вплива-ють чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про фак-ти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення і унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Отже, для вирішення питання про зу-пинення провадження у справі господарський суд в кожному конкретному випадку з’ясовує як по-в’язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим су-дом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що звертаючись із клопотанням про зупинення провадження у даній справі Відповідач вказав, що саме господарським судом міста Києва досліджуватимуться пе-редумови виникнення форс-мажорних обставин, що призвели до видачі Торгово-промисловою палатою сертифікату про форс-мажорні обставини, а саме: за якими актами приймання-передачі виникла заборгованість та в якій саме частині зобов’язання строк його виконання може буде відк-ладено на строк дії форс-мажорних обставин.

З указаним твердженням ПАТ "Волиньгаз" суд першої інстанції погодився, вважаючи, що фактичні обставини, які підлягають додатковому дослідженню під час нового розгляду справи № 903/470/16 відповідно до вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2017р. – досліджуються у справі №910/9814/17 і можуть бути враховані судом під час роз-гляду даної справи як такі, що є преюдиціальними в розумінні ч.3 ст.35 ГПК України.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновоком місцевого суду, приймаючи до уваги, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі – у зв’язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов’язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Такої ж практики дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п. 3.16 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Госпо-дарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрис-дикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, немож-ливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог. Крім того, ці обставини по-винні бути такими, що мають значення для даної справи.

В апеляційній скарзі ПАТ НАК "Нафтогаз" заперечує пов'язаність справ №903/470/16 та № 910/9814/17, звертаючи увагу, що вказані справи об'єднує лише участь в них ПАТ "Волиньгаз" як сторони.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів звертає увагу, що предмет спору – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту права, встановленими законом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі 903/470/16 є вимога про стягнення з ПАТ "Волиньгаз" 96 560 478 грн. 70 коп. основного боргу, пені, річних та інфляційних за договором поставки.

Разом з тим, предметом у справі №910/9814/17 є відшкодування завданої ПАТ "Волиньгаз" шкоди в сумі 118 666 130 грн. 99 коп., яка виникла внаслідок прийняття незаконного акту Міністер-ством енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до частини першої ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пере-конанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що предметом справи №903/470/17 є стягнення заборгованості за договором поставки, а Вищий господарський суд України у постанові від 16.05.2017р. вказав на недоліки та зазначив про необхідність під час нового розгляду справи всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від установлених обставин, виріши-ти спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних пра-вовідносин – суд першої інстанції зобов’язаний перевірити законність вимог по стягненню забор-гованості та фактичне порушення Відповідачем умов договору поставки.

Оскаржувана ухвала є невмотивованою, в ній не наведено обставин, які виключають мож-ливість місцевого господарського суду на підставі наявних та додатково поданих сторонами дока-зів самостійно дослідити строк виконання зобов'язання з оплати спірного обсягу поставленого при-родного газу та часу його поставки, визначити за якими актами приймання-передачі виникла спір-на заборгованість, з'ясувати, в якій саме частині зобов'язання строк його виконання може буде від-кладено на строк дії форс-мажорних обставин. Крім того, з'ясувати чи містять наведені у сертифі-каті Торгово-промислової палати обставини непереборної сили ознаки надзвичайності та невідво-ротності для виконання відповідачем обов'язку за договором поставки з оплати одержаного при-родного газу, а також чи міг відповідач утриматись від зайвого відбору газу на ВТВ. А також дос-лідити обставини неправомірності рішень та актів органів державної влади щодо визначення обся-гів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат на 2014 рік.

Водночас, за приписом частини першої статті 79 ГПК України – саме наявність неможли-вості самостійно дослідити певні обставини та докази є підставою для зупинення провадження у справі.

Доводи суду першої інстанції, що лише за результатами розгляду справи №910/9814/17 бу-дуть встановлені обставини, які матимуть преюдиційне значення у даній справі, колегія суддів вва-жає необґрунтованими, оскільки договір поставки природного газу, за яким стягується заборгова-ність у справі №903/470/16 недійсним не визнавався, а тому сторони за договором повинні викону-вати взяті на себе зобов’язання належним чином.

Крім того, не вдаючись до розгляду спору по суті, колегія суддів зазначає, що у справі №903/ 470/16 ПАТ "Волиньгаз" заперечує існування у нього будь-якої заборгованості перед ПАТ НАК "Нафтогаз" за договором поставки, натомість у справі №910/9814/17 – зазначає про завдання йому шкоди в сумі 118 666 130 грн. 99 коп., яка включає в себе і борг перед ПАТ НАК "Нафтогаз" в сумі 96 560 478 грн. 70 коп.(т.4, арк.справи 10). Разом з тим, розглядаючи клопотання від 11.07.2017р. місцевий суд повинен був надати оцінку суперчливим позиціям ПАТ "Волиньгаз".

Колегія суддів вважає, що предмети спору у справах №903/470/16 та №910/9814/17 не є пов'-язаними.

Утім, зупинивши провадження у справі, місцевий господарський суд фактично самоусунув-ся від з’ясування обставин, які входять до предмету доказування у даному спорі.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провад-ження у даній справі відсутні, з огляду на те, що розгляд господарським судом міста Києва іншого спору, що виник через скасування піднормативного акта, не може бути перешкодою для встанов-лення, у відповідності зі статтею 43 ГПК України, істотних обставин справи господарським судом під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст.106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відтак, апеляційна скарга Позивача на ухвалу господарського суду Волинської області від 25.07.2017р. у справі №903/470/16 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала – скасуванню з на-правленням справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 79, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 11112 Господарського проце-суального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компа-нія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Волинської області від 25.07.2017р. у спра-ві №903/470/16 задоволити.

2. Ухвалу суду першої інстанції скасувати.

3. Справу №903/470/17 передати на розгляд господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.