Ухвала суду № 684502, 24.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

24.04.07 Справа № 5/2452-19/490а

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Галушко Н.А.

Суддів Процик Т.С.

Юрченко Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі, м. Яворів № 10/10-016/843 від 20.10.2006 року (далі ДПІ у Яворівському районі, м. Яворів)

на постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року

у справі № 5/2452-19/490А

за позовом: Приватного підприємства ХХХ, м. Новояворівськ (далі ПП ХХХ, м. Новояворівськ)

до відповідача: ДПІ у Яворівському районі, м. Яворів

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача –ХХХХ –представник

від відповідача –ХХХХ –начальник юридичного відділу; ХХХХ –завідуючий сектором по взаємодії з правоохоронним органами

Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року у справі № 5/2452-19/490А, задоволено позовні вимоги ПП ХХХ до ДПІ у Яворівському районі: скасовано податкове повідомлення –рішення № 0000882320/0 від 12.07.2005 року, яким ПП ХХХ, м. Новояворівськ донараховано податкове зобов’язання за платежем: податок на прибуток в сумі 55080,00 грн.

ДПІ у Яворівському районі не погоджуючись із прийнятою судом першої інстанції постановою, звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області у даній справі та прийняти нову постанову, якою у позовних вимогах ПП ХХХ про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Яворівському районі № 0000882320/0 від 12.07.2005 року –відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що перевірка ПП ХХХ з питань дотримання податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення в бюджет податків і інших обов’язкових платежів, була плановою виїзною документальною перевіркою, проводилась з дотриманням встановленого порядку для таких перевірок; штрафна санкція у розмірі 275400, 00 грн. нарахована згідно з пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відтак застосована правомірно; позивачем порушено п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок заниження валового доходу в сумі 791,6 тис грн. (в т.ч. 2003 р. –369,3 тис. грн.; 2004 р. –355,1 тис. грн.; І. кв. 2005 року –67,2 тис. грн.) внаслідок того, що підприємство не зменшувало балансової вартості запасів та матеріальних ресурсів на початок звітного періоду на балансову вартість технологічного браку, завищено валові доходи в сумі 1,4 тис. грн. через неправильне перенесення залишків товарно-матеріальних цінностей.

Постановою Господарського суду Львівської області мотивована тим, що акт перевірки “Про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства ХХХ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення в бюджет податків і інших обов’язкових платежів за період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року (податок на додану вартість березень 2003 року та березень 2005 року)” від 12.07.2005 року № 86/23-2/19161549, складено з порушенням вимог встановлених пп. 2.3.2, пп. 2.3.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, так як у ньому не зроблено посилання на дані документів бухгалтерського та податкового обліку ПП ХХХ, що підтверджують факт заниження валового доходу та завищення валових витрат; до акту не додано жодних документів, що підтверджують обставини викладені у ньому; висновки викладені у ньому не підтверджені належними і допустимими доказами у ході судового розгляду.

Представники скаржника в ході судового розгляду справи в порядку апеляційного оскарження підтримали апеляційну скаргу, вказавши, що господарським судом неправильно зроблено покликання на положення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, так як на час проведення перевірки у позивача він не був чинним, факт порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємств, актами № 1, №3 незавершене виробництво скловиробів, №5 – незавершене виробництво моделей, №7 –готова продукція, №4 - технологічний брак скловиробів, №2б –списання бракованих скловиробів, №6б –списання моделей, експертний висновок №1093 експерта Кудлатого О.М. носить формальний характер, оскільки перед ним ставились спірні питання на які він як бухгалтер-експерт не надав відповіді.

Представник позивача заперечив апеляційну скаргу, вказавши, що постанова суду є законною, так як прийнята з дотриманням вимог ст. 9, ст.ст. 69-71, 86 КАС України. Апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 187 КАС України, так як у ній не обґрунтовано у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Апеляційна скарга від 19.01.2007 року вих. №156/10-016 на постанову суду за змістом тотожна змісту відзиву від 20.01.2006 року вих. №8/10-016/33 на позовну заяву в даній справі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

ДПІ у Яворівському районі направлено Приватному підприємству ХХХ повідомлення №26, без дати, про проведення документальної перевірки Державною податковою інспекцією в Яворівському Львівської області з травня місяця 2005 року. Факт отримання повідомлення підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці розписки №26.

На підставі направлення №325 від 31.05.2005 року, в якому визначено терміни перевірки: з 31.05.2005 року по 27.06.2005 року, державні податкові інспектори-ревізори Борис Л.С., Яремко Б.Я., Починок О.М., Сидір В.Л., приступили до проведення перевірки позивача. Даний факт стверджується також у відзиві відповідача від 20.01.2006 року вих. № 8/10-016/33.

Як вбачається зі змісту направлення, термін проведення перевірки продовжено на 10 робочих днів з 27.06.2005 року по 12.07.2005 року.

В акті “Про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства ХХХ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення в бюджет податків і інших обов’язкових платежів за період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року” від 12.07.2005 року №86/23-2/19161549 вказано, що державні податкові інспектори-ревізори Борис Л.С., Сидір В.Л., Яремко Б.Я., Починок О.М. проводили перевірку на підставі направлення виданого ДПІ у Яворівському районі від 31.05.2005 року за №325/23-2 .

ДПІ у Личаківському районі листом від 25.06.2005 року вих. № 2142/23-2/10, за підписом начальника ДПІ у Яворівському районі О.Жарко, повідомило ПП ХХХ про продовження термінів перевірки на 10 робочих днів, тобто до 12 липня 2005 року. В акті перевірки 12.07.2005 року №86/23-2/19161549 не зазначено документу на підставі якого прийнято рішення про продовження термінів перевірки позивача, а тільки вказується, що вона продовжена на 10 робочих днів з 27.06.2005 р. по 12.07.2005 року, згідно зі службовою запискою на ім’я голови ДПА у Львівській області (пп. 1 п.1 “Загальні положення” акту).

12 липня 2005 року Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000882320/0 про донарахування сум податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій щодо Приватного підприємства ХХХ. Податкове зобов’язання розраховано відповідно до пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. На підставі пп. 17.1.3 та пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі –275400,00 грн..

Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту “Про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства ХХХ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення в бюджет податків і інших обов’язкових платежів за період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року (податок на додану вартість березень 2003 року та березень 2005 року)” від 12.07.2005 року № 86/23-2/19161549.

У п.2.1 Валовий дохід акту стверджується, що заниження валового доходу в сумі 791, 6 тис. грн. / в т.ч. 2003 р. –369,3 тис. грн.; 2004 р. –355,1 тис. грн.; І-кв. 2005 року –67,2 тис. грн./ виникло в результаті того, що підприємство не зменшувало балансової вартості запасів та матеріальних ресурсів на початок звітного періоду на балансову вартість технологічного браку. Завищення валового доходу в сумі 1,4 тис. грн. допущено в результаті невірно перенесених залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2004 р. /балансова вартість запасів станом на 31.12.2003 р. згідно поданої Декларації з податку на прибуток підприємств складає 123,1 тис. грн., однак балансова вартість запасів перенесена на 01.01.2004 р. складає 121,7 тис. грн.

У п.2.2 Валові витрати акту зазначається: завищення валових витрат допущено в результаті наступних порушень: в результаті зайвого віднесення в гр. 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2003 р. витрат на технологічно неминучий брак за 2002 р. в сумі 225,8 тис. грн. За 2002 р. підприємством балансова вартість запасів та матеріальних ресурсів, які в подальшому списані як технологічний брак не зменшувала балансову вартість запасів та матеріальних ресурсів на початок звітного періоду /01.01.2002 р./, про що свідчить розрахунок коригування залишків товарно-матеріальних цінностей за 2002 р.

Приватним підприємством ХХХ подано первинну скаргу від 25.07.2005 року № 46 до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області, в порядку адміністративного оскарження, на податкове повідомлення–рішення від 12.07.2005 року № 0000882320/0.

Рішенням ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 12.09.2005 року вих. №3469/10-010/480, позивачу відмовлено у задоволенні скарги, а податкове повідомлення - рішення від 12.07.2005 року №0000882320/0 —залишено без змін.

Позивачем подано повторну скаргу від 23.09.2005 року № 291 на адресу Державної податкової адміністрації у Львівській області на оспорюване податкове повідомлення-рішення, в порядку адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Львівській області від 21.11.2005 року вих. № 18182/10/25-005, відмовлено ПП ХХХ у задоволенні скарги, та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.07.2005 року №0000882320/0.

ПП ХХХ до господарського суду Львівської області подано позовну заяву про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000882320/0 від 12.07.2005 року .

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.02.2006 року в справі №5/2452-19/490А, за клопотанням представника позивача, призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено експерту Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Кудлатому О.М.

У висновку № 1093 судово-бухгалтерської експертизи на запитання чи підтверджуються документально та нормативно висновки ревізорів-інспекторів ДПІ у Яворівському районі Львівської області в акті “Про результати планової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства ХХХ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення в бюджет податків і інших обов’язкових платежів за період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року (податок на додану вартість березень 2003 року та березень 2005 року)” від 12.07.2005 року №86/23-2/19161549, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2005 року №0000882320/0, щодо: заниження валового доходу в сумі 791,6 тис. грн. /в т.ч. 2003 р. –369,3 тис. грн.; 2004 р. –355,1 тис. грн.; І-й кв. 2005 р. –67,2 тис. грн./; завищення валових витрат за 2002 р. в сумі 225,8 тис. грн.; І-му кв. 2003 р. на 56,6 тис. грн.; І-му кв. 2004 р. –на 5,7 тис. грн., надано висновок такого змісту: експертом не підтверджується документальна та нормативна обґрунтованість висновків ревізорів-інспекторів ДПІ у Яворівському районі Львівської області, викладених в акті перевірки щодо заниження валового доходу та завищення валових витрат ПП ХХХ. В ухвалі суду від 03.02.2006 року експерту поставлено питання: чи підтверджується документально факт переоцінки чи недооцінки об’єкта оподаткування ПП ХХХ у період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року. На нього надано висновок: експерту не надається можливим документально підтвердити факт переоцінки чи недооцінки об’єкта оподаткування ПП ХХХ у період з 01.01.2003 року по 31.03.2005 року. Такі висновки мотивує тим, що обставини викладені в акті перевірки не обгрнутовані посиланням на дані документів бухгалтерського та податкового обліку ПП ХХХ.

У поясненні від 03.09.2006 року експерт Кудлатий О.М. додатково обґрунтував висновки, викладені у експертному висновку №1093 судово-бухгалтерської експертизи.

Залишаючи постанову господарського Львівської області від 11.10.2006 року в справі №5/2452-19/490 А без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Яворівському районі Львівської області без задоволення, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Правові підстави та порядок здійснення планових виїзних перевірок, порядок продовження термінів перевірок суб’єктів господарювання податковими органами, встановлено ст. 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Порядок оформлення результатів перевірки, станом на час її проведення на ПП. ХХХ, визначався Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності —юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим наказом ДПА України від 16.09.2002 року за №429.

Відповідно до п.1.5 Порядку №429, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.

Пункти 1.6, 1.7 Порядку №429 встановлюють, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства (в межах їх компетенції), що перевіряється.

Згідно з пунктом 2 Порядку №429, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки.

Відповідно ст.. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV, під первинним документом розуміють документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зазначається, що первинний документ –це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Вони складаються у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Відповідно до п.3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що господарським судом першої інстанції при прийняті рішення неправильно зроблено покликання на пункти Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, так як даний документ не діяв на час проведення перевірки позивача.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що господарський суд першої інстанції підставно задоволив позовні вимоги, так як приписи Порядку №327 по своїй правовій суті (змісту) тотожні приписам Порядку №429.

Апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що твердження скаржника про наявність фактів порушення податкового законодавства, викладених в акті перевірки, не підтверджується належними і допустимими доказами, а саме первинними фінансовими документами.

Суд вважає, що покликання скаржника на дані податкових декларацій без їх розшифрування через первинні бухгалтерські документи, не можна сприймати, як факт порушення податкового законодавства.

Згідно зі ст. 81 КАС України, судова експертиза призначається для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у певній галузі суспільних відносин.

У п.1 ч.1 ст. 12 Закону України „Про судову експертизу”, ч.3 ст. 66 КАС України, встановлено, що судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок. Відповідно до ч.5 ст. 66 КАС України експерту, з поміж іншого, заборонено за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.

Суд апеляційної інстанції не сприймає твердження скаржника про формальний характер висновку №1093 судово-бухгалтерської експертизи, так як завданням судово-бухгалтерської експертизи є перевірка правильності висновків, зроблених контролюючим органом за результатами перевірки на підставі тих документів, що вказані у акті перевірки. Судовий експерт не вправі проводити нову перевірку, як цього бажав скаржник. При цьому апеляційний суд вважає за необхідне вказати, що, будучи не згодним із висновком судово-бухгалтерської експертизи, скаржник (відповідач) не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ст. ст. 81, 83, 85 КАС України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.