Постанова № 68450133, 17.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р.Справа № 909/1202/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді:Данко Л.С.,

суддів:Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання:Фака С.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», № 44/22-769 від 11.07.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/3491/17 від 24.07.2017 р.),

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року

про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 р.,

у справі № 909/1202/14 (суддя Цюх Г.З.),

порушеній за позовом Першого заступника прокурора Івоно-Франківської області, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ та в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» «Калуська теплоелектроцентраль», м. Калуш, Івано-Франківська область,

до відповідача: Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, м. Калуш, Івано-Франківська область,

про стягнення заборгованості в сумі 7972970,20 грн.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача: ОСОБА_2 (п/к на підставі довіреності № 27 від 15.05.2017 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (п/к на підставі довіреності б/н від 16.08.2017 р.);

від прокуратури: прокурор Макогон Ю.І. (посвідчення № 020325 від 06.09.2013 р.).

Права та обовязки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України представникам розяснені та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів не надходило.

В судовому засіданні проводиться технічна фіксація судового процесу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2017 року, справу № 909/1202/14 Господарського суду Івано-Франківської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги та ухвалою суду від 27.07.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», № 44/22-769 від 11.07.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/3491/17 від 24.07.2017 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 09.08.2017 року, про що сторони та прокурор були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 р. продовжено строк розгляду спору у справі № 909/1202/14 та розгляд справи відкладено на 17.08.2017 р. (том ІІ, а. с. 69-70), про що позивач/апелянт та прокурор були належним чином повідомлені особисто під розписку, докази в матеріалах справи (том ІІ, а. с. 66), відповідач був повідомлений рекомендованою кореспонденцією.

В судове засідання представник апелянта/позивача прибув, доводи апеляційної скарги усно підтримав з підстав зазначених в апеляційній скарзі та поясненнях, усно зазначив, що у відповідача перед позивачем наявна значна сума заборгованості та жодної оплати, якої він не провів, а лише просить неодноразово відстрочити виконання рішення місцевого господарського суду, яке прийнято судом 18.11.2014 р., що завдає значні збитки державному підприємству, відтак, просить задоволити апеляційну скаргу з урахуванням пояснень та ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судове засідання прибув, вимог ухвали суду від 27.07.2017 р. не виконав, усно проти апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що відповідач є комунальним підприємством та за рахунок оплати за комунальні послуги споживачів отримує кошти, також зазначив, що у разі задоволення апеляційної скарги, підприємство припине свою діяльність, відтак просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник прокуратури в судове засідання прибув, доводи апелянта, які наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить задоволити апеляційну скаргу та ухвалу суду першої інстанції скасувати.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», № 44/22-769 від 11.07.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/3491/17 від 24.07.2017 р.) до провадження та з підстав зазначених в ухвалі суду від 09.08.2017 р. за клопотанням відповідача судом продовжено строк розгляду спору та розгляд справи було відкладено на 17.08.2017 р. (том ІІ, а. с. 69-70), про що позивач/апелянт та прокурор були належним чином повідомлені особисто під розписку, докази в матеріалах справи (том ІІ, а. с. 66), відповідач був повідомлений рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до наведеного, колегія суддів враховуючи, що сторін та прокурора не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони та прокурор своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи та прибули в судове засідання 17.08.2017 р., судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Щодо не виконання відповідачем вимог ухвали суду від 27.07.2017 р. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 р. (п. 5 резолютивної частини ухвали) зобовязано КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради подати суду: копію довідки з ЄДРПОУ; письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу; докази в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, однак, вимоги ухвали суду відповідачем виконано не було.

Згідно статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвали) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи № 909/1202/14 та прийшла до висновку, розглядати справу по суті, оскільки в матеріалах оскарження зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 року у справі № 909/1202/14 (суддя Цюх Г.З.) заяву Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради вих. № 673 від 24.05.17 (вх. №5613/17 від 24.05.17) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.14р. у справі № 909/1202/14 - задоволено частково, ухвалено відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 р. у справі № 909/1202/14 на 16 (шістнадцять) місяців (до 13.10.2018 р.)(пункт перший та другий резолютивної частини ухвали) (том І, а. с. 230-232).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 13.06.2017 р. у даній справі, ОСОБА_2/позивач (Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том ІІ, а. с. 9-19) просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 р. у справі № 909/1202/14 повністю та постановити нову ухвалу, якою відмовити Комунальному підприємству «Водотеплосервіс» Калуської міської ради у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.14р. у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для даної справи та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що оскаржувана ухвала суду викладена взагалі без надання правової оцінки заперечень апелянта та ґрунтується виключно на доводах відповідача, які викладені були в його заяві та поясненнях, однак такі дії суду свідчать про грубе порушення норм процесуального права, а саме, ст. ст. 32 та 43 ГПК України, та про надання явних переваг останнього у розгляді його заяви та відповідно у вирішенні питання про відстрочку саме на користь відповідача.

Крім того, судом першої інстанції не була врахована та обставина, що рішення суду, яке було відстрочене, прийняте ще в листопаді 2014 року, тобто на момент надання відстрочки відповідачу, вже минуло 2 роки 7 місяців, однак воно й досі не було виконано.

Також, апелянт наголошує на тому, що у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 судом першої інстанції вже була встановлена розстрочка сплати заборгованості на дванадцять місяців, однак, Господарським судом Івано-Франківської області окрім раніше наданої та невиконаної розстрочки, ще й безпідставно надано Відповідачу відстрочку у виконані рішення на 16 місяців.

Апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що апелянт є державне підприємство, яке також, перебуває у вкрай нестабільному фінансовому становищі, у зв'язку із чим, ще починаючи з червня 2016 року працівникам позивача було встановлено режим неповного робочого часу, а саме 32-х годинний робочий тиждень, що діє й до цього часу, про що свідчать копії відповідних наказів, які додані до пояснень та наявні в матеріалах справи.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано роз'яснень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», а саме, пункту 7.2. даної Постанови, де зазначено: «суд вирішуючи питання про відстрочку... повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх Фінансовий стан, ступінь виникнення вини відповідача у виникненні спору...». Таким чином, при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен був би врахувати фінансовий стан не тільки відповідача, який звернувся до суду із відповідною заявою, а й фінансовий стан позивача (стягувача), однак цього враховано не було, що в свою чергу призвело до порушення балансу інтересів сторін у спорі та до нехтування права апелянта на справедливий суд, закріплене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апелянт в апеляційні скарзі також покликається на ту обставину, що посилання відповідача на те, що відстрочка виконання рішення призведе до зняття арешту з його банківських рахунків та він зможе акумулювати кошти для сплати судового збору для подальшої подачі позовів про стягнення заборгованості з його боржників та взагалі розрахуватися по боргам - не відповідають дійсності, оскільки на думку апелянта, при наданні судом відстрочки виконання рішення, вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню зупиняється, однак арешт, який накладений на майно Боржника, у тому числі на кошти на рахунках Боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається (згідно ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»), тобто, відповідач ввів суд першої інстанції в оману, а судом першої інстанції дана обставина перевірена не була.

Таким чином на думку апелянта, у звязку з невиконанням рішення суду першої інстанції та не врахуванням позиції також апелянта у наданих суду першої інстанції поясненнях, апелянт вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2014 р. Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення у справі № 909/1202/14, яким стягнуто з Комунального підприємства «Водотеплосервіс» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» заборгованість в сумі 7972970,20 грн., в тому числі 6150479,77 грн. основного боргу, 639557,07 грн. пені, 95826,99 грн. - 3% річних, 656572,79 грн. інфляційних та 430533,58 грн. - 7% штрафу, а також розстрочено стягнення 7972970,20 грн. заборгованості на дванадцять місяців. Стягнення проводити по 664414 грн. 00 коп. щомісячно протягом грудня 2014 року жовтня 2015 року та 664416 грн. 20 коп. в листопаді 2015 року (том І, а. с. 65, 66-68).

Колегією судів встановлено, що вищезазначене рішення у даній справі сторонами, зокрема, відповідачем не оскаржено до суду апеляційної інстанції, набрало законної сили, є обовязковим до виконання на всій території України.

У звязку з вищенаведеним (набрання рішенням законної сили), 02.12.2014 р. Господарським судом Івано-Франківської області по справі № 909/1202/14 видано відповідні накази про стягнення з боржника на користь стягувача присудженої суми заборгованості (том І, а. с. 69-70).

Заявником оскаржувались у судовому порядку дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області (том І, а. с. 74-75, 87-113).

Доказів виконання заявником за рішенням суду не представлено.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем (Комунальне підприємство «Водотеплосервіс» Калуської міської ради) 24.05.2017 р. подано до Господарського суду Івано-Франківської області заяву за вх. № 5613/17 від 24.05.2017р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2014 р. у справі № 909/1202/14 на 60 місяців (том І, а. с. 115-121).

Як уже було вищезазанчено у цій постанові, судом першої інстанції в процесі розгляду справи, заяву відповідача було задоволено частково, про що зазначено в увалі суду від 13.06.2017 р., мотивуючи тим, що в матеріалах справи наявні докази, а саме матеріали виконавчого провадження про те, що у підприємства відсутні кошти для одноразової сплати заборгованості, що і стало причиною тривалого невиконання рішення суду. Наявність на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби та дії державного виконавця щодо блокування рахунків Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради паралізує всю роботу підприємства, штучно створює борги по заробітній платі, податках, платі за електроенергію, та загалом може призвести до екологічного лиха (фізичної неможливості здійснювати водовідведення з міста через зупинку електричних насосів, зупинення станції знезараження, неможливості виїзду аварійних бригад через відсутність оплати палива, та зупинки постачання тепла в дошкільні, шкільні та спеціалізовані навчальні заклади). Таким чином, з урахуванням основного завданням заявника, яке полягає у забезпеченні споживачів (фізичних та юридичних осіб) м. Калуша водопостачанням, теплопостачанням та прийманням стічних вод, зокрема стратегічно важливих підприємств міста, негайне стягнення заборгованості з відповідача суттєво вплине на його фінансово-господарську діяльність та призведе до його неплатоспроможності, робота Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради стане повністю паралізованою, підприємство буде поставлене в катастрофічне фінансове становище, що в свою чергу тягне за собою неможливість господарської діяльності підприємства, а отже і подачі місту тепла, води та відкачування господарсько-побутових стоків, а також наслідком чого буде неможливість виконання рішення суду, з цих підстав відстрочення виконання рішення суду надасть відповідачу можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність, що в подальшому забезпечить сплату заборгованості.

Однак, колегія суддів з таким висновком місцевого суду не погоджується та зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення заявник посилається на те, що основним завданням КП «Водотеплосервіс» є забезпечення споживачів міста Калуша послугами з водо-, теплопостачання та приймання стічних вод, зокрема, стратегічно важливих підприємств міста. Заявник зазначає, що в зв'язку зі складною фінансовою ситуацією на підприємстві, постійно зростаючими боргами населення, непокриттям таких боргів субсидією, без відстрочки виконання рішення у даній справі у КП Водотеплосервіс не буде можливості виконати рішення. Відповідач зазначив, що підприємством частково виконано рішення суду у даній справі.

В обґрунтування важного фінансового становища заявник подав до суду наступні документи: довідку КП «Водотеплосервіс» № 670 від 23.05.2017 року про стан розрахунків населення за послуги водотеплопостачання та водовідведення станом на 22.05.2017 року, довідку КП «Водотеплосервіс» № 668 від 23.05.2017 року про заборгованість по заробітній платі; копії постанов ДВС про арешт коштів підприємства; копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016 р., звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік, довідку КП «Водотеплосервіс» від 06.06.2017р. про заборгованість по заробітній платі та протокол територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах від 29.05.2017 р., які судом першої інстанції взято до уваги.

Однак слід зазначити, судом першої інстанції задовільняючи частково заяву про відстрочку виконання рішення на 16 місяців, не було звернуто увагу на те, що вказані обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст.121 ГПК України обставинам при яких надається відстрочка виконання рішення. Заявником не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Останнім також не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку. Фактично обставини, на які відповідач посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у звязку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Заява про відстрочку виконання судового рішення мотивована скрутним фінансовим становищем товариства, що в умовах фінансової кризи не є винятковим випадком.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення у даній справі прийнято місцевим господарським судом 18.11.2014 р. та станом на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду першої інстанції по справі № 909/1202/14 в суді апеляційної інстанції - не виконано.

Варто зазначити, що судом першої інстанції абзацом четвертим та пятим резолютивної частини рішення суду від 18.11.2014 р. по справі № 909/1202/14 була встановлена розстрочка сплати заборгованості на дванадцять місяців. Зокрема, судом було встановлено: «стягнення проводити по 664414 грн. 00 коп. щомісячно протягом грудня 2014 року - жовтня 2015 року та 664416 грн. 20 коп. в листопаді 2015 року».

Однак, станом на 17.08.2017 р. рішення суду першої інстанції від 18.11.2014 р. у справі № 909/1202/14 досі не виконано, натомість, Господарським судом Івано-Франківської області окрім раніше наданої та невиконаної розстрочки, надано відповідачу відстрочку у виконані рішення на 16 місяців, що свідчить про те, що суд першої інстанції абсолютно не врахував права та інтереси апелянта/стягувача у даній справі.

Слід зазначити, що згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зокрема, вказаний принцип закріплено статтею 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частиною 2 статті 129 Конституції України закріплено, що основними засадами судочинства є: 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також, цей принцип відображено у статті 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, відповідач зазначаючи про важливість своєї діяльності не може мати будь-яких переваг перед апелянтом у вирішенні питання щодо відстрочення відповідачу виконання рішення.

Крім того, у даній справі є рішення суду, що набрало законної сили і яке підлягає виконанню відповідачем незалежно від будь-яких обставин його господарської діяльності та факторів, які можуть на неї впливати.

Слід зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11), крім того, за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ЕСНЯ 1999-У), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання " на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні cm. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03, п. 43).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обовязково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення».

Таким чином, Судом першої інстанції у даній справі з порушенням положень Конституції України та ГПК України безпідставно було враховано лише інтереси відповідача/боржника, що в свою чергу призвело до порушення балансу інтересів сторін у спорі та до нехтування права Апелянта на справедливий суд, закріплене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 р. у справі № 909/1202/14 є такою, яка не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення, оскільки відповідач не довів наявність обставин, що ускладнили б виконання рішення або робили б його неможливим, а сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 року скасувати.

Судовий збір за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задовільнити.

2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 року у справі № 909/1202/14 скасувати. В задоволені заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

3.Стягнути з Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Окружна,8, код ЄДРПОУ 32364207) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04018, м. Київ, вул. Кирилівська, 85 , код ЄДРПОУ 19480600) 1600,00 грн. судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку.

4.Місцевому господарському суду видати наказ.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.Матеріали справи повернути в Господарський суд Івано-франківської області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин

17.08.2017 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 23.08.2017 р.