Постанова № 68450076, 22.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Справа№ 910/12653/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників:

від заявника (боржника)(апелянта): Шляхетський А.Л.- за дов. № 2-109д від 08.12.2016, Юхно В.І. - за дов. № 2-196д від 08.12.2016

від стягувача: Кольчинська К.І. - за дов. № б/н від 23.01.2017, Манойленко К.В.- за дов. № б/н від 07.06.2017

від ДВС: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017

у справі №910/12653/16 (суддя Головіна К.І.)

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про визнання дій незаконними, визнання недійсними акту та постанов від 09.02.2017, від 24.02.2017 про накладення штрафу, а також постанови від 24.02.2017 про закінчення виконавчого провадження

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 03.02.2017 акту про недопуск на територію місця поставки продукції та оголошення цього акту неуповноваженим особам, відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про накладення штрафу від 09.02.2017 у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання вказаної постанови недійсною, відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про накладення штрафу від 24.02.2017 у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови, відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 24.02.2017 акту про стан виконання рішення суду та визнання недійсним цього акту, відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017 № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 та прийняти нове рішення, яким скарги на рішення та дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Скрипки І.М., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., судді Скрипки І.М., Гончарова С.А. прийнято апеляційну скаргу до провадження та розгляд справи призначено на 25.07.2017.

24.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., судді Скрипки І.М., Гончарова С.А. відкладено розгляд справи до 01.08.2017.

01.08.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області подано відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого, останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи до 16.08.2017.

Розпорядженням від 11.08.2017 у зв'язку перебування суддів Гончарова С.А., Скрипки І.М. які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Яковлєва М.Л., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 прийняти справу № 910/12653/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/12653/16 до свого провадження у визначеному складі суддів та призначено до розгляду на 22.08.2017.

В судовому засіданні 22.08.2017 представники апелянта підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/12653/16.

В судовому засіданні 22.08.2017 представники позивача заперечили проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження та просили ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/12653/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 22.08.2017 ДВС свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника ДВС за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2016, залишеного в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, задоволено позов ТОВ "Стальспецмонтаж 21" про зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано ПАТ "Укргазвидобування" виконати умови договору поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 06.07.2015, укладеного між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Стальспецмонтаж 21" (надалі - договір), в частині прийняття та оплати товару, передбаченого додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2015.

На виконання зазначеного рішення 23.12.2016 Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.

19.01.2017 в.о. начальника відділу Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - відділ Машівського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області) за наказом господарського суду виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53250175.

В подальшому вищевказане виконавче провадження було передане на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, що підтверджується відповідними постановами органів Державної виконавчої служби про передачу виконавчого провадження та про прийняття виконавчого провадження від 25.01.2017.

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, копію якого наявна в матеріалах справи, 01.02.2017, 02.02.2017, 21.02.2017, 22.02.2017 та 23.02.2017 стягувачем до визначеного умовами договору місця поставки товару - Центрального складу № 1 ГПУ "Полтавагазвидобування", що розташований за адресою: Полтавська обл., Машівський р-н, с. Селещина, вул. Б.Хмельницького, 9 (далі - Центральний склад № 1), здійснено поставку трубної продукції, яка не була прийнята боржником, оскільки останній вважав, що стягувачем запропонований товар неналежної якості, про що комісією ГПУ "Полтавагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування" складені акти № 1 від 01.02.2017, № 2 від 02.02.2017, № 18 від 22.02.2017, № 19 від 22.02.2017 та № 20 від 23.02.2017, до яких долучені заперечення ТОВ "Стальспецмонтаж 21".

03.02.2017, як стверджує скаржник, комісія ГПУ "Полтавагазвидобування" з приймання продукції, поставленої ТОВ "Стальспецмонтаж 21", не змогла розпочати роботу у зв'язку із тим, що представники стягувача та державний виконавець до місця виконання зобов'язання не з'явились.

Разом з тим, 03.02.2017 державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 53250175 у присутності понятих був складений акт, згідно з яким при виїзді державного виконавця за адресою, що зазначена як місце поставки товару, було встановлено, що на пропускному пункті за вказаною адресою охоронець не допустив на територію Центрального складу № 1 державного виконавця та представника стягувача - директора ТОВ "Стальспецмонтаж 21", інших осіб, уповноважених представляти інтереси стягувача під час приймання-передачі товару, та автомобілі, у яких знаходився товар, мотивуючи це тим, що керівництво на місці відсутнє. При цьому згідно листа ГПУ "Полтавагазвидобування" № 39-563 від 20.01.2017, наданого державному виконавцю представником стягувача, робота Центрального складу № 1 починається з 8 години 00 хвилин. Станом на 08 годину 20 хвилин прийом товару, що знаходився при в'їзді на Центральний склад № 1, не розпочався, комісія боржника була відсутня. Указаний акт був оголошений у присутності осіб, які його підписали, а також охоронців Центрального складу № 1 (представників ТОВ "Альфа-щит").

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що на підставі вказаного акту 09.02.2017 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області була винесена постанова про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду на боржника - ПАТ "Укргазвидобування" накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., зобов'язано його виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Підставою накладення штрафу державний виконавець зазначив дії боржника із затягування прийняття товару та ухилення його від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що підтверджувалось актами державного виконавця від 01.02.2017 та спірного акту від 03.02.2017. Так, постанова від 09.02.2017 про накладення штрафу мотивована тим, що в результаті поставки товару 01.02.2017 боржником здійснено розвантаження лише деякої частини товару з першого автомобіля. Проте, вже о 12 годині 30 хвилин, до закінчення повного розвантаження, прийомка була призупинена з метою складання свого акту представниками комісії ГПУ "Полтавагазвидобування". Згідно з п. 22 акту ГПУ "Полтавагазвидобування" № 1 від 01.02.2017 комісією вирішено запропоновану продукцію не приймати, боржником, незважаючи на заперечення стягувача, продукцію завантажено назад до автомобіля. Також у постанові від 09.02.2017 державний виконавець зазначив, що стягувачем товар був поставлений та на нього надані сертифікати якості, які підтверджують якість продукції, а боржник відмовився приймати товар, мотивуючи відмову в переважній більшості тими обставинами, які вже були оцінені судом при розгляді справи та визнані безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, як вбачається з указаної постанови, 03.02.2017 з метою перевірки факту виконання рішення суду державним виконавцем здійснено виїзд за місцем поставки товару, в результаті чого встановлено, що охоронці на пункті пропуску до Центрального складу № 1 ГПУ "Полтавагазвидобування" відмовили у допуску на територію складу державного виконавця, представників стягувача та автомобілів з товаром. Відмова була мотивована відсутністю керівництва. Однак, згідно з листом ГПУ "Полтавагазвидобування" № 39-563 від 20.01.2017, копія якого представником стягувача була надана державному виконавцю, робота Центрального складу № 1 ГПУ "Полтавагазвидобування" починається з 8 години 00 хвилин і саме з цього часу ГПУ "Полтавагазвидобування" готове здійснювати прийомку продукції. Станом на 08 годин 20 хвилин прийом товару не розпочався, комісія за місцем поставки була відсутня.

Враховуючи вищевикладені обставини, державний виконавець дійшов висновку, що такі дії боржника, а саме: затягування процедури приймання товару, відмова від прийняття товару та завантаження оглянутої частини товару назад в автомобілі, свідчать про наміри ухилитися від виконання рішення суду, а тому є підстави для застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу.

24.02.2017 в межах виконавчого провадження № 53250175 державним виконавцем була проведена перевірка виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2016 по справі № 910/12653/16 у зв'язку із закінченням строку, наданого боржнику для його виконання, за результатами якої встановлено факт невиконання боржником вказаного рішення, про що був складений відповідний акт від 24.02.2017.

Того ж дня 24.02.2017 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області винесена постанова про накладення штрафу, якою за повторне невиконання рішення суду на боржника - ПАТ "Укргазвидобування" накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

З матеріалів справи та письмових пояснень учасників судового процесу вбачається, що підставою для накладення штрафу стали ті обставини, що в результаті поставки товару 21.02.2017 боржником здійснено огляд товару, що перебував лише в одному з десяти автомобілів - DAF НОМЕР_1, тобто, боржником за день було оглянуто продукцію лише в одному транспортному засобі, та його завантажено назад в автомобіль у зв'язку з виявленими недоліками. Аналогічні дії здійснено боржником 22.02.2017 стосовно продукції, що знаходилась в інших автомобілях.

Отже, державним виконавцем було встановлено, що жодна оглянута партія товару боржником не прийнята, а відмови в прийнятті товару обґрунтовувались його неналежною якістю. Зокрема, згідно акту комісії ГПУ "Укргазвидобування" від 22.02.2017 ними оглянуто та повернуто у зв'язку з недоліками партію товару № 362 (номери труби 2170-2189), в той час, як труба за номером 2186, що вибрана в довільному порядку з партії № 362, була об'єктом експертного дослідження ТОВ "Експертнафтогаз". Висновком ТОВ "Експертнафтогаз" про проведення неруйнівного контролю від 17.01.2016 № 6 було підтверджено відповідність товару ГОСТу Р 50278-92 та АРІ 5DP та відсутність недопустимих дефектів у ньому. Судом досліджено вищевказаний висновок та враховано при винесенні рішення, на виконання якого 23.12.2016 видано наказ № 910/12653/16.

У мотивувальній частині постанови державного виконавця про накладення штрафу зазначено, що станом на 24.02.2017 боржник на вимогу державного виконавця надати документи, що підтверджують виконання ним рішення суду, не надав товар, поставлений ТОВ "Стальспецмонтаж 21" на виконання рішення суду, тобто товар боржником не прийнятий, оплата його не проведена.

Наведені обставини державний виконавець вважав достатніми для повторного застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу.

Разом з тим, 24.02.2017 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 53250175, відкритого на підставі наказу господарського суду міста Києва у справі № 910/12653/16 від 23.12.2016 на підставі п. 11 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення суду не можливо виконати без участі ПАТ "Укргазвидобування".

У мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що державним виконавцем неодноразово здійснювались виїзди за місцем поставки товару, у результаті яких встановлено, що товар, поставлений ТОВ "Стальспецмонтаж 21" на виконання рішення суду, оглядався боржником, однак, фактично прийнятий ним не був. За невиконання рішення суду постановами державного виконавця від 09.02.2017 та 24.02.2017 на боржника накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. та 10 200,00 грн. До органів досудового розслідування 24.02.2016 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Зазначені дії та рішення органу ДВС боржник (апелянт) вважає незаконними, оскільки вони суперечать приписам ст. ст. 18 -19 Закону України "Про виконавче провадження" та свідчать про упередженість державного виконавця під час примусового виконання судового рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладений обов'язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а пунктами 1, 5 ч. 3 вказаної статті надано право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, та безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до з ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Як встановлено положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті.

Беручи до уваги вищевикладені приписи законодавства, місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскаржуючи дії державного виконавця, які полягали у складенні акту від 03.02.2017 про недопуск на територію місця поставки продукції та оголошенні цього акту неуповноваженим особам - працівникам ТОВ "Альфа-щит", які здійснюють оперативне обслуговування (охорону) Центрального складу № 1, скаржник не наводить обставин, які свідчать про порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Також, судом першої інстанції вірно вказано, що складені комісією ПАТ "Укргазвидобування" акти про невідповідність якості продукції не свідчать про порушення органом ДВС порядку примусового виконання рішення суду, в той час, як на виконання судового рішення йому були поставлені ті самі труби, що були предметом договору поставки, який розглядався судом у даній справі.

Разом з тим, доводи скаржника про те, що державний виконавець не перевіряв якість поставлених труб, визначених умовами договору поставки, спростовуються наданими стягувачем у межах виконавчого провадження висновками експертних досліджень ТОВ "Експертнафтогаз", ДП "Карпатський експертно-технічний Центр Держапраці", Полтавської Торгово-Промислової Палати, протоколами випробувань випробувального центру "Ставан-Тест" ВАТ "Уральский институт Металлов".

Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції про відхилення посилань ПАТ "Укргазвидобування" на висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1883/16-21 від 01.09.2016 за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, як на доказ наявності недоліків у поставленому товарі, оскільки при вирішенні спору по даній справі вказаному висновку апеляційним судом була надана оцінка та враховано, що за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи (№ 1883/16-21 від 01.09.2016), призначеної в кримінальному провадженні № 1216170000000216, було встановлено, що труби бурильні, які підлягали дослідженню відповідають стандартам, які чинні на території України та в країні виробника у галузі нафтовидобувної промисловості (ISO 11961:2008 MOD), придатні для використання за цільовим призначенням (т. ІІ а.с.190-195).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження" саме на боржника покладений обов'язок сприяти виконанню рішення та для цього утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також забезпечувати державному виконавцю доступ до приміщень, що належать боржнику, та необхідні для проведення виконавчих дій.

Так, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").

Як встановлено п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника покладені обов'язки утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

У свою чергу, згідно з п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, зважаючи на те, що в ході перевірки державного виконавця стану виконання судового рішення якість трубної продукції була встановлена як така, що відповідає вимогам укладеного сторонами договору, і стягувачем під час поставки товару в межах виконавчого провадження були надані сертифікати, які підтверджують належну якість продукції, дії скаржника - ПАТ "Укргазвидобування", що полягали у неприйнятті товару неодноразово поставленого ТОВ "Стальспецмонтаж 21" до Центрального складу № 1, свідчать про ухилення ПАТ "Укргазвидобування" від виконання рішення суду та правомірних вимог державного виконавця, що є підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої законом.

Приписами ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, відповідно до яких у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що складення акту від 24.02.2017 про стан виконання рішення належать до повноважень державного виконавця, наданих йому Законом, та цей акт складений правомірно. При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи скаржника про те, що під час складення акту про стан виконання рішення від 24.02.2017 державним виконавцем було порушено право скаржника на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, оскільки такі твердження боржника спростовуються йог ж скаргою вих. № 2/1-08-1941 від 03.03.2017, де він зазначає про те, що представник скаржника ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження № 53250175 - 27.02.2017, про що також свідчить відповідна розписка представника на його клопотанні про ознайомлення № юр.1935 від 24.02.2017.

Таким чином, встановивши фактичні обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець, накладаючи штраф на скаржника постановами від 09.02.2017 і 24.02.2017 та складаючи акт про стан виконання рішення від 24.02.2017, діяв в межах повноважень, на підставі та в порядку, визначеними законом. При цьому ні судом апеляційної інстанції ні місцевим господарським судом не встановлено обставин, що свідчили б про передчасне застосування державним виконавцем до боржника відповідальності у вигляді штрафу або в розмірі більшому, ніж передбачено законодавством. А з огляду на те, що скаржник під час розгляду справи не надав доказів належного виконання рішення суду, тому підстави для визнання вказаних постанов недійсними - відсутні.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.02.2017 державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 53250175 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Беручи до уваги викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставин, які свідчили б про порушенням державним виконавцем вимог чинного законодавства України при здійсненні ним своїх повноважень в межах виконавчого провадження № 53250175 не встановлено та зважаючи на відсутність доказів належного виконання скаржником - ПАТ "Укргазвидобування" рішення суду, яке на час спірних правовідносин набрало законної сили, тому підстави для визнання незаконними дій ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017 та визнання недійсною цієї постанови також відсутні

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії державного виконавця.

При цьому, доводи Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі №910/12653/16 слід відмовити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/12653/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 у справі № 910/12653/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12653/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

Ю.Б. Михальська