Постанова № 68450004, 21.08.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2017 р.Справа № 909/322/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 07.06.2017

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2017

у справі № 909/322/17

за позовом заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області,

до відповідача Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»

про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 122265,87грн.

Представники сторін:

- прокурор Гарбарук В.А.

- від позивача ОСОБА_2

- від відповідача не зявився

Права та обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України, розяснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2017 у справі № 909/322/17 (суддя Фрич М.М.) частково задоволено позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції (надалі ДЕІ) в Івано-Франківській області, стягнуто з Державного підприємства (надалі ДП) «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області шкоду в сумі 115788,71 грн. В решті позовної суми провадження у справі припинено.

Оскаржуваним рішенням встановлено факт заподіяння державі шкоди у розмірі 115788,71грн. внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала в незабезпеченні охорони і захисту лісів від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду. Заподіяна шкода полягала у незаконній рубці дерев та їх пошкодженні працівниками Прикарпатського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду в частині задоволення позову, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» оскаржило його в апеляційному порядку. Скаржник зазначив, що:

1) у матеріалах справи відсутні документи, що містять дані про проведені вимірювання, відповідно до яких перевіряючими встановлено, що зрубані дерева знаходяться за межами відведеної ділянки для рубки. В акті перевірки відсутня також інформація, повязана з проведенням інструментально-лабораторного контролю та будь-які посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань;

2) позивач не складав та не звертався до відповідача з приписом про усунення порушень природоохоронного законодавства, що на думку відповідача, свідчить про відсутність порушення;

3) в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б наявність протиправних дій саме відповідача, його вини та причинно-наслідкового звязку між неправомірними діями та заподіяною шкодою.

В судових засіданнях 03.07. та 03.08.2017 представники скаржника наголосили на безпідставному неврахуванні місцевим господарським судом зауважень до акту перевірки щодо нарахування шкоди в сумі 30148, 50 грн. за зруб бука діаметром 111 см, який був включений в матеріали відводу як небезпечне дерево.

ДЕІ в Івано-Франківській області подала до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечила доводи та вимоги апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач, зокрема, наголосив на тому, що акт перевірки сам по собі є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, а твердження скаржника про необхідність здійснення відбору проб та здійснення інструментально-лабораторного контролю є безпідставними, оскільки обєктами таких вимірювань можуть бути лише викиди джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунти, води, підземні води, нафтопродукти; на зрубані дерева не було виписано лісорубних квитків; що посилання скаржника на відсутність припису на усунення порушень вимог законодавства безпідставні, оскільки 24.03.2017 державними інспекторами відповідачу у справі було винесено припис № 44 на усунення виявлених порушень.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», відповідно до статуту, затвердженого наказом Міністра оборони України №798 від 23.11.2012, створене з метою ведення лісового господарства на землях оборони, одержання прибутку, виконання державного замовлення Міністерства оборони України з лісопереробки та виготовлення іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України та інших держав з лісопереробки та іншої продукції для потреб національної економіки. До основних напрямів діяльності підприємства відноситься, зокрема, лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві України (а.с. 14, 15-22).

Відповідно до Положення Прикарпатського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», затвердженого 01.09.2016, вказаний лісгосп є відокремленим підрозділом ДП «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» та не є юридичною особою. Предметом діяльності лісгоспу є, зокрема, ведення лісового господарства та лісозаготівель, лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (а.с. 23-25).

У період з 13 до 24 березня 2017 року Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області була проведена перевірка додержання Прикарпатським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

За наслідками перевірки складено акт № 80 від 24.03.2017, в якому зафіксовано факт незаконної порубки дерев на території ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (а.с. 26-33).

Зокрема, виявлено за межами лісосіки відведеної в рубку у кварталі №29, виділах №14, №15, №16 Луквицького військового лісництва незаконну рубку 8 дерев граба звичайного, 1 дерева ялиці білої, 1 дерева бука лісового та 1 дерева явора; виявлено незаконну рубку у:

- кварталі 30 виділ 13 Луквицького військового лісництва;

- кварталі 15 виділі 2, кварталі 20 виділі 16, Майданського військового лісництва;

- кварталі 72 виділі 7 Делятинського військового лісництва;

а також пошкоджено до ступеня не припинення росту 7 дерев.

Внаслідок незаконної рубки дерев та їх пошкодження у військових лісництвах Прикарпатського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", навколишньому природному середовищу заподіяна шкода в розмірі 122 265, 87 грн., яку було розраховано відповідно до вимог Постанови КМУ № 665 від 23.07.2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" (розрахунки розміру шкоди, а.с. 34, 35). Оскільки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» в добровільному порядку не відшкодував шкоду заподіяну навколишньому середовищу, військовий прокурор звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі ДЕІ в Івано-Франківській області, у якій просив стягнути шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в сумі 122 265, 87 грн., шляхом перерахування цих коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища Майданської сільської ради, на території якої вчинені дані правопорушення (лист від 03.08.2017 за № 02/01-2834вих.17).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Зі змісту статті 17 Лісового кодексу України вбачається, що основною метою надання лісів у постійне користування є ведення лісового господарства. Статтями 19 та 64 Лісового кодексу України передбачено обовязки постійних лісокористувачів та основні вимоги щодо ведення лісового господарства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ст. 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт незаконної рубки дерев на території Майданського та Луквицького військових лісництв, а саме: 9-ти дерев граба звичайного, одного дерева ялиці білої, одного дерева явора, одного дерева берези, одного дерева дуба звичайного, одного дерева бука звичайного та пошкодження дерев, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяна шкода в розмірі 85640,21 грн.

В частині стягнення шкоди на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Майданської сільської ради та Делятинської селищної ради, відповідно, 5491,65 грн. та 985,51 грн., провадження у справі припинено, у зв»язку із сплатою даних сум до прийняття рішення господарським судом.

Разом з тим, в поясненнях, зауваженнях до акту (а.с. 32 зворот) головний лісничий ОСОБА_3 зазначив, що «бук діаметром 111 см був включений в матеріали відводу (польову перелікову відомість) як небезпечне дерево, оскільки дерево несло загрозу життю та здоровю бригади лісорубів, що проводила лісозаготівельні роботи». Таку відомість по Луквицькому лісництву долучено до матеріалів справи (а.с. 54). Однак судом першої інстанції вищезазначеному не дано належної оцінки і, враховуючи, що апеляційний господарський суд, у відповідності із ч. 2 ст. 101 ГПК України, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає, що із розрахунку розміру шкоди, завданої лісу незаконною рубкою на території Луквицького військового лісництва (а.с. 34), слід вилучити вартість зрубаного бука лісового діаметром 111 см, що складає 30148,50 грн. як включену помилково.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, акт перевірки це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати, як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства. Вказаним, також, спростовуються доводи скаржника про необхідність подання позивачем окремих даних про проведені вимірювання, відповідно до яких перевіряючими встановлено, що зрубані дерева знаходяться за межами контуру відведеної ділянки до рубки. Крім цього, відповідачем в акті перевірки вищезазначені факти не заперечувались.

Відповідно до п. 6.1.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Актом перевірки встановлено незаконну рубку 14 дерев різних порід та пошкодження дерев, що є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки відповідач не виконав свого обовязку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок, внаслідок чого заподіяна навколишньому природному середовищу шкода в розмірі 85640,21 грн. правомірно присуджена до стягнення судом першої інстанції.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України, особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Стаття 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Обовязок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що: 1) законодавством на відповідача покладено обовязок охорони лісів від незаконних рубок; 2) з акту перевірки додержання Прикарпатським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» вимог природоохоронного законодавства № 80 від 24.03.2017 вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених лісів, що знаходяться на території Майданської та Делятинської сільських рад, що призвело до незаконної порубки лісу; 3) з вказаного акту вбачається розмір заподіяної шкоди; 4) на виконання положень ст.ст. 33, 34 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу.

Наведеним підтверджується, що внаслідок бездіяльності відповідача було заподіяно шкоди лісовим ресурсам, вбачається причинний звязок між вчиненим посадовою особою відповідача порушенням та заподіяною шкодою і наявність вини відповідача.

Стосовно доводів скаржника про непроведення позивачем відбору проб та нездійснення ним інструментально-лабораторного контролю, то такі є необґрунтованими. Скаржник не вказує, які саме проби повинні відбиратися при виявленні таких порушень, як незаконна рубка дерев. Крім того, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджену Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011 та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429, до компетенції ДЕІ віднесено виконання відбору проб та здійснення інструментально-лабораторних вимірювань викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод, підземних вод, нафтопродуктів.

Також, до матеріалів справи долучено припис № 44 від 24.03.2017, виданий Прикарпатському військовому лісгоспу ДП «Івано-Франківського ліспромкомбінату» про необхідність усунення виявлених актом перевірки від 24.03.2017 порушень природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржуване рішення слід скасувати в частині стягнення вартості зрубаного дерева бука лісового в розмірі 30148,50 грн., в решті ж рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийнято у відповідності до обставин та матеріалів справи.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2017 у справі № 909/322/17 скасувати в частині стягнення з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» 30148,50 грн. , в цій частині в позові відмовити.

Абзаци 2 і 3 резолютивної частини рішення господарського суду викласти в наступній редакції:

«Стягнути з відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" /76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, код ЄДРПОУ 08033772/ на користь Державної екологічної інспекції /76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 а, код ЄДРПОУ 37952307/ шкоду в сумі 85 640, 21 грн. (вісімдесят пять тисяч шістсот сорок гривень двадцять одна копійка) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області /р/р 33115331700502, код ЄДРПОУ 38026444, МФО 836014, ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код бюджетної класифікації платежу 24062100/.

Стягнути з відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" /76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, код ЄДРПОУ 08033772/ на користь військової прокуратури Західного регіону України /79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код 38326057, банк платника: державна казначейська служба України, м. Київ, код банку:820172, рахунок: 35210081082783/ судовий збір в розмірі 1284, 60 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з позивача військової прокуратури Західного регіону України /79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код 38326057, банк платника: державна казначейська служба України, м. Київ, код банку:820172, рахунок: 35210081082783/ на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" /76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, код ЄДРПОУ 08033772/ судовий збір в розмірі 497,45 грн. за розгляд апеляційної скарги."

Господарському суду Івано-Франківській області видати накази із врахуванням даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяЛ.С.Данко