Ухвала суду № 68449950, 21.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" серпня 2017 р. Справа №910/12760/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

від 31.10.2016 (суддя Босий В.П.)

у справі № 910/12760/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Факторингова компанія «Актив-Гарант»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.ОСОБА_2

2. ОСОБА_4

3.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

про визнання нікчемного правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/12760/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017, позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено повністю. Визнано недійсним укладений 02.07.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Актив-Гарант» договір про відступлення права вимоги.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Актив-Гарант» повернути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» оригінал кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» та ОСОБА_2, і додаткові договори, які є невід'ємною частиною кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р., а саме: додатковий договір №1 від 29.10.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №2 від 23.11.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №3 від 28.11.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №4 від 12.12.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №5 від 06.12.2007 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №6 від 26.09.2008 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №7 від 21.01.2009 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №8 від 18.12.2008 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №9 від 03.02.2009 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №10 від 23.07.2010 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.; додатковий договір №11 від 11.10.2010 р. до кредитного договору №788-Ф від 05.02.2007 р.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Актив-Гарант» повернути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» оригінал кредитного договору №1210-Ф від 02.06.2008 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_4, і додатковий договір №1 від 21.03.2012 р. до нього, який є невід'ємною частиною кредитного договору №1210-Ф від 02.06.2008 р.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Актив-Гарант» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 4 134, 00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ОСОБА_2 (третя особа-1) оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати, залучити до участі у справі гр. ОСОБА_5 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/12760/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити.

Так, згідно ст. 91 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Як встановлено матеріалами справи, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/12760/16 вже було предметом розгляду в судах апеляційної та касаційної інстанцій, за наслідком якого було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2017.

Відповідно до п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції після здійснення ним апеляційного перегляду унеможливлює її розгляд, оскільки в такому випадку проводиться перевірка з точки зору законності уже існуючої постанови апеляційного господарського суду, однак такими повноваженнями господарське процесуальне законодавство суд апеляційної інстанції не наділяє.

Таким чином, якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 10.05.2016 у справі № 909/212/14).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/12760/16 вже було переглянуто в апеляційному та касаційному порядку в повному обсязі, то відповідні обставини виключають повторний перегляд даного рішення судом апеляційної інстанції, а відтак апеляційний суд відмовляє ОСОБА_2 у прийнятті поданої апеляційної скарги.

Оскільки за вищевикладених підстав в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 86, 97, 98 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва 31.10.2016 у справі № 910/12760/16.

Матеріали справи № 910/12760/16 повернути за належністю до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко