Рішення № 68449749, 10.07.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 липня 2017 рокуСправа № 921/274/17-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Т-ПС" вул. Промислова, 30, м.Тернопіль,Тернопільська область,46000

до відповідача ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю "Порше Мобіліті" вул.Дегтярівська, 27Т, м. Київ, Київська область, 04119 з 08.07.2014 проспект Павла Тичини, буд 1В, м.Київ, 02152

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вул. Притисько-Микільська, 2, м.Київ, Київська область,04080, адреса для листування: вул..Банкова 1/10, оф. 4, м. Київ, 01024

про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис.

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_3 представник (довіреність № б/н від 29.09.2014).

Відповідача: не з'явився.

Третьої особи: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 27, 81-1 ГПК України.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Т-ПС" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю "Порше Мобіліті" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що виконавчий напис №694 від 30.03.2017р., здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу №50009991 від 29.08.2013, укладеного в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №50009991 від 14.08.2013, не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами кредитного договору, а саме: вимогам ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та п.3.3 кредитного договору №50009991 від 14.08.2013, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для дострокового стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором, так як жодних вимог щодо дострокового повернення кредитних коштів позивач від ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю "Порше Мобіліті" не отримував. Окрім того, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні належні документи щодо його права на дострокове стягнення всієї суми кредитної заборгованості, а тому вчинення оспорюваного виконавчого напису суперечить вимогам ст..ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 №296/5, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, вимогам Постанови Кабінету Міністрів №1172 від 29.06.1999 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів". Разом з тим позивач також зазначив, що у загальну суму заборгованості позивача перед відповідачем, визначену у виконавчому написі, включено 8162,84грн несплачених чергових платежів, 906,37грн штрафних санкцій за вимоги щодо сплати, 1156205,77грн суми кредиту до повернення та 19612,10грн штрафу у розмірі 20% від суми кредиту, в той час, як терміни «несплачені чергові платежі», «штрафні санкції за вимоги щодо сплати», «штраф у розмірі 20% від суми кредиту» відсутні у кредитному договорі, не погоджені сторонами кредитного договору, а тому такі суми не можуть бути стягнуті з позивача.;- крім того відповідач зобовязаний на підставі умов п.1.3.1 кредитного договору надавати позивачу рахунки, і лише на підставі останніх товариство сплачує кредитну заборгованість. З огляду на викладене, позивач вважає, що наявні правові підстави для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вул. Притисько-Микільська, 2, м.Київ, Київська область,04080.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 17.05.2017 надав докази надіслання позовної заяви відповідачу за його місцезнаходженням, окрім того, надав лист без номера без дати (вх..11979 від 31.05.2017), в якому зазначення ним в позовній заяві в якості третьої особи Тернопільський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області обґрунтовує тим, що вказаний орган ДВС виконує спірний виконавчий напис, а тому рішення по даній справі вплине на права та обовязки зазначеної особи, його уповноважений представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з викладених у позовній заяві підстав.

Згідно статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін. У заяві про залучення третіх осіб і заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Наведені позивачем обставини не є підставою для залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у даній справі Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, оскільки всі права і обовязки останнього по примусовому виконанню спірного виконавчого напису регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера від 30.05.2017 (вх..11898 від 31.05.2017), повністю не погоджується з позовною заявою, при цьому посилаючись на ст..ст. 87, 88 "Про нотаріат", Постанову Кабінету Міністрів №1172 від 29.06.1999 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зазначає, що позивачем не наведено доказів того, що ТОВ "Порше Мобіліті" не надало нотаріусу документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та достатніх для вчинення виконавчого напису. Окрім того, відповідач у відзиві зазначає, що позивач у позовній заяві не стверджує про відсутність у нього заборгованості за кредитним договором та не надає доказів належного виконання ним кредитного договору, також позивачем не надано контррозрахунку, з якого вбачалося, що у нього відсутня заборгованість або доведено, що існує спірна заборгованість. При цьому відповідач зазначив, що станом на 16.02.2017 у позивача виникла заборгованість перед відповідачем за несплаченими кредитними платежами за Кредитним договором №5000991 від 14.08.2013 на загальну суму 19 884,22грн. У звязку із систематичним невиконанням умов Договору відповідачем було направлено Позивачу вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих..№5000991 від 16.02.2017 з вимогою повернути суму кредиту, сплатити заборгованість та штрафні санкції. В цій вимозі також містилося застереження про можливість стягнення заборгованості за рахунок заставленого транспортного засобу. Вказану вимогу було направлено 20.02.2017 цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою Позивача, вказаною у договорі застави, яка співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві. Разом з вимогою були направлені всі неоплачені рахунки, проте позивач вказану вимогу не отримав, та вона повернулася відповідачу звязку із закінченням терміну зберігання. Таким чином, відповідач вважає, що ним вчинено всі можливі дії для належного повідомлення позивача про необхідність повернення суми кредиту, сплату заборгованості та штрафних санкцій та примусове стягнення цих сум, в тому числі за рахунок заставленого майна. Також відповідач вважає, що заборгованість та штрафні санкції, за якими вчиняється виконавчий напис розраховані вірно відповідно до умов кредитного договору, а всі посилання позивача на спірність цих вимог не відповідають дійсності, тому що ним не доведено протилежного, не надано жодного доказу оплати цієї заборгованості, а розрахунок сум, заявлених у виконавчому написі зроблено відповідно до умов договору та чинного законодавства та відповідачем були надані нотаріусу всі документи, що вимагаються законом для вчинення виконавчого напису, а відтак просить відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому відповідачем в підтвердження викладеного у відзиві, долучено до матеріалів справи, зокрема, копію вимоги та докази її направлення позивачу (опис вкладення в цінний лист з відміткою пошти, копії рахунків-факту, направлених позивач разом з вимогою, а також зведену облікову виписку з рахунку клієнта Т-ПС, ТОВ станом на 16.02.2017 року та станом на 30.03.2017.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2017 згідно листа №125/01-16 від 13.05.2017 надала суду витребувані документи, на підставі яких нею, ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено спірний виконавчий напис, при цьому просить суд розглянути справу за її відсутності у звязку з великим обємом роботи та відсутністю можливості покинути робоче місце нотаріуса.

Окрім того, третя особа в письмових поясненнях (лист №164/01-16 від 13.06.2017 (вх..№12966 від 21.06.2017) зазначає, що вона при вчинені спірного виконавчого напису не порушувала Законів України, так як діяла відповідно до ст..18 ЦКУ, п.1ст.87 ЗУ «Про нотаріат», ч.1, ч.6ст.20 ЗУ «Про заставу», Гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.1 Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» №1172 від 29.06.1999 року.

Позивач у клопотанні (лист без номера та без дати (вхідний №13513 від 05.07.2017), зазначив, що якщо врахувати несвоєчасне виставлення відповідачем рахунків на загальну суму кредиту та відсотків в розмірі 522275,67 грн та врахувати суму в розмір 26918,13 грн. що вказана в розрахунку заборгованості, то станом на 16.02.2017р. у позивача була наявна переплата в сумі 26457,54грн., також позивач стверджує, що згідно розрахунку його (позивача- станом на 30.03.2017 (дата вчинення виконавчого напису) у останнього була наявна переплата перед відповідачем, посилаючись при цьому на акт звірки розрахунків станом на 16.05.2017. Крім того позивач зазначив, що у поданому відповідачем розрахунку зазначено, що протягом серпня 2013 року березня 2017 року із загальної суми сплачених позивачем на користь відповідача коштів останнім зараховано кошти в загальній сумі 23643,88грн з призначенням платежу інші витрати до договору, при цьому такого платежу умовами кредитного договору не передбачено. Також позивач зазначив, що терміни «несплачені чергові платежі та «штрафні санкції за вимоги щодо сплати» відсутні у кредитному договорі, непогоджені сторонами кредитного договору, а тому такі суми не можуть бути стягнуті з позивача, штраф у розмірі 20% від суми кредиту також відсутній у кредитному договорі, а сума штрафу не відповідає навіть арифметично 20 відсоткам заявленої відповідачем суми заборгованості за кредитом. Таким чином позивач вважає, що наведені обставини свідчать про наявність суперечностей між умовами кредитного договору, доводами відзиву та наданими відповідачем письмовими доказами, унеможливлюють встановлення факту наявності заборгованості за кредитним договором та не дають змоги позивачу провести альтернативне нарахування заборгованості за кредитним договором, а тому на думку позивача для встановлення факту наявності/відсутності заборгованості позивача перед відповідачем і відповідно підставності вчинення спірного виконавчого напису, та з метою повного та всебічного та обєктивного розгляду справи, керуючись ст.ст. 22,41 ГПК України, слід призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Тернопільського відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

В судому засіданні 05.07.2017 у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 10.07.2017 на 14:15 год., про що сторони повідомленні під розписку.

Після перерви уповноважений представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, а також просить суд задовольнити подане 05.07.2017 клопотання та призначити у справі судову економічну експертизу.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, однак надав суду заперечення на клопотання (лист від без номера від 10.07.2017 (вхідний №13692)), згідно якого, проти призначення експертизи заперечує, при цьому посилається на те, що умовами кредитного договору, а саме п.1.4.3. передбачено порядок надсилання та отримання Позичальником рахунків на оплату, п. 9.4 передбачено порядок надсилання повідомлень та вимог, п. 6.3. передбачено право компанії відшкодовувати з позичальника витрати компанії понесені позичальником умов кредитного договору, п.1.7 передбачено порядок зарахування сплачених Позичальником коштів, а також п. 8.2. передбачено що у разі порушення Позичальником терміну повернення кредиту, Позичальник сплачує Компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту. Також відповідач зазначив, що у виписці з особового рахунку від 30.03.2017 наданій нотаріусу при вчинення виконавчого напису, копія якої знаходиться в матеріалах справи, вказано, яким чином були зараховані суми погашені позивачем, у звязку з чим відповідач вважає, що клопотання позивача про призначення експертизи подане лише з метою затягування розгляду справи, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо поданого позивачем клопотання про призначення експертизи, суд зазначає.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

При цьому, необхідність призначення судової експертизи пов'язана саме з наявністю при розгляді господарського спору певних питань щодо обставин, які не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань експерта та можуть бути вирішені шляхом призначення судової експертизи. Зі змісту ст.41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов'язок.

Згідно приписів п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З огляду на зазначені вище норми чинного законодавства, зважаючи на те, що доводи позивача про необхідність призначення у даній справі судової економічної експертизи обґрунтовані наявністю суперечностей між умовами кредитного договору, доводами відзиву та наданими відповідачем письмовими доказами, що, на його думку, унеможливлює встановлення факту наявності/відсутності заборгованості за кредитним договором та не дає змоги позивачу провести альтернативне нарахування заборгованості за кредитним договором, суд дійшов до висновку, що дослідження відповідності доводів відповідача, викладених у відзиві на позов та наданих письмових доказів, умовам кредитного договору є правовим питанням та не потребує спеціальних знань, а відтак, в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи слід відмовити.. При цьому слід зазначити, що наявність, за твердженням позивача, суперечностей між умовами кредитного договору, доводами відзиву та наданими відповідачем письмовими доказами, не є перешкодою для надання позивачем доказів виконання ним своїх зобовязань за кредитним договором та додаткових угод до нього щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк(згідно Графіка погашення кредиту)

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи доводи та пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

14.08.2013 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ Мобіліті» (надалі Компанія відповідач у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (надалі Позичальник/ позивач у справі) укладено Кредитний договір №50009991 (надалі Кредитний договір), відповідно до умов якого, сума кредиту 98060,51грн., що еквівалентно 12067,50дол.США та додатковий кредит в сумі 36413,00грн. що еквівалентно 4 481,05дол.США, строк кредиту 60 місяців, процентна ставка 9,90% змінна процентна ставка відповідно до статті 2.3. Загальних правил користування. Усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту Суми кредиту в дол.. США визначеному вище, відповідно до статті 1.3. Загальних умов кредитування.

Відповідно до даного кредитного договору, договір між сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту.

Згідно п. 1.4.2. Загальних умов кредитування (надалі Умови) повернення кредиту здійснюється Позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умjвами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

Пунктом 1.4.3. Умов встановлено, до 10 числа кожного місяця Компанія надсилає Позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту. У разі, якщо Позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, Позичальник не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення Кредиту звертається до Компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою Позичальника, а також електронною поштою, а Позичальник зобовязується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Згідно п. 1.7 Умов Повернення заборгованості, За домовленістю Сторін будь-які кошти, отримані Компанією від Позичальника, будуть зараховуватися у виконання зобовязань Позичальника у наступному порядку (незалежно від призначення платежу визначеного Позичальником):

-у першу чергу пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 цих загальних умов кредитування за порушення умов оплати Додаткового кредиту;

-у другу чергу - прострочені проценти за користування сумою Додаткового кредиту;

-у третю чергу прострочена сума Додаткового кредиту;

-у четверту чергу строкові комісії нараховані у звязку з видачею (розміщенням) Додаткового кредиту;

-у пяту чергу - чергові проценти за користування сумою Додаткового кредиту;

-у шосту чергу - строкова сума Додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту;

-у сьому чергу пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 цих Загальних умов кредитування за порушення умов повернення кредиту;

-у восьму чергу - прострочені комісії по Кредиту;

-у девяту чергу сплаченні Компанією страхові платежі в порядку, передбаченому статтею 5.6 цього Кредитного договору (у випадку неотримання Позичальником Додаткового кредиту від Компанії);

-у десяту чергу прострочені проценти по Кредиту;

-в одинадцяту чергу - строкові комісії по Кредиту;

-у дванадцяту чергу строкові проценти за користування Кредитом;

-у тринадцяту чергу прострочена сума основного боргу по Кредиту;

-у чотирнадцяту чергу строкова сума основного боргу по Кредиту;

-у пятнадцяту чергу інші вимоги та витрати Компанії.

Відповідно до п. 3.2. Умов сторони погоджуються , що компанія має право визнати термін повернення Кредиту та Дострокового кредиту таким, що настав та /або вимагати дострокового розірвання Кредитного договору у зокрема у випадку порушення Позичальником терміну с плати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення Кредиту та/або Додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати за користування Кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.

Позичальник зобовязаний повернути Компанії у повному обсязі Суму кредиту та суму Додаткового кредиту, плату за кредит, штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується Компанією і вказується в повідомлення) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб та на протязі 5 (пяти) календарних днів з дати одержання (для фізичних осіб підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення (п.3.3. Умов).

Згідно п. 6.3. Умов, у разі неналежного виконання Постачальником та/ або поручителем зобовязань за Кредитним договором, Компанія має право вживати необхідних, на розсуд Компанії заходів для забезпечення прав Компанії, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з Позичальником (для юридичних осіб - з керівниками та працівниками Позичальника). Витрати Компанії на такі дії підлягають відшкодуванню Позичальником у повному обсязі.

Пунктом 8.2. Умов встановлено, що у разі порушення Позичальником терміну повернення Кредиту та/або Додаткового кредиту, визначеного у статті 3.3., за винятком умови порушення Позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення Кредиту та/або Додаткового Кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, передбаченої в статті 3.2.1. Позичальник сплачує Компанії штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від Суми кредиту.

Відповідно до п. 8.3. Умов , за кожен випадок порушення Позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3., 5.4. Позичальник сплачує Компанії штраф в вкраїнських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 дол. США відповідно до еквіваленту Суми Кредиту та/або Додаткового кредиту у Кредитному договорі за обмінним курсом банку, зазначеним у Кредитному договорі на момент направлення Компанією першого листа щодо сплати. Якщо Позичальник у розумний строк після направлення листа продовжує порушувати и вказані статті, Компанія направляє другий лист. У такому випадку штраф за порушення Позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3., 5.4., складатиме еквівалент 20 Євро чи 25 дол. США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такого листа. Якщо позичальник у розумний строк після направлення листа продовжує порушувати и вказані статті, Компанія направляє третій лист. У такому випадку штраф за порушення Позичальником умов статей 5.1, 5.2, 5.3., 5.4., складатиме еквівалент 25 Євро чи 30 дол. США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такого листа. Позичальник зобовязується сплатити всі вищевказані штрафи протягом строку відповідно до Контракту або у строки, окремо вказані Компанією.

Збитки, заподіяні у звязку з неналежним виконанням Кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною Стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції (п.8.5 Умов).

Пунктом 9.4. Умов встановлено, що будь-які повідомлення та вимоги, передбачені Загальними умовами кредитування, повинні бути надіслані у письмовій формі рекомендованим поштовим відправленням на адресу Сторони, вказану у Кредитному договорі (або іншу адресу про яку Сторона повідомить у письмовій формі) відправлене таким чином повідомлення вважатиметься отриманим Стороною на 3-й (третій) робочий день з дня відправлення.

Крім того, 29 серпня 2013 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність «ПОРШЕ Мобіліті» (надалі Заставодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (надалі Заставодавець) укладено Договір застави транспортного засобу №50009991, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільского міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 786 ( надалі договір застави), відповідно до умов п. 1. 1. Якого Заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобовязань заставляє майно (далі за текстом Предмет застави»), а саме автомобіль з наступними характеристиками: Модель: POLO; обєм двигуна:1598; рік виробництва:2013; номер кузова: XW8ZZZ61ZDG061309; державний номерний знак: ВО6867ВВ; колір: сірий.

За домовленістю сторін заставна вартість Предмета застави становить 130 747,34гривень (сто тридцять тисяч сімсот сорок см гривень 34 копійки).

Відповідно до п. 1.3. договору застави, заставою за цим Договором забезпечуються вимоги Заставодержателя за Кредитним договором №50009991 від 14.08.2013 року укладеним між сторонами (надалі «Кредитни1 договір»).

У випадку невиконання (або часткового невиконання) Заставодавцем своїх зобовязань перед Заставодержателем за Кредитним договором та цим Договором, нотаріус на вимогу Заставодержателя здійснює виконавчий напис на цьому Договорі (п. 5.3.3. договору застави)

Відповідно до п. 7.1. договору застави, цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його нотаріального посвідчення.

В подальшому 23.11.2016 сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору №50009991 від 14.08.2013р. (надалі додаткова угода), відповідно до п. 1 якої, сторони, враховуючи те, що Позичальник прострочив виконання грошового зобовязання за Договором і в подальшому Сторони домовилися про врегулювання вказаного питання, Компанія відкликає вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором №50009991 від і Сторони підтверджують обовязковість взятих на себе за Договором зобовязань та продовжують виконував всі положення Договору в порядку і обсязі, визначеному Договором, зокрема щодо сплати Позичальником щомісячних платежів відповідно до Графіка погашення кредиту та страхування заставного майна. Сторони разом з цією угодою укладають оновлену редакцію Графіка погашення кредиту.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, Сторони домовилися, що Позичальник зобовязується виконувати умови Договору і сплачуватиме щомісячні платежі відповідно до оновленого Графіка погашення кредиту, а Компанія, в такому випадку, погоджується не вимагати дострокового повернення кредиту та /або Додаткового кредиту.

Як стверджує відповідач у відзиві на позов, позивач неналежним чином виконував свої зобовязання за Договором в частині сплати чергових платежів (за кредитом) згідно уже оновленого Графіка погашення кредиту, заборгувавши відповідачу станом на 16.02.2017 по кредитних платежах 19884,22грн., підтвердивши зазначене копією зведеної облікової виписки з рахунку клієнта Т-ПС, ТОВ станом на 16.02.2017, у зв'язку з чим, відповідач керуючись умовами п.3.2. Загальних умов кредитування, звернувся до позивача - ТОВ «Т-ПС» з вимогою №50009991 від 16.02.2017 (повідомленням щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, згідно якої вимогав у позивача дострокового повернення Суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов Договору, що разом станом на поточну дату (дату складання вимоги) становить 141876,68грн та складається з:

1.Дострокове повернення невиплаченої Суми кредиту, що станом нам поточну дату становить еквівалент 4262,46 доларів США відповідно до обмінного курсу за безготівковими операціями ПАТ «Креді ОСОБА_5» складає 114958,55грн.

2.Несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) 19884,22гнр.

3.Штрафні санкції відповідно до ст. 8.3 Договору 1704,90грн.

4.Витрати понесені Компанією з метою повернення простроченої заборгованості Позичальника у відповідності до Договору 5329,01грн.

А також у даній Вимозі повідомив Позичальника, що згідно з умовами Договору за порушення терміну дострокового повернення Кредиту на вимогу Компанії до зазначеної суми заборгованості буде додано штраф у розмірі 20% від Суми кредиту, що складає 19612,10грн.

Дана вимога направлена Позичальнику 20.02.2017 цінним листом з описом вкладення (копії вимоги та опису вкладення у цінний лист з відміткою пошти знаходяться в матеріалах справи).

23.03.2017 дана вимога повернена відділенням поштового звязку на адресу Компанії, у звязку із закінченням терміну зберігання, що підтверджуються Витягом з реєстру відстеження поштових пересилань.

Проте відповідно до умов п. 9.4. Умов дане повідомлення вважається отриманим позивачем на 3-й (третій) робочий день з дня відправлення, тобто в даному випадку 23.02.2017. Окрім того, п.3.3 Умов встановлено, якщо з будь яких причин повідомлення (Вимога про дострокове повернення кредитних коштів) не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Відповідно зазначеним спростовуються твердження позивача про те, що жодних вимог щодо дострокового повернення кредитних коштів позивач від ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю "Порше Мобіліті" не отримував, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для дострокового стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

30.03.2017 відповідач, звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою без номера від 30.03.2017 про вчинення виконавчого напису на Договорі застави транспортного засобу, який посвідчений 29.08.2013 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі 786 з метою стягнення в сумі 143887,08грн..

Разом із завою про вчинення виконавчого напису відповідачем було подано нотаріусу; договір застави транспортного засобу №50009991 від 29.08.2013р., який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 786; засвідчені копії вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором №50009991 від 16.02.2017 та докази її направлення Позичальнику; копія кредитного договору №50009991 від 14.08.2013: копію Загальних Умов кредитування додаток до Кредитного договору №50009991 від 14.08.2013; завірена Компанією зведена облікова виписка з рахунку клієнта Т-ПС станом на 16.02.2017 та завірена Компанією зведена облікова виписка з рахунку клієнта Т-ПС станом на 30.03.2017; копії Рахунків Фактур , які направлялись Позичальнику для оплати.

Копії вказаних документів долучені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. до матеріалів справи .

30 березня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на підставі ст. 18 Цивільного кодексу України, ч.1. ст. 87 ЗУ Про нотаріат, ч.1. ч.6. ст. 20 Закону України «Про заставу», п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі вчинення виконавчих документів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №694, про стягнення із заставодавця ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-ПС», ідентифікаційний код 36509185, місцезнаходження: 46002 м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 30 на користь заставодержателя ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ідентифікаційний код юридичної особи 36422974,, м. Київ, вул. П.Тичини, будинок 1В. За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета застави, запропоновано задовольнити вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за несплачені чергові платежі, штрафні санкції за період з 14 (чотирнадцятого) серпня 2013 (дві тисячі тринадцятого) по 16 (шістнадцяте) лютого 2017 (дві тисячі сімнадцятого) року, сума поточної заборгованості станом на 16 (шістнадцяте) лютого (дві тисячі сімнадцятого року):

-несплачені чергові платежі - 8 162,84грн;

-штрафні санкції за вимоги щодо сплати 906,37грн.;

-сума кредиту до повернення 115 205,77грн.;

-штраф в розмірі 20% від суми кредиту 19612,10грн..

Сума до стягнення 143887,08грн. (сто сорок три тисячі вісімсот вісімдесят гривень 08 копійок.)

Цей виконавчий напис набирає законної чинності з дня його вчинення і може бути предявлений до державної виконавчої служби для примусового виконання протягом року.

Позивач стверджує, що зазначений вище виконавчий напис є такими, що не підлягає виконанню, оскільки жодних вимог щодо дострокового повернення кредитних коштів позивач від ОСОБА_1 з обмежено відповідальністю "Порше Мобіліті" не отримував, окрім того, у відповідача були відсутні належні документи щодо його права на дострокове стягнення всієї суми кредитної заборгованості, а також виконавчий напис вчиненений за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, її розміру та відсутності спору відносно такої заборгованості.

В свою чергу, відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та доводить, що, вимога (повідомленням щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором №50009991 від 16.02.2017) була направлена позивачу 20.02.2017 та у звязку із закінченням терміну зберігання 23.03.2017 повернута на адресу відправника, а відтак відповідно до умов п. 3.3 Загальних умов кредитування, які є невідємною частиною кредитного договору, перебіг строку до якого Позичальник повинен повернути кредит починається з дати відправлення цього повідомлення (вимоги).

Крім того, відповідач доводить, що заборгованість позивача на суму якої нотаріусом вчинено оспорюваний виконавчий напис, виникла у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань за Договором в частині сплати чергових платежів (у сумі 8162,84грн), а також включає в себе суму нарахованої відповідачем штрафних санкцій за вимоги щодо сплати (у сумі 906,37 грн.), штрафу (у сумі19612,10грн.. та суми кредиту до повернення ( у розмірі 115 205,77грн., що еквівалентно 4 262,46 дол. США, курс долара США станом на 30.03.2017 27,0401) що разом становить143887,08грн. При цьому, відповідач зазначив, що розрахунок суми боргу, який відображено в оспорюваному виконавчому написі повністю відповідає розрахунку, наведеному відповідачем у вимозі від 16.02.2017 вих. № 50009991, яка була надіслана позивачу за мінусом сум які були погашені останнім після направлення вимоги до моменту звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а саме позивачем будо здійснено часткову оплату прострочених платежів на суму 11721,38грн., а відтак у виконавчому написі зазначено, що сума несплачених чергових платежів становить - 8162,84грн., також позивачем оплачено частину штрафних санкцій в розмірі 789,53грн., відповідно у виконавчому написі зазначено - штрафні санкції за вимоги щодо сплати 906,37грн. та позивач повністю оплатив інші витрати по договору в сумі - 5329,01грн, що відображено у зведених облікових виписках з рахунку клієнта, які були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

При цьому, відповідач зазначає, що Договором чітко визначено суми чергових платежів та строки їх оплати, а також передбачені види санкцій та порядок їх нарахування, у зв'язку з чим для встановлення факту виникнення обов'язку сплатити нарахованого платежу (в тому числі санкції) достатньо умов самого договору та інформації про невиконання зобов'язання.

Також, в матеріалах справи містяться письмові пояснення по справі, в яких відповідач детально пояснив розрахунки суми боргу, яка виникла у позивача, та на суму якої вчинено оспорювані виконавчй напис, та зауважив, що господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написі або встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню, однак не перевіряють правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та не здійснюють оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису.

У відповідності до абз. 2, 3 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 р. № 10 спори про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Водночас слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Таким чином, господарські суди не перевіряють правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні, оскільки нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт підлягають окремому оскарженню до суду.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України)

Згідно із п.19 ч.1 ст.34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси, зокрема, вчиняють виконавчі написи.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України "Про нотаріат").

У відповідності до п.п. 1.1, 1.2 ч.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення викладені у п. 3.1 ч. 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису (п. 2.1 ч. 2 глави 16 Порядку).

Відповідно до п.3.2 ч.3 глави 16 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.5 ч. 3 глави 16 Порядку).

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та повністю підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

А тому, факт визнання заборгованості або наявності заперечення боржника щодо розміру (у випадку відсутності доказів, які спростовують суму заборгованості, встановлену у виконавчому написі) або порядку стягнення жодним чином не впливає на об'єктивний критерій її визначення як безспірної за наявності переліку документів, які передбачені законодавством (Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172).

У протилежному випадку, такий спосіб захисту цивільних прав як вчинення виконавчого напису був би неефективним.

У відповідності до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обовязки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.(Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15)

Як встановлено судом вище, разом із завою про вчинення виконавчого від 30.03.2017 відповідачем було подано нотаріусу договір застави транспортного засобу №500991 від 29.08.2013р., який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим номером 786; засвідчені копії вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором №50009991 від 16.02.2017 та докази її направлення Позичальнику; копія кредитного договору №50009991 від 14.08.2013: копі. Загальних Умов кредитування додаток до Кредитного договору №№50009991 від 14.08.2013; завірена Компанією зведена облікова виписка з рахунку клієнта Т-ПС станом на 16.02.2017 та завірена Компанією зведена облікова виписка з рахунку клієнта Т-ПС станом на 30.03.2017; копії Рахунків Фактур направлених Позичальнику для оплати.

Таким чином, для вчинення спірного виконавчого напису відповідачем були надані всі необхідні документи, передбачені законодавством та які підтверджують безспірність заборгованості позивача і встановлюють прострочення виконання зобов'язання, тоді як позивачем не доведено необґрунтованості розміру заборгованості, зазначеного у виконавчому написі нотаріуса.

За змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому саме позивач повинен довести відсутність заборгованості за Договором чи спростувати належними та допустимими доказами розмір такої заборгованості за Договором у випадку, коли ним оспорюється визначена нотаріусом сума боргу.

Тобто, у позові про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, з підстав оспорювання суми заборгованості саме позивач повинен довести, в чому полягає необґрунтованість такої заборгованості та спростувати її належними та допустимими доказами.

Зокрема, в такому випадку позивач має право подати власний контррозрахунок заборгованості із відповідними доказами, що підтверджують такий контррозрахунок.

При цьому суд зазначає, що в господарських судах при вирішенні спору між боржниками і стягувачами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства, тобто розглядається справа за наявності між боржниками і стягувачами спору про право.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написі або встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню, однак не перевіряють правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та не здійснюють оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису.

У відповідності до абз.3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10 зазначено, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у випадку оспорювання суми заборгованості за Договором, на підставі якої Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. був вчинений оспорюваний виконавчий напис, саме позивач повинен довести або відсутність заборгованості за Кредитним договором або спростувати належними та допустимими доказами розмір такої заборгованості (надати докази (пл..доручення) своєчасного виконання зобовязань щодо сплати кредитних платежів згідно Графіку погашення кредиту).

Проте, позивачем відповідно до вимог ст.ст.32-34 ГПК України не спростовано належними та допустимими доказами, що сума заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» за Кредитним договором станом на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою ніж та, яка вказана у виконавчому написі, вчиненому 30.03.2017 та зареєстрованому за № 694 (загальна сума грошових коштів, яка пропонується стягнути 143887,08 грн.),

При цьому твердження позивача у позовній заяві, додаткових поясненнях (лист б/н і дати (вх..№12505 від 13.06.2017), клопотанні (лист б/н і дати (вх..№13513 від 05.07.2017) про невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, а саме п.1.3.1 щодо своєчасного надання позивачу рахунків на оплату, проте такі рахунки були надані нотаріусу для вчинення спірно виконавчого напису, однак позивач не міг їх оплатити, оскільки таких не отримував, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі твердження спростовуються умовами п.1.4.3 Умов, згідно яких у разі, якщо Позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, Позичальник не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу у повернення Кредиту звертається до Компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою Позичальника, а також електронною поштою, а Позичальник зобовязується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату, проте позивачем при його твердженні про неотримання рахунків на оплату від відповідача, не надано суду доказів звернення до відповідача про отримання таких рахунків.

Також умовами пунктів. 8.2, 8.3, 8.5 спростовуються твердження позивача про відсутність в кредитному договорі термінів «несплачені чергові платежі», штрафні санкції за вимоги щодо сплати», «штраф у розмірі 20% від суми кредиту» відповідні суми яких включені у спірний виконавчий напис.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про визнання виконавчого напису №694 від 30.03.2017р., здійсненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу №50009991 від 29.08.2013, укладеного в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №50009991 від 14.08.2013 таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.

Враховуючи викладене та керуючись , ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.В позові - відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено « 21»серпня 2017року

Суддя Г.З. Андрушків