Ухвала суду № 68449684, 23.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"23" серпня 2017 р.Справа № 922/2797/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши матеріали

позовної заявиПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, м. Київ, до Науково-технічного приватного підприємства "Дінас", м. Харків простягнення 10 723 104, 90 грн.ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Науково-технічного приватного підприємства "Дінас" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 329 від 30.07.2007 року в розмірі 10 723 104, 90 грн.

Крім того, разом з позовною заявою позивач надав клопотання, у якому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до прийняття рішення по суті.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", в редакції Закону, яка діє з 05.01.2017, тобто на момент подання до суду позову, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про судовий збір, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Реквізити для сплати судового збору при зверненні до суду розміщені на офіційному веб-порталі "Судова влада України" - http://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/tax/.

Отже, судовий збір за подання даної позовної заяви до господарського суду Харківської області підлягає сплаті на наступні реквізити: р/р № 31215206783003, одержувач коштів - УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, код одержувача - 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО - 851011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи вищевикладене, за подання даної позовної заяви до господарського суду Харківської області позивачем мало бути сплачено судовий збір 240 000,00 грн..

У позовній заяві, а також окремо наданому до позовної заяви клопотанні про відстрочення сплати судового збору у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, посилаючись, зокрема на важке фінансове становище та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Розглянувши дане клопотання позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до чинної редакції Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже судовий збір повинен сплачуватися на загальних засадах.

В силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.

В пунктах 3, 3-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 року за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилається на важке фінансове становище, відсутність можливості сплатити судовий збір та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Проте, суд зазначає, що положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За своїм змістом надання розстрочки або відстрочки сплати судового збору, це надання можливості стороні повністю сплатити судовий збір у подальшому, однак, позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували його майнове становище станом на дату подання позову та відповідно доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору, що не дає можливості суду встановити майновий стан.

Крім того, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище позивача зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду справи та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на постанову НБУ №188 від 19.03.2015, якою позивача віднесено до категорії неплатоспроможних, відкликано ліцензію, розпочато ліквідацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_2

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" неплатоспроможність банку - це неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку; банківська діяльність - це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Отже, віднесення банку до категорії неплатоспроможних означає, що банк не може своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку; а відкликання ліцензії на здійснення банківської діяльності означає, що банк не може здійснювати діяльність щодо залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Проте, віднесення банку до категорії неплатоспроможних та відкликання ліцензії на здійснення банківської діяльності не свідчить про відсутність у банку коштів на сплату судового збору та про неможливість його сплати.

Таким чином, постанова НБУ та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на які посилається позивач, не можна вважати належними та допустимими доказами такого майнового стану позивача, який унеможливлює сплату судового збору при поданні позову у встановленому порядку та розмірі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" оплата витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом.

Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. №2, до таких витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

Отже, як вбачається з вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, саме до повноважень Фонду належить затвердження відповідного кошторису витрат, в тому числі включення до цього кошторису витрат на оплату судового збору.

Таким чином, перебування банку у ліквідаційній процедурі не свідчить про неможливість сплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб судового збору та не позбавляє його обов`язку щодо його сплати у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, як встановлено судом ПАТ" Всеукраїнський ОСОБА_1 банк (ПАТ" ВіЕйБі Банк") до позовної заяви не додано доказів вчинення дій щодо затвердження кошторису ПАТ" ВіЕйБі Банк" витрат на 3-й квартал 2017 року, тим самим не обґрунтовував можливість сплати судового збору станом на момент винесення судового рішення у даній справі, а також не надавав відповідних доказів, які б вказували на те, з настанням яких обставин у нього з`явиться можливість сплатити судовий збір у майбутньому.

Відтак, суд, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу - без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Керуючись ст. 4, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 32, 33, 43, п. 3 ч. 1 ст. 57, п.4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву (вх. № 2797/17 від 21.08.2017 року) Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 разом із доданими до неї документами всього на 37 аркушах.

Суддя ОСОБА_3922/2797/17

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (ст.63 ГПК України).