Рішення № 68449306, 18.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2017 Справа №910/11370/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»простягнення 22465 грн. 92 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Кондрашов К.О. - представник за довіреністю № 3367/18 від 19.12.2016;

від відповідача: Грабовський О.О. - представник за довіреністю № 58/ЗОВ від 06.12.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.07.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 22465 грн. 92 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8467369, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 порушено провадження у справі № 910/11370/17, розгляд справи призначено на 01.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.08.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2017 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 18.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3017025592420273, виданої Управлінням патрульної поліції у м. Києві (вих. № 4721-9/41/11-2017 від 28.02.2017), та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2017 у справі № 752/2353/17 (провадження № 3/752/1632/17), яка набрала законної сили 18.04.2017, встановлено, що 23.01.2017 ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Шкода, державний номер НОМЕР_2, порушила п. 10.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

29.02.2016 між ОСОБА_4 (страхувальник, вигодонабувач) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 53282а6к3, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Тойота, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 19 Договору добровільного страхування № 53282а6к3 від 29.02.2016 строк його дії встановлено з 05.03.2016 по 04.03.2017.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку-фактури № 0000000995 від 27.01.2017 (копія долучена позивачем до позовної заяви), виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосаміт Лтд», вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, становить 25465 грн. 92 коп.

Відповідно до акту виконаних робіт № НОМЕР_4 від 04.03.2017, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосаміт Лтд» (копія долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 18.08.2017), вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, становить 31136 грн. 50 коп.

Відповідно до Висновку № 065/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 24.03.2017, складеного суб'єктом оціночної діяльності - судовий експертом ОСОБА_6 (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотоварознавця № 49 від 29.06.1999), вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,22) становить 23601 грн. 62 коп. (копія Висновку долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 18.08.2017).

Відповідно до Страхового акту № АХА2188129 від 27.01.2017, складеного Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 53282а6к3 від 29.02.2016 становить 23465 грн. 92 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 26.01.2017, позивачем 30.01.2017 було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування № 53282а6к3 від 29.02.2016 у розмірі 23465 грн. 92 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосаміт Лтд», що підтверджується платіжним дорученням № 302604 від 30.01.2017 на суму 23465 грн. 92 коп. (призначення платежу - страхове відшкодування згідно з актом № АХА2188129, ОСОБА_4.).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8467369 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100000 грн 00 коп., франшизи - 1000 грн. 00 коп. (відповідно до Витягу з бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 28.04.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом АЕ/8467369 (претензія на суму 23465 грн. 92 коп.), яка була отримана відповідачем 04.05.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0305608615607.

Однак станом на дату розгляду справи у суді відповідач не здійснив позивачу виплату страхового відшкодування за Полісом АЕ/8467369.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 53282а6к3 від 29.02.2016, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8467369, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АЕ/8467369).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Однак, з огляду на те, що в наданому позивачем Висновку № 065/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 24.03.2017, складеного суб'єктом оціночної діяльності - судовим експертом ОСОБА_6 (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотоварознавця № 49 від 29.06.1999), встановлено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_2 (Ез = 0,22), суд зазначає, що врахування даного Висновку для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, є обов'язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АЕ/8467369 обмежується даною вартістю.

Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є Висновок № 065/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 24.03.2017, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,22) становить 23601 грн. 62 коп.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-1304гс16, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, суд не приймає у якості належного та допустимого доказу визначення розміру коефіцієнта фізичного зносу наданий відповідачем у судовому засіданні 18.08.2017 розрахунок коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу вказаного транспортного засобу становить 0,458 (Ез = 0,458), оскільки вказаний розрахунок складено начальником відділу відповідача, а не суб'єктом оціночної діяльності.

Доказів того, що розрахунок коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, який долучено відповідачем до матеріалів справи, було складено саме суб'єктом оціночної діяльності матеріали справи не містять, з огляду на що у суду відсутні підстави приймати у якості належного та допустимого доказу вказаний розрахунок, а також розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, долучений відповідачем до матеріалів справи (здійснений на підставі розрахунку коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,458), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,458) становить 19015 грн. 02 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є Висновок № 065/17 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 24.03.2017, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,22) становить 23601 грн. 62 коп.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8467369 становить 1000 грн. 00 коп., а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/8467369 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 23465 грн. 92 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (23601 грн. 62 коп.), враховуючи розмір франшизи за Полісом АЕ/8467369 (1000 грн. 00 коп.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 22465 грн. 92 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позов у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А; ідентифікаційний код: 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування у розмірі 22465 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.08.2017

Суддя І.М. Отрош