Рішення № 68449245, 17.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017Справа №917/1122/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

2) Приватного підприємства "Глоубкор"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: Гайсенюк О.В. (довіреність № 9038 від 23.01.201)

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", Приватного підприємства "Глоубкор" про зобов'язання здійснити заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 зобов'язань щодо заміни акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості в межах гарантійного строку. Також у відповідності до договору поруки від 19.01.2017 укладеного між позивачем та відповідач 2, останній взяв на себе зобов'язання зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.07.2017 матеріали вказаної вище позовної заяви, на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України, передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження у справі та призначено розгляд справи №917/1122/17 на 17.08.2017.

11.08.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначив, що здійснив заміну батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею, у зв'язку із чим у задоволенні позову до відповідача 1 слід відмовити.

11.08.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання вих. 356 від 09.08.2017 про припинення провадження у справі.

14.08.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання б/н від 09.08.2017 про припинення провадження у справі.

15.08.2017 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання від 11.08.2017 про припинення провадження у справі.

В судове засідання 17.08.2017 з'явився представник відповідача 1, проти позовних вимог заперечив.

Представник позивача та відповідача 2 в судове засідання 17.08.2017 не з'явились. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 21.07.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 17.08.2017 встановивши, відсутність підстави для припинення провадження у справі, визначеної п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та те, що предмет спору у даній справі був відсутній до порушення провадження у справі, суд відмовив у задоволенні клопотань позивача вих. 356 від 09.08.2017 та б/н від 09.08.2017 про припинення провадження у справі та повернення судового збору та клопотання відповідача 2 від 11.08.2017 про припинення провадження у справі.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В судовому засіданні 17.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 1, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (відповідачем 1) відповідно до видаткової накладної № ПлРНк-005931 від 01.11.2013 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" (позивачу) акумулятор стартерний ISTA Classic 6СТ-60 А/2013.39.000001 вартістю 475,02 грн.

Як зазначається позивачем, 19.02.2015 в зв'язку з гарантійним випадком вказана акумуляторна батарея була замінена на аналогічну. Так, у відповідності до гарантійного талону від 19.02.2015 позивачем придбано акумуляторну батарею 6СТ-60 Аз Рlazma expert.

17.01.2017 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (відповідача 1) із заявою № 335 про настання гарантійного випадку в період дії гарантійного строку та заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma.

Відповідно до акту №85 від 27.01.2017 відповідач 1 не здійснив заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma посилаючись на порушення п. № 8.2.16 гарантійного талону - батарея має колір електроліту, що свідчить про осипання активної маси в результаті недопустимих режимів експлуатації або експлуатації батареї в напіврозрядженому стані. У відповідності до вказаного акту вирішено повернути акумуляторну батарею 6СТ-60 Аз Рlazma споживачу.

Однак, позивач зазначає, що наведена у акті №85 від 27.01.2017 відмова від заміни акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma є неправомірною, оскільки внаслідок діагностики транспортного засобу ЗАЗ 2011 р.в, державний номерний знак НОМЕР_1 відхилень чи несправностей в роботі генератора та електрообладнанні даного автомобіля не виявлено.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на невиконання відповідачем 1 зобов'язань щодо заміни акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості.

19.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" як кредитором та Приватним підприємством "Глоубкор" як поручителем укладено договір поруки, у відповідності до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Укравтозапчастина" (боржника), щодо сплати судового збору у разі звернення кредитора з позовом до боржника, щодо не виконання умов гарантійного зобов'язання, визначеного в гарантійному талоні від 19.02.2015.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку згідно п. 1.1. даного договору, самостійно виконати даний обов'язок боржника перед кредитором шляхом його здійснення на користь кредитора.

Сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником обов'язків щодо сплати судового збору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання даного обов'язку по даному договору (п. 2.2. договору поруки).

Згідно із п. 2.3. договору поруки, у випадку виконання поручителем обов'язків боржника, щодо виконання обов'язків по сплаті судового збору, що передбачено п. 1.1. цього договору, кредитор зобов'язується передати поручителю всі документи, що підтверджують обов'язок боржника.

У випадку виконання поручителем обов'язків боржника щодо сплати судового збору, поручитель набуває всі права кредитора до боржника (п. 2.4. договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату судового збору, процентів, неустойки, відшкодування збитків (п. 2.5. договору поруки).

Договір поруки, у відповідності до пункту 3.1., набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України.

Оскільки, відповідачем 1 не виконано зобов'язань щодо заміни акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості в межах гарантійного строку та у відповідності до договору поруки від 19.01.2017 укладеного між позивачем та відповідач 2, останній взяв на себе зобов'язання зі сплати судового збору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (відповідачем 1) відповідно до видаткової накладної № ПлРНк-005931 від 01.11.2013 було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" (позивачу) акумулятор стартерний ISTA Classic 6СТ-60 А/2013.39.000001 вартістю 475,02 грн.

В подальшому, 19.02.2015 в зв'язку з гарантійним випадком вказана акумуляторна батарея була замінена на аналогічну. Так, у відповідності до гарантійного талону від 19.02.2015 позивачем придбано акумуляторну батарею 6СТ-60 Аз Рlazma expert.

Відповідно до ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Частиною 4 ст. 676 Цивільного кодексу України визначено, що у разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Згідно із гарантійним талоном від 19.02.2015 гарантійний термін експлуатації для акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma expert (М3) становить 24 місяці. Гарантійний термін експлуатації заряджених та залитих електролітом батарей відлічується з дня виготовлення, а для сухо заряджених - з дня продажу.

Положеннями частини 1 статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У відповідності до ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (відповідача 1) із заявою № 335 від 17.01.2017 про настання гарантійного випадку в період дії гарантійного строку та заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час розгляду справи позивачем заявлені клопотання вих. 356 від 09.08.2017 та б/н від 09.08.2017 про припинення провадження у справі. Окрім того, клопотання від 11.08.2017 про припинення провадження у справі заявлене також відповідачем 2. Вказані клопотання мотивовані тим, що відповідачем 1 було здійснено заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості.

Судом встановлено, що відповідно до акту №1 приймання-передачі від 13.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (відповідач 1) прийняв від позивача акумуляторну батарею 6СТ-60 Аз Рlazma expert зав. №023/15 для подальшої заміни за гарантією.

Згідно із актом №2 приймання-передачі від 13.07.2017 відповідач 1 передав, а позивач прийняв акумуляторну батарею 6СТ-60 Аз Рlazma expert зав. №172/17 на заміну акумулятора зав. №023/15 за гарантією.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як встановлено судом, заміна акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості здійснена відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" 13 липня 2017 року, тобто до порушення провадження у справі (провадження у справі порушене 21.07.2017).

Оскільки відповідач здійснив заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості до винесення ухвали про порушення провадження у справі, то підстави для припинення провадження у справі відсутні.

З урахуванням наведеного вище, підстави для припинення провадження у справі відсутні, а тому клопотання позивача вих. 356 від 09.08.2017 та б/н від 09.08.2017 про припинення провадження у справі та клопотання відповідача 2 від 11.08.2017 про припинення провадження у справі задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки заміна акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості здійснена відповідачем 1 до порушення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленої позивачем вимоги про зобов'язання здійснити заміну акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до прохальної частини позовної заяви позивач не зазначив саме до якого відповідача заявлено вимогу про здійснення заміни акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості, у зв'язку із чим, предмет позову у даній справі не спрямований на захист прав та законних інтересів позивача, які на його думку були порушені.

Щодо відповідача 2 - Приватного підприємства "Глоубкор", то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як встановлено судом вище, 19.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" як кредитором та Приватним підприємством "Глоубкор" як поручителем укладено договір поруки, у відповідності до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Укравтозапчастина" (боржника), щодо сплати судового збору у разі звернення кредитора з позовом до боржника, щодо не виконання умов гарантійного зобов'язання, визначеного в гарантійному талоні від 19.02.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом вище, забезпечене порукою зобов'язання ТОВ "Укравтозапчастина" щодо заміни акумуляторної батареї 6СТ-60 Аз Рlazma на аналогічну акумуляторну батарею належної якості було виконане відповідачем 2, що підтверджується актом №2 приймання-передачі від 13.07.2017.

Окрім того, в силу приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

З урахуванням наведеного суд відмовляє в задоволенні позову щодо відповідача 2.

Окрім того, суд зазначає, що будь-яких вимог до відповідача 2 позивачем не пред'явлено.

Щодо заявлених позивачем клопотань про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1684,00 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно із пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1 600,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Пунктом 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.

Оскільки, суд відмовив у задоволенні позовних вимог повністю , то підстави для повернення судового збору у сумі 1600,00 грн. згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відсутні, а тому клопотання позивача у цій частині задоволенню не підлягає.

У відповідності до 1. 5. ч 1. ст. 7 Закону України "Про судовий збір", оскільки позивачем заявлено про повернення судового збору, судом винесено ухвалу про повернення судового збору у сумі 84,00 грн., у зв'язку із сплатою судового збору у розмірі більшому, ніж передбачено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

У зв'язку з відмовою в позові судовий збір за розгляд справи у розмірі 1600,00 грн. відповідно покладається на позивача відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2017.

Суддя С.О. Турчин