Рішення № 68449177, 15.08.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017Справа №910/10817/17За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грандвіс»

до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

про стягнення 59 619,99 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

встановив :

03.07.2017 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Грандвіс» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» страхового відшкодування у розмірі 55 923,80 грн., штрафу у розмірі 2796,19 грн., вартості проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 900,00 грн. за умовами договорів доручення №ДСА-49 від 22.07.2013 та договором щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2017 порушено провадження у справі № 910/10817/17, розгляд справи призначено на 11.07.2017.

11.07.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про стягнення з відповідача 270,00 грн. витрат на відрядження представника позивача до м. Києва у зв'язку із розглядом даної судової справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.07.2017, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду від 05.07.2017, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 15.08.2017.

Представник позивача у судове засідання 15.08.2017 не з'явився, проте через загальний відділ діловодства 14.07.2017 подав клопотання про проведення судового засідання 15.08.2017 без участі представника позивача за наявними у матеріалах доказами.

Представник відповідача у судове засідання 15.08.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

22.07.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Грандвіс» (далі - позивач, повірений) та Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» (далі - відповідач, довіритель) було укладено договір-доручення № ДСА-49, відповідно до п. 1.1 якого повірений зобов'язується від імені та за дорученням довірителя особисто вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим договором, на території України дії, спрямовані на укладання договорів страхування, та укладати договори страхування виключно за такими їх видами та у межах лімітів, що визначені у додатку №1 до цього договору, а довіритель зобов'язується сплачувати повіреному винагороду за вчинення ним посередницьких дій у межах цього договору.

Крім того, між сторонами 10.11.2010 було укладено договір щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків, предметом якого є надання виконавцем послуг страховику щодо здійснення функції з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) на підставі Закону України №1961-IV від 01.07.04 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) укладених в рамках договору доручення № 433 від 10 листопада 2010,

Як вбачається з матеріалів справи, згідно полісу № АІ/9650928 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де страховиком є ПрАТ СТ «Іллічівське», 18.07.2016 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) у м. Чернігові по проспекту Перемоги, 127,за участю автомобілів НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1), «ЗАЗ TF699», д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2, власник ОСОБА_3.), «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3 (водій та власник ОСОБА_4), «Рута», д.н.з. НОМЕР_4 (водій ОСОБА_5.).

Постановою Чернігівського районного суду від 31.01.2017 у справі №748/206/17 визнано винним у вчиненні ДТП водія ОСОБА_1, який не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення із зустрічними автомобілями НОМЕР_5, та «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3.

В результаті ДТП автомобілі НОМЕР_5, та «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3, було пошкоджено, що підтверджується довідкою №3017004487406913, виданою управлінням патрульної поліції у м. Чернігові.

Відповідно до Акту № ФК-001/17 автотоварознавчого дослідження колісного ТЗ від 11.01.2017, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3, складає 25 565,75 грн.

Відповідно до Акту № ФК-003/17 автотоварознавчого дослідження колісного ТЗ від 08.02.2017, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу «ЗАЗ TF699», д.н.з. НОМЕР_2, складає 36 296,02 грн.

Повний пакет необхідних для виплати щодо «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3, документів зібраний ПрАТ СК «Грандвіс» (виконавець за договором від 10.11.2010) було направлено страховику 02.02.2017, вих. №32, та отриманий ПрАТ СТ «Іллічівське» 06.02.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний пакет необхідних для виплати щодо «ЗАЗ TF699», д.н.з. НОМЕР_2, документів зібраний ПрАТ СК «Грандвіс» (виконавець за договором від 10.11.2010) було направлено страховику 27.02.2017, вих. №62, та отриманий ПрАТ СТ «Іллічівське» 01.03.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування», ст. 6 Цивільного кодексу України, ст. 295 Господарського кодексу України, п. 3.1.4 договору-доручення №ДСА-49 від 22.07.2013 року, страховик зобов'язаний здійснити виплату страхових відшкодувань по реалізованих полісах агентом у порядку, строки та на умовах визначених договором щодо здійснення функцій з урегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків від 10.11.2010, укладеного між сторонами.

Позивач зазначає, що ПрАТ СТ «Іллічівське» не виконало свого зобов'язання , страхове відшкодування особі потерпілої у ДТП за означеним страховим випадком не здійснило.

Відповідно до п. 2.3.6. договору від 10.11.2010 у випадку, якщо протягом одного місяця з дня підписання постраждалою третьою особою заяви на виплату страхового відшкодування виконавець не отримав від страховика письмового повідомлення про виплату страховою відшкодування або відмов) у виплаті страхового відшкодування по укладених договорах страхування, в рамках договору доручення №433 від 10 листопада 2010 року, вважається, що страховик прийняв позитивне рішення, а виконавець має право здійснити виплату страхового відшкодування за рахунок отриманих платежів по договорах страхування укладених в рамках договору доручення № 433 від 10 листопада 2010 року або власними коштами, за рішенням виконавця.

03.04.2017 ПрАТ СК «Грандвіс» складено страховий акт №01-04/17 про виплату страхового відшкодування. Відповідно до заяви потерпілої особи від 23.02.2017, ПрАТ СК «Грандвіс», не отримавши заперечень про невизнання страхового випадку з боку ПрАТ СТ «Іллічівське», здійснив виплати страхового відшкодування на рахунок СТО для здійснення відновлювального ремонту «ЗАЗ TF699», д.н.з. НОМЕР_2, у сумі 34 619,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.04.2017 №299 на суму 14 590,00 грн. та № 300 на суму 20 029,00 грн.

03.05.2017 ПрАТ СК «Грандвіс» складено страховий акт №02-05/17 про виплату страхового відшкодування. Відповідно до заяви потерпілої особи від 01.02.2017, ПрАТ СК «Грандвіс», не отримавши заперечень про невизнання страхового випадку з боку ПрАТ СТ «Іллічівське», здійснив виплати страхового відшкодування потерпілій у ДТП особі - власнику «Hyundai Accent», д.н.з. НОМЕР_3, у сумі 21 304,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.05.2017 № 395.

Враховуючи викладене, ПрАТ СТ «Іллічівське» зобов'язане було сплатити ПрАТ СК «Грандвіс» виплачене потерпілій у ДТП особі страхове відшкодування у сумі 55 923,80 грн. (34 619,00 грн. + 21 304,80 грн.).

Відповідно до п.п. 2.3.4. договору від 10.11.2010 передбачено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з дня прийняття страховиком відповідного рішення, він зобов'язаний направити потерпілому та виконавцю (агенту) письмове повідомлення про прийняте рішення. В іншому випадку вважається, що страховик прийняв позитивне рішення.

При цьому п. 4.3. договору від 10.11.2010 передбачено, що якщо страховик впродовж 30 діб з дня отримання від ПрАТ СК «Грандвіс» останнього документу, необхідного для врегулювання страхового випадку, не перерахував страхове відшкодування ПрАТ СК «Грандвіс» (виконавцю) або потерпілій особі, він сплачує виконавцю штраф: 5% від суми більше 10 000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.2., п. 3.3 договору від 10.11.2010, виконавець по кожній страховій події виставляє страховику рахунок на оплачу вартості послуг сторонніх організацій по врегулюванню збитку, а саме:

-проведення автотехнічної, автотоварознавчої, медичної або іншої експертизи.

-інші витрати, то стосуються з'ясування обставин страхового випадку та розміру шкоди, які Страховик сплачує на власний розсуд.

Страховик протягом п'яти робочих днів з дня отримання вимоги (рахунку) відповідно до пункту 3.2. цього договору, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця вартість оплачених ним послуг сторонніх організацій по врегулюванню збитку.

Відповідно до платіжних доручень № 89 від 31.01.2017 на суму 450,00 грн. та №169 від 24.02.2017 на суму 450,00 грн., позивачем було сплачено 900,00 грн. за проведення автотоварознавчих досліджень потрапивших у ДТП транспортних засобів, про що ПрАТ СТ «Іллічівське» було проінформовано письмово.

Посилаючись на те, що надіслані ПрАТ СК «Грандвіс» необхідні документи для виплати страхового відшкодування відповідачем були проігноровані, виплату страхового відшкодування в обумовлені договором строки відповідач не здійснив, чим порушив умови чинного законодавства України та умови укладених договорів, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» страхового відшкодування у розмірі 55 923,80 грн., штрафу у розмірі 2796,19 грн. та вартості проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 900,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, виплату страхового відшкодування у визначений договором строк не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої, станом на день розгляду справи, складає 55 923,80 грн. виплаченого страхового відшкодування та 900,00 грн. вартості проведення автотоварознавчої експертизи.

Доказів здійснення оплати відповідачем даної суми заборгованості суду не надано.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за договором від 10.11.2010 суду не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 55 923,80 грн. (34 619,00 грн. + 21 304,80 грн.) виплаченого страхового відшкодування та 900,00 грн. (450 грн. + 450 грн.) вартості проведення авто товарознавчої експертизи, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3. договору від 10.11.2010 передбачено, що якщо страховик впродовж 30 діб з дня отримання від ПрАТ СК «Грандвіс» останнього документу, необхідного для врегулювання страхового випадку, не перерахував страхове відшкодування ПрАТ СК «Грандвіс» (виконавцю) або потерпілій особі, він сплачує виконавцю штраф: 5% від суми більше 10 000,00грн.

Позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 2796,19 грн. (1730,95 грн. + 1065,24 грн.), що відповідає умовам договору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання позивача від 11.07.2017 про стягнення з відповідача 270,00 грн. витрат на відрядження представника позивача до м. Києва у зв'язку із розглядом даної судової справи судом відхиляється, виходячи з наступного.

Статтею 44 ГПК України визначено склад судових витрат (окрім судового збору) - інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

На підтвердження понесення витрат саме в розмірі 270 грн. ПрАТ «Страхова компанія «Грандвіс» було долучено наказ ПрАТ СК «Грандвіс» від 10.07.2017 №45 «Про відрядження працівників» та видатковий касовий ордер від 10.07.2017 на суму 270,00 грн., наказ ПрАТ СК «Грандвіс» від 05.05.2017 №30 «Про розмір добових на відрядження працівників» та Протокол від 05.05.2017 №1/05 Зборів Правління ПрАТ СК «Грандвіс», яким розглянуто та ухвалено розмір добових на відрядження для працівників товариства.

Разом з тим, враховуючи, що явку представника позивача до судового засідання не було визнано обов'язковою, відсутні підстави для стягнення з відповідача 270,00 грн. витрат на відрядження представника позивача до м. Києва у зв'язку із розглядом даної судової справи.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38-Б, код 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грандвіс» (14013, м. Чернігів, просп. Перемоги, 127, код 22821660) 55 923 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 80 коп. виплаченого страхового відшкодування, 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп. вартості проведення автотоварознавчої експертизи, 2 796 (дві тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 19 коп. штрафу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 21.08.2017.

Суддя В.О.Демидов