Рішення № 68448983, 21.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2017р. Справа № 905/1516/17

Суддя господарського суду Донецької області Левшина Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Курахівська», с. Вовчанка, Маріїнський район, Донецька область

про стягнення штрафу в сумі 25090,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 17.05.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю ББУ/ЦОФК21/ББ/16 від 06.12.2016р.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 21.08.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Курахівська, с. Вовчанка, Маріїнський район, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 25090,90грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Ухвалою від 04.07.2017р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 20.07.2017р.

Ухвалою від 20.07.2017р. відкладено розгляд справи на 09.08.2017р.

Ухвалою від 09.08.2017р. розгляд справи відкладено на 21.08.2017р.

У судовому засіданні 21.08.2017р. оголошувалась перерва до 21.08.2017р. до 15:00год.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в січні 2017 року зі станції Курахівка Донецької залізниці відповідач згідно накладної №53571253 у вагоні №56874845 відправив вантаж на станцію Енергодар Придніпровської залізниці. На попутній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці проведено залізницею перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. На станції призначення Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено переважування вагону, виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 25090,00грн., який він просить стягнути з відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 1, 2, 12, 15, 33, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: накладну №53571253 від 05.01.2017р.; комерційні акти №476906/24 від 17.01.2017р., №460005/58 від 09.01.2017р.; копію технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №0213; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача, правоустановчі документи; довіреності на представників позивача.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копія технічного паспорту №87 станції Запоріжжя-Ліве та №0213 станції Енергодар; акти загальної форми від 08.01.2017р. №109Т, від 08.01.2017р. №31429, від 09.01.2017р. №476906/24; накладна №46259453 від 12.01.2017р.

Представник позивача у судове засідання 21.08.2017р. зявився, позовні вимоги підтримав, надав письмові пояснення по справі та оригінали комерційних актів №476906/24 від 17.01.2017р., №460005/58 від 09.01.2017р.

Представник відповідача у судове засідання 21.08.2017р. зявився. 21.08.2017р. від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких останній просив відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки позивачем порушено п. 8 Правил складання актів, п. 4.3 та п. 6.10 Правил оформлення перевізних документів, п. 22 Правил видачі вантажів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» зі станції Курахівська Донецької залізниці на станцію Енергодар Придніпровської залізниці відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №53571253 у вагоні №56874845 вантаж.

При оформленні залізничної накладної №53571253 від 05.01.2017р. відповідачем вказано масу вантажу: нетто 204700кг.

В накладній також відображено, що вантаж розміщено й закріплено згідно п. 3.1 гл.14 Додатку 3 до СМГС. Як свідчить розділ 28 вищевказаної накладної, вантаж у вагон завантажено вантажовідправником.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На попутній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56874845 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №31429 від 08.01.2017р.

На підставі акту загальної форми №31429 від 08.01.2017р., за результатами перевірки станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №460005/58 від 09.01.2017р., відповідно до якого за результатами переважування вагону №56874845 на справних вагонних вагах станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці виявилось: у вагоні №56874845 при переваженні вага брутто складає 92000кг, тара з док 20900кг, нетто 71100кг, що складає різницю проти документа в сторону збільшення на 2000 кг. У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження на рівні бортів ущілене, марковане двома прокольними бороздами, що відповідає документу. Маркування не порушене без виїмок та поглиблень, течі вантажу не виявлено. В технічному відношенні вагон справний.

Згідно технічного паспорту ваг №87 станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 28.12.2012р., міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 01.02.2016р.

Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Вагон №56874845 прибув на станцію призначення Енергодар Придніпровської залізниці за досильною накладною №46259453 від 12.01.2017р.

На станції призначення Енергодар Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №56874845 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній .

В додаток до комерційного акту №460005/58 від 09.01.2017р, за результатами перевірки станцією Енергодар Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №476906/24 від 17.01.2017р., відповідно до якого за результатами переважування вагону №56874845 на справних вагонних вагах станції Енергодар Придніпровської залізниці виявилось: у вагоні №56874845, при переваженні вага брутто складає 93000кг, тара з док 20900кг, нетто 72100кг, що складає різницю проти документа в сторону збільшення на 3000 кг. У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження на рівні бортів ущілене, марковане двома прокольними бороздами, що відповідає документу. Маркування не порушене без виїмок та поглиблень, течі вантажу не виявлено.

Згідно технічного паспорту ваг №0213 станції Енергодар Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 13.07.2003р., міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 19.12.2016р.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційні акти №№476906/24 від 17.01.2017р., №460005/58 від 09.01.2017р., підписані належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати штрафу, нарахованого позивачем у звязку з невірним зазначенням маси вантажу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними та допустимими доказами - комерційними актами №476906/24 від 17.01.2017р., №460005/58 від 09.01.2017р., які є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, порушень та поглиблень немає. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційних актах.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 5018,00грн., заявлений штраф до стягнення в загальному розмірі 25090,00грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях, судом не приймаються, оскільки є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,59,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Курахівська», с. Вовчанка, Маріїнський район, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 25090,00грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Курахівська» (85621, Донецька область, Марїнський район, с. Вовчанка, вул. Нагорна, б. 1А, код. ЄДРПОУ 33959754, р/р 26009962485394 ПАТ «ПУМБ» у м. Київ, МФО 334851) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237, Р/р 2600757872107 АБ «Експрес-Банк», МФО 322959) суму штрафу в розмірі 25090,00грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.08.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 22.08.2017р.

Суддя Я.О. Левшина