Ухвала суду № 68445071, 23.08.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

23.08.2017 року Провадження №2-а/425/125/17

Справа №425/2162/17

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглядаючи адміністративний позов ОСОБА_1, поданий від імені ОСОБА_2 до Рубіжанського обєднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльність протиправною, визнання протиправним та скасування рішення , зобовязання вчинити певні,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Рубіжанського обєднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, яким просив визнати: визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського обєднаного Управління пенсійного фонду України Луганської області, щодо невиплати, починаючи з березня 2016 року, пенсії ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського обєднаного Управління пенсійного фонду України Луганської області про припинення виплати пенсії ОСОБА_2; зобовязати Рубіжанське обєднане Управління пенсійного фонду України Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 негайно після проголошення судового рішення, нарахувати пенсію та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з березня 2016 року включно, а також утриматись від подальшого припинення виплати пенсії.

В силу положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), будь-яка позовна заява повинна відповідати вимогам, які встановлені до неї цією статтею.

Згідно з частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Частина 3 статті 106 КАС України передбачає необхідність подання разом із позовною заявою документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру поданої фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ОСОБА_3 повинен був додати до позовної заяви документ про сплату ним або ж самою ОСОБА_4 судового збору у розмірі (в силу положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік") 640 гривень, проте не додав.

Суд узяв до уваги, що ОСОБА_3 у позові просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у звязку з тим, що ОСОБА_2, через свій майновий стан не має можливості його сплатити, оскільки пенсія, якої її позбавили була для неї єдиним джерелом існування. І розглядаючи таке питання виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд дійсно може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Проте таке право суду обумовлене оцінкою майнового стану особи, щодо якої вирішується питання про відстрочку сплати судового збору.

Але тут суд повинен наголосити на тому, що передбачений частиною 2 статті 69, частиною 1 статті 71 КАС України обов`язок сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги - має універсальний характер, тобто застосовується повною мірою і до випадків звернення до суду із вимогою про звільнення її від сплати судового збору, оскільки у питанні доведення перед судом наявності певного рівня майнового стану для звільнення від сплати судового збору, положення щодо доказування суб`єктом владних повноважень правомірності рішень, дій та бездіяльності, застосовуваним бути не може.

Також, і суд, з огляду на те, що питання про відкриття провадження у справі вирішується протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви, позбавлений можливості з власної ініціативи отримати будь-які докази, оскільки навіть беручи до уваги нормативні строки пересилання поштової кореспонденції, будь-які ухвали суду, не вститгнуть дійти до адресата.

Таким чином довести рівень свого майнового стану повинен довести саме позивач.

Суд узяв до уваги посилання ОСОБА_3 у позові на те, що у позивача взагалі відсутні грошові кошти на сплату судового збору, внаслідок не перерахованої ОСОБА_5 пенсії, яка була єдиним джерелом існування для неї, а інших доходів ОСОБА_4 не має.

Однак тут, суд констатує, що жодних доказів відсутності у позивача будь-яких доходів та коштів або їх недостатній рівень (як-от, наприклад, довідка з державної податкової інспекції чи довідка з підрозділу Управління пенсійного фонду України щодо наявності чи відсутності у позивача доходів) для того щоб оцінити реальний майновий стан позивача, до позовної заяви не надано, як і доказів того, що пенсія є для ОСОБА_4 єдиним джерелом існування. При цьому суд враховує, що вказані довідки, позивач, як фізична особа якої стосуються ці відомості, має право отримати безкоштовно, а проте що існують перешкоди у їх самостійному отриманні, суду відомостей не надано і навіть не вказано. А суд не може виходити з припущень.

Також суд враховує і той факт, що ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою, що безперечно може впливати на майновий стан будь-якої людини, яка опиналась у такій ситуації, але суд виходить із того, що сам по собі такий факт, не може безперечно вказувати на наявність у позивача такого майнового стану, який не дозволяє їй або ж істотно впливає на можливість сплатити судовий збір.

Тому, не подання до позовної заяви документу про сплату судовго збору, суд визнає недоліком позовної заяви, та встановлює представнику позивача строк у п'ять днів, з дня отримання цієї ухвали, протягом якого він має право усунути зазначені в ухвалі недоліки. Способом усунення вказаного недоліку є подання до Рубіжанського міського суду Луганської області документу про сплату судового збору або доказів на підтвердження майнового стану позивача для вирішення судом питання щодо відстрочки оплати судового збору.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача та його представника на наступне.

Положеннями частини 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. А згідно частини 2 цієї статті, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення своїх прав, як вказано у позові, ОСОБА_2 дізналась у березні 2016 року. Отже, є ознаки того, що ОСОБА_4 пропустила встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, шестимісячний строк звернення до суду. Але поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у позові не зазначено.

А відповідно до положень частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

А ні у позові, а ні у доданих до нього документах представник позивача не вказує на наявність будь-яких причин, які суд міг би розглянути як поважні, але суд роз`яснює позивачу та її представнику, що позивач має право подати суду клопотання про поновлення судом пропущеного строку звернення до суду з вказівкою на причини, які можуть бути розцінені судом як поважні та докази, які це підтверджують.

Отже, керуючись статтями 2,5,9,11,69-87,106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позов ОСОБА_1, поданий від імені ОСОБА_2 до Рубіжанського обєднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльність протиправною, визнання протиправним та скасування рішення , зобовязання вчинити певні, залишити без руху.

Встановити представнику позивача для усунення вказаних у цій ухвалі недоліків позовної заяви строк у 5 (пять) днів, з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя - Д.С. Коваленко