Ухвала суду № 68444631, 21.08.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/382/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Р. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Широкоряда Р.В.

cуддів Яковлєвої С.В., Гончара В.М.,

секретар Пилипенко К.К.,

за участі прокурора Ільчук В.І.,

адвоката ОСОБА_3,

переглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2017 року, якою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, безробітного, військовозобовязаного, зареєстрованого та такого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого:

-11.05.2017 року вироком Петрівського районного суду Кіровоградській області за ч. 1 ст. 122 КК України, до покарання у виді позбавленні волі на строк один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії 60 днів, - з 08 години 00 хвилин 04 серпня 2017 року до 08 години 00 хвилин 02 жовтня 2017 року; визначено розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 32000 гривень 00 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.

ОСОБА_4, маючи не зняту та не погашену судимість, діючи умисно, повторно, 04 серпня 2017 року, приблизно о 07 годині 20 хвилин, проходячи повз будинку № 132 а, розташованого по проспекту Соборному у місті Олександрія Кіровоградської області, помітив раніше невідому йому ОСОБА_5, у якої на шиї висів золотий ланцюжок. Тоді ж у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном ОСОБА_5 Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_4, підбіг до ОСОБА_5 зі спини, та шляхом ривку правою рукою з шиї останньої зірвав золотий ланцюжок вагою 13,5 грам вартістю 8 160 грн. з золотим кулоном «Божа Матір» вагою 2 грама. вартістю 1 200 грн.

Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом із викраденим майном, в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на суму 9 360 грн.,

Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано стосовно підозрюваного вказаний запобіжний захід, визначивши строк його дії 60 днів, із визначенням застави.

Своє рішення слідчий суддя районного суду мотивував наявністю достатніх доказів про обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи вказане та інші обставини, зокрема, й передбачені ст. 178 КПК України, суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та постановив судове рішення, яким обрав стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судове рішення оскаржено в апеляційному порядку адвокатом підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Зазначає, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час розгляду клопотання слідчого.

Свої вимоги обґрунтовує наступними доводами.

Відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, адже підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, мешкає разом із батьками, двома сестрами, двома братами , тобто, має міцні соціальні звязки.

Крім того, ОСОБА_4 в червні 2017 року закінчив навчання в Олександрійському професійному аграрному ліцеї, отримав робітничу спеціальність, має намір працевлаштуватися.

Підозрюваний свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, не має наміру перешкоджати у встановленні істини у справі, висловив своє негативне ставлення до свого вчинку.

Переконаний, що прокурором не доведено наявності всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також і того, що застосування більш мякого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обовязків.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_3 на підтримку вимог поданої ним в інтересах підозрюваного апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями зявитися на судове засідання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на наявних зібраних в ході досудового розслідування доказах, такими доказами наразі є: протокол огляду місця події від 04.08.2017, протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 04.08.2017 року, протокол предявлення для впізнання за фотознімками від 04.08.2017 року, який містить дані про впізнання потерпілою підозрюваного, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 04.08.2017 року, протокол предявлення для впізнання за фотознімками від 04.08.2017 року, який містить дані про впізнання свідком ОСОБА_8 підозрюваного за фотознімками.

Кримінальне правопорушення відноситься до категорії середньої тяжкості, покарання, що може загрожувати ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим за це кримінальне правопорушення, - передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Крім означеного, також відповідно до ст. 178 КПК України, колегією суддів враховуються й наступні обставини.

Підозрюваний ОСОБА_9 має постійне місце проживання, однак є безробітним, не одружений, без утриманців,.

Між тим, підозрюваний ОСОБА_4, будучи особою молодого віку, є судимою особою, зокрема, за вчинення злочину проти здоровя особи.

Крім того, є встановленим, що підозрюваний наразі має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12017120300000297 від 17.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та у кримінальному провадженні № 12017120070000747 від 21.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України; обвинувальні акти за цими провадженнями перебувають на розгляді в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області.

Слід зауважити, що всі кримінальні правопорушення, у яких підозрюється та обвинувачується ОСОБА_4 (серед яких злочини середньої тяжкості і тяжкі), вчинені протягом короткого проміжку часу.

Більш того, кримінальне правопорушення, у якому на теперішній час підозрюється ОСОБА_4, вчинено у період іспитового строку, за наявності непогашеної та не знятої в установленому законом порядку судимості.

Вказані обставини надають небезпідставної можливості вважати, що підозрюваний є схильним до асоціальної поведінки, вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене вище у сукупності, а також й тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється, з вірогідністю можливо стверджувати, що, у разі перебування на свободі, підозрюваний матиме змогу незаконно впливати на потерпілу і свідків у даному кримінальному провадженні, або ж може вчинити нове кримінальне правопорушення, зможе вчинити спробу переховуватись від досудового розслідування та суду.

З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування та правильно обрав стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обовязків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи апеляційної скарги про те, що у судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявність ризиків для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також й інші доводи, є необґрунтованими та спростовуються наведеним вище.

У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.

Ті обставини, що ОСОБА_4 в червні 2017 року закінчив навчання в Олександрійському професійному аграрному ліцеї, свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, висловив своє негативне ставлення до свого вчинку, - наразі не спростовують факту наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і її необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2017 року якою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії 60 днів, з 08 години 00 хвилин 04 серпня 2017 року до 08 години 00 хвилин 02 жовтня 2017 року; визначено розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 32000 гривень 00 копійок залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_11