Рішення № 68440839, 16.08.2017, Франківський районний суд м. Львова

465/1986/16-ц

2/465/1051/17

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2017 Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого-судді Лозинського Б.М.

з участю секретаря судового засідання- Бугайчук В.М.

представник позивача- Квак В.М.

представник відповідача- Зюбрик І.О.

представник відповідача- Мерза С.Я.

третя особа- Науменко О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 до неповнолітньої ОСОБА_1, за участі законних представників неповнолітньої- Кульчицької ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб- Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про перевід прав та обовязків покупця, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_1, за участі законних представників неповнолітньої- Кульчицької ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_5 ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб- Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про припинення прав осіб на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності, суд,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся з позовом до відповідача- неповнолітньої ОСОБА_1, за участі законних представників неповнолітньої- Кульчицької ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб- Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про перевід прав та обовязків покупця, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_1, за участі законних представників неповнолітньої- Кульчицької ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_5 ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб- Органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про припинення прав осіб на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі покликаються на те, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1, частка кожного з них складає по 1/9 ідеальної частини квартири, які вони набули після смерті матері ОСОБА_7 При цьому наполягають, що 29.10.2013 їх батько ОСОБА_8, який був власником 4/9 частин квартири, незаконно відчужив зазначені 4/9 частки на користь онуки ОСОБА_1, яка є відповідачем у справі, через наявність у позивачів переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності. У звязку з чим вони звернулися до суду з даним позовом. Крім того, позивачі просили поновити строк на пред'явлення позову, оскільки такий на їх думку пропущено з поважних причин, оскільки про обставини відчуження, вони нібито дізналися лише після смерті батька 14.06.2015 р.

Відповідачем у особі законних представників, за клопотанням представника у судовому засіданні, 26.05.2016, подано письмові заперечення на позовну заяву від 25.05.2016, вказуючи на безпідставність позовних вимог, які не підлягають задоволенню з огляду на пропуск позовної давності, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки 17.12.2014щодо незаконності наслідків окаржуваного договору 29.10.2013 позивачі зверталися у Франківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та з приводу чого було винесено постанову про закриття кримінального провадження від 02.04.2014 Відтак про зміст оспорюваного договору їм було відомо щонайменше 17.12.2014, а не після смерті ОСОБА_8 - 15.06.2015, а тому строки позовної давності пропущені й підстави для їх поновлення, наведені в позовній заяві спростувуються зазначеною змістом вказаної постанови про закриття кримінального провадження від 02.04.2014.

Окрім того, у письмових запереченнях також стверджено й про безпідставність позовних вимог по-суті, що стосується переведення прав та обов'язків покупця, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном, оскільки позивачі на час відчуження майна (4/9 частки) не отримали свідоцтва про право на спадщину та не набули прав співвласників та зареєстрували своє право власності на 1/9 частки лише 04.03.2015 - ОСОБА_9 та 04.12.2014 - ОСОБА_3 відповідно. Тому норми ст. 362 ЦК України вважали не порушеними. Також вказали, що на момент набуття права на оспорювані частки відповідач уже була співвласником квартири №2 на вул. Коновальця 99 у м. Львові, а тому в контексті вимог ч. 3 ст. 362 ЦК України продавець мав право вибору покупця, а відтак наведене вказує на безпідставність і решти позовних вимог, які є похідними від наведених.

Також у судовому засіданні 26.05.2016 відповідачем в особі законних представників, за клопотанням представника, у судовому засіданні 26.05.2016 подано зустрічну позовну заяву про припинення прав осіб на частку в квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності.

В обґрунтування зустрічного позову покликаючись на те, що сторони в справі є співвласниками квартири №2 на вул.Коновальця 99 у м. Львові, позивачу за зустрічним позовом належить 7/9 часток, а відповідачам за зустрічним позовом лише по 1/9 часток зазначеної квартири, а також оскільки сторони не є членами сім'ї, не ведуть спільного господарства, стосунки не підтримують, вказуючи на неможливість поділу майна або виділу зазначених часток, наявністю у відповідачів за зустрічним позовом значного обсягу іншого нерухомого майна, а також відповідно до вимог ст. 365 ЦК України, із внесенням на депозит суду вартості відповідних часток, позивач за зустрічним позовом просила припинити право спільної власності відповідачів за зустрічним позовом та визнати за нею право власноті на їх частки відповідно.

23.08.2016 позивачами за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, покликаючись на стан здоров'я свого батька, який на їх думку страждав психічним розладом, просили доповнити первісні позовні вимоги, взаємовиключаючими щодо первісного предмету спору вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу 4/9 ідеальної частки квартири №2 у будинку №99 на вул.Коновальця у м. Львові, укладеного 29.10.2013 між ОСОБА_10 та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1645.

Представником позивачів за первісним позовом у судовому засіданні 21.09.2016 долучено до матеріалів справи обґрунтування до позовної заяви позивачів за первісним позовом: ОСОБА_9 від 17.09.2016 (із візуально помітними ознаками фотокопіювання тексту другої сторінки та підпису) та ОСОБА_3 від 14.09.2016, в яких вказані особи наполягають на важкому психічному стані здоров'я їх батька - відчужувача майна та укладенні оспорюваного договору фактично без його участі.

У судовому засіданні 21.09.2016 розглянуто клопотання сторони позивачів за первісним позовом про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи без дати та постановлено ухвалу про призначення судово-психіатричної експертизи, провадження у справі зупинення на час її проведення.

03 листопада 2016 р. провадження у справі відновлено у зв'язку із поверненням матеріалів справи для витребування додаткових доказів та допиту свідків.

Після отримання необхідних матеріалів (медичної документації), пояснень свідків і представників сторін та допиту свідків в судовому засіданні: ОСОБА_12; ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, 02.03.2017постановлено ухвалу про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, якою повторно скеровано матеріали даної цивільної справи для проведення експертизи, провадження в справі зупинено.

11.05.2017 судом отримано Висновок судово-психіатричного експерта від 27.04.2017 №02/К. відповідно до якого ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час складання 29.10.2013 договору купівлі-продажу 4/9 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 будь-якими тяжким психічним розладом не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, 12.05.2017 провадження у справі відновлено.

15.05.2017 на адресу суду надійшли зміни до позовної заяви щодо зменшення позовних вимог та їх уточнення, відповідно до яких, сторона позивачів за первісним позовом, в особі представника, просила позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу 4/9 ідеальної частки квартири №2 у будинку №99 на вул. Коновальця у м. Львові, укладеного 29.10.2013 між ОСОБА_10 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1645 з підстав, передбачених ст. 225 ЦПК України залишити без розгляду та розглянути позовні вимоги в новій редакції, а саме перевести на ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 4/9 ідеальної частки квартири АДРЕСА_2, укладеного 29.10.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, за суму 338266 грн. 67 коп., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №1645 в частині 2/9 ідеальної частини квартири АДРЕСА_2 вартістю 169133,34 грн.; перевести на ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 4/9 ідеальної частки квартири АДРЕСА_2, укладеного 29.10.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, за суму 338266 грн. 67 коп., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №1645 в частині 2/9 ідеальної частини квартири АДРЕСА_2 вартістю 169133,34 грн. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 4/9 ідеальних частини квартири АДРЕСА_3; визнати за позивачами за первісним позовом право власності по 2/9 ідеальних частини квартири №2 у будинку №99 п овул. Коновальця у м. Львові, які належали ОСОБА_8 та усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою.

26.06.2017 стороною позивача за зустрічним позовом внесено на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області кошти в розмірі 358778,00 грн., призначення платежу судовий депозит у справі №465/1986/16-ц.

Стороною позивачів за первісним позовом кошти в повному обсязі на депозит суду, в частині заявлених позовних вимог, відповідно до вимог ч. 4 ст. 362 ЦК України не внесено.

У судовому засіданні представник позивачів зменшені позовні вимоги із уточненнями підтримав, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та в заяві про зміни до позовної заяви щодо зменшення позовних вимог та їх уточнення. Просив первісний позов із зменшеними вимогами задовольнити, проти зустрічного позову заперечив.

Представники відповідача в судовому засіданні проти первісного позову заперечили та просили в задоволенні первісного позову відмовити, а вимоги зустрічної позовної заяви задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених у запереченнях на первісну позовну заяву та в зустрічній позовній заяві.

Представник третьої особи- Органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради проти задоволення первісного позову заперечив, щодо вимог зустрічного позову та підстав його задоволення не заперечує та підтримує.

Представник третьої особи- приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином були повідомлена про дату та час розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомляла, представники учасники представники сторін проти розгляду справи в її відсутності не заперечували. 27.06.2017 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача за первісним позовом- приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, в яких покликаючись на норми ст. ст.334, 362, 363, а також попередньої наявності зареєстрованого на момент відчуження 4/9 у відповідача права спільної часткової власності, третя особа наполягала на законності укладеного договору.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши подані докази, з'ясувавши дійсні обставини справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та необхідність задоволення зустрічних позовних вимог з огляду на таке.

Як випливає із матеріалів справи, згідно Свідоцтва про право власності від 02.02.1994 р. №14107 на квартиру №2 на вул.Коновальця, 99 у м. Львові, загальною площею 117,4 м.кв, її співласниками вказані ОСОБА_8; ОСОБА_7; ОСОБА_5 /аркуш справи98 т. 1/.

Після смерті 23.06.1996 ОСОБА_7, відкрилася спадщина, яка складалася із 1/3 частки квартири №2 на вул.Коновальця, 99 у м. Львові. Після її смерті спадкоємцями були чоловік ОСОБА_8 (Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 спадкового майна від 14.08.2013); дочка ОСОБА_9 (Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 спадкового майна від 04.03.2015); син ОСОБА_3 (Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 спадкового майна від 04.12.2014) /аркуші справи7-8/.

ОСОБА_18 витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно 14.08.2013 ОСОБА_8 зареєстрував право власності на 1/9 квартири АДРЕСА_4 після смерті дружини ОСОБА_7 /аркуші справи 77, 104 Т.1/.

З Договору дарування від 29.10.2013 прослідковується, що ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар 1/3 ідеальну частину квартири АДРЕСА_4 /аркуші справи 78-79 Т.1).

ОСОБА_18 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.10.2013 о 18:45:26 на підставі договору дарування від 29.10.2013 р. ОСОБА_1 набула право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 /аркуші справи 25, 71, 101 Т. 1/.

Відповідно до Договору купівлі-продажу 4/9 ідеальних частин квартири від 29.10.2013ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_1 купила 4/9 ідеальних частин квартири АДРЕСА_4 /аркуші справи 6, 24, 77 Т. 1/.

ОСОБА_18 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.10.2013 о 19:17:45 на підставі вказаного договору купівлі-продажу 4/9 ідеальних частин квартири від 29.10.2013 ОСОБА_1 набула право власності на 4/9 частки квартири АДРЕСА_4 /аркуші справи 25, 73, 101 Т. 1/.

15.06.2015 відповідно до Свідоцтва про смерть помер ОСОБА_8 /аркуші справи 5, 107 Т.1).

За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24.04.2016 позивачу за первісним позовом- Зюбрик-Жмурко О.Д належить квартира № 8 у будинку №60 на вул. Є.Коновальця у м. Львові, загальною площею 52,1 м.кв; 1/9 частки квартири АДРЕСА_4, загальною площею 117,4 м.кв.; земельна ділянка площею 0,1002 га садове товариство «Горобина» с/р Ходосівська, Києво-Святошинський район, Київська область; земельна ділянка площею 0,1035 га садове товариство «Горобина» с/р Ходосівська, Києво-Святошинський район, Київська область; квартира №5 у будинку №54 на вул. Є.Коновальця у м. Львові загальною площею 42,3 м.кв.; нежитлове приміщення загальною площею 14,5 м.кв. у будинку №54 на вул. Є. Коновальця у м.Львові; квартира №8 у будинку №60 на вул. Є. Коновальця у м. Львові, загальною площею 52,1 м.кв. /аркуші справи 27-29 Т. 1/.

За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24.04.2016 позивачу за первісним позовом ОСОБА_3 належить 1/9 ідеальних частин квартири АДРЕСА_4, 117,4 м.кв.; будиинок №44 на вул. Канальна у с.Сторожниця, Ужгородського району, Закарпатської область, загальною площею 98,50 м.кв; будинок №13 на вул. Івана Мазепи, с. Великий Ключів, Коломийського району, Івано-Франківської області /аркуші справи 30-31 Т. 1/.

Висновком про вартість майна до звіту від 05.04.2016 р. визначено оціночну вартість об'єкту оцінки (квартири АДРЕСА_4), яка становить 1614500,00 грн., в том числі вартість 1/9 об'єкту оцінки становить 179389,00 грн. /аркуші справи 50-67 Т. 1/.

28.07.2017 р. підготовлено новий звіт про оцінку майна №28072017-017, згідно якого підтверджено попередньо встановлену вартість обєкта оцінки.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року, передбачено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності (права власності) інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном, а частина 1 ст. 319 ЦК України вказує, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За вимогами ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Щодо позовних вимог за первісною позовною заявою то такі покликаючись на ст. 362 ЦК України, на переконання суду, відповідно до з'ясованих обставин та досліджених доказів, не ґрунтуються на її нормах.

ОСОБА_18 ч. 1 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (ч.2 ст.362 ЦК України).

При цьому, частина 3 ст. 362 ЦК України передбачає, що якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

ОСОБА_18 ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За обставини справи вбачається, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу 4/9 ідеальних частин квартири- 29.10.2013 позивачі за первісним позовом не отримали свідоцтв про право на спадщину та не здійснили реєстрацію свого права власності згідно вимог ч. 4 ст. 334 ЦК України. Відтак вони набули право на спадкове майно, але право спільної часткової власності на нерухоме майно не реалізували, тому норми ч. ч.1, 2 ст.362 ЦК України до спірних правовідносин у цій частині не можуть бути застосовані.

Наведене також кореспондує змісту п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 № 5, так як, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

Таким чином ВССУ чітко окреслив про розмежовування прав на обєкт спадкування та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна, а відтак і реалізацію прав співвласника, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 362 ЦК України.

Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу 4/9 ідеальних частин квартири, як випливає з матеріалів справи /аркуші справи 25, 71, 78-79, 101 Т.1/ відповідач була співвласником нерухомого, тобто відчужувач (продавець) мав повне право навіть у випадку належного набуття права власності позивачами за первісним позовом, обрати того із співвласників, якого вважав за потрібне.

Також необхідно зазначити, що подаючи позов на підставі ч. 4 ст. 362 ЦК України, позивачі так і не виконали обов'язку внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви, суд вбачає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

ОСОБА_18 ст. 365 ЦК України право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сімї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей обєкта, який є спільним майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку в спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Вартість майна визначена Висновком про вартість майна до звіту від 05.04.2016 р. та вартість часток, як вбачається внесена в повному обсязі позивачем за зустрічним позовом.

Відповідно до змісту п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація.

Таким чином, суд, задовольняючи зустрічні позовні вимоги бере до уваги незначний розмір часток позивачів за первісним позовом, а відтак і неможливість виділення їх у натурі, непроживання позивачів у спірній квартирі, наявність у них значного обсягу іншого нерухомого (житлового) майна, що не призведе порушення їх прав, відсутність можливості спільного користування та проживання, що підтверджується в тому числі матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_6 ст. ст, 10, 11, 60 ЦПК України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що відсутні підстави для переведення прав та обов'язків покупця, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном. Натомість, допустимими на належними доказами доведено, що позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими, законним й підлягають захисту судом.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 ОСОБА_2 на 1/9 частку квартири №2, яка знаходиться в м. Львові по вул. Коновальця,99 шляхом сплати грошової компенсації на належну їй 1/9 частки квартири №2, яка знаходиться в м. Львові по вул. Коновальця, 99 у розмірі 179389 грн. (сто сімдесят девять тисяч триста вісімдесят девять) грн. 89 коп. з депозитного рахунку Франківського районного суду м. Львова, на який було внесено ОСОБА_1 грошову суму коштів, що становить ринкову вартість частки ОСОБА_1 ОСОБА_2.

Припинити право спільної власності ОСОБА_3 на 1/9 частку квартири №2, яка знаходиться в м. Львові по вул. Коновальця,99, шляхом сплати грошової компенсації за належну йому 1/9 частки квартири №2,який знаходиться в м.Львові по вул. Коновальця,99 у розмірі 179389 грн. (сто сімдесят девять тисяч триста вісімдесят девять) грн. 89 коп. з депозитного рахунку Франківського районного суду м. Львова, на який було внесено ОСОБА_1 грошову суму коштів, що становить ринкову вартість частки ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/9 частки квартири АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_1 ОСОБА_2 на 1/9 частку квартири по вул. Коновальця,99 у м. Львові, що належить ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1793,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1793,90 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд міста Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м.Львова Б.М. Лозинський