Постанова № 68440543, 15.08.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/3948/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

за участю секретаря Обертас Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Зубович-Яворської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова (на даний час - Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова) щодо нездійснення йому за період з 01.02.2014 р. перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із його заробітної плати за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату від 10.02.2012 р. № 48 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова здійснити йому за період з 01.02.2014 р. перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із заробітної плати ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату ОСОБА_3 від 10.02.2012 р. № 48. Свої вимоги мотивує тим, що в період з 25.09.1986 р. по 02.11.1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження (в м.Чорнобиль), всього 31 день. Приймаючи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він проходив службу в ОВС на посаді інспектора ДПС та мав спеціальне звання старший лейтенант міліції. У зв'язку з участю у ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС йому згодом була встановлена 3-я група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з цих підстав було встановлено статус учасника ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. Зазначив, що як мінімум з 01.12.2013 р. отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС». Але ця пенсія сплачувалася йому в мінімальному розмірі, встановленому законодавством, без врахування розміру його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС. Разом з тим, розрахунок його заробітної плати за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, наведений у вищевказаній довідці від 10.02.2012 р., був виконаний у повній відповідності із документами, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та відповідає положенням спеціальних нормативно-правових актів, прийнятих у 1986 році, які встановлювали порядок оплати праці осіб, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав та доповнив, що твердження Управління Пенсійного фонду України про невірну кратність (оплати праці) в залежності від зони небезпекине відповідають дійсності, оскільки у довідці про зарплату від 10.02.2012 р. зазначені ті ж самі дні роботи у 1-й та 3-й зонах небезпеки, що і в наказі УВС Л/о від 07.01.1987 р. № 02, яким була підтверджена робота позивача в зоні відчуження ЧАЕС та в якому зазначено, в які саме дні та в яких зонах небезпеки працював позивач під час виконання робіт (несення служби) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також застосування зазначеної кратності (3 та 5) відповідає і довідці УВС Л/о від 18.12.1992 р. №15, в якій зазначено, що заробітна плата позивачу за роботу в зоні відчуження була виплачена із застосуванням кратності 5 та 3. Відповідно до розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 та від 23.05.1986 р. № 1031-рс при розрахунку оплати праці позивача за роботу у 1-й та 3-й зонах небезпеки повинна була застосовуватися кратність 3 та 5 не до одинарного розміру посадового окладу (тарифної ставки), а до збільшеного у два рази (на 100 %) посадового окладу (тарифної ставки). Саме такий розрахунок оплати праці наведений у довідці від 10.02.2012 р. Стосовно ствердження Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про те, що для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із зарплати за роботу в зону відчуження ЧАЕС пенсіонер повинен надавати первинні документи, які підтверджують участь такого пенсіонера у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС то такі не відповідають положенням чинного законодавства, оскільки перелік документів, які необхідно подавати для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності, зазначений в п.2.2 розділу ІІ «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому зазначено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу. Необхідність додавання до довідки про зарплату первинних документів, на підставі яких була видана ця довідка, не передбачена ні зазначеною нормою, ні іншими нормами «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами. Однак, позивач не дивлячись на відсутність у нього обов'язку надання первинних документів про підтвердження його роботи в зоні відчуження ЧАЕС надавав на адресу Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова 18.01.2014 р. та 12.02.2014 р. первинні документи, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (роботу в зоні відчуження ЧАЕС), зокрема: архівний витяг з наказу УВС Л/о від 07.01.1987 р. № 02 про підтвердження днів роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС; копію послужного списку позивача, завіреного УВС Л/о; копію особової картки позивача з нарахування заробітної плати (за 1987-1988 роки) та довідку УВС Л/о від 18.12.1992 р. № 15 (про дні роботи позивача в зоні відчуження та розмір сплаченої заробітної плати за ці дні). Просить позов задовольнити.

Представники відповідача Зубович-Яворська О.Я. і Тельвак Л.І. у судовому засіданні проти позову заперечили, подали суду також письмові заперечення та дали пояснення, що з 01.01.2012 року набрала чинності постанова КМ України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Цією постановою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.54, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС». Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка форми №122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботу по ліквідації наслідків аварії. Щодо врахування довідки про заробітну плату від 10.02.2012 року №48 долученої до матеріалів позову, то в представленій довідці невірно вказана кратність в залежності від зон небезпеки. Також позивачем до зазначеної довідки не додано первинні документи, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження, а саме: особові рахунки про нарахування заробітної плати, а також застосування кратності при оплаті праці, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листи для водіїв та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 25.09.1986 року по 02.11.1986 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження (в м.Чорнобиль), всього 31 день, а саме: 25, з 28 по 30.09.1986 р., 1, 2, 5, 10, 12, 15.10.1986 року та 02.11.1986 року (11 днів) - у 1-й зоні небезпеки; 3 ,4, з 6 по 9, 13, 14, з 16 по 18, з 24 по 28.10.1986 року (16 днів) - у зоні особливого контролю; 19, 20, 22 та 23.10.1986 року (4 дні) - у 3-й зоні небезпеки, що підтверджується: довідкою УВС Л/о від 18.12.1992 року № 15 (в якій зазначені дні роботи позивача в зоні відчуження, населений пункт, в якому він працював (м.Чорнобиль), розмір заробітної плати, яка йому була фактично сплачена позивачу за ці дні роботи, та розмір коефіцієнтів (кратність), які були застосовані при нарахуванні цієї зарплати) та архівним витягом від 18.07.2011 року за № 4/4-475 з наказу УВС Л/о від 07.01.1987 року № 02 (в якому зазначено в які дні та в яких зонах небезпеки працював позивач в зоні відчуження ЧАЕС)(т.1 а.с.26).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням від 23.12.2004 року серії НОМЕР_1, вкладка НОМЕР_2 та позивачу встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №195841 (т.1 а.с.18-20).

Також встановлено, що до 31.07.2011 року ОСОБА_3 отримував пенсію за вислугу років як військовослужбовець, а з 01.08.2011 року йому призначено пенсію по інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Для отримання довідки про розмір своєї заробітної плати за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС позивач звернувся до органу, в якому він працював (проходив службу) під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримавши довідку №48 від 10.02.2012 року (т.1 а.с.48).

Після отримання вказаної довідки ОСОБА_3 18.01.2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова з письмовою заявою, в якій, зокрема, просив здійснити перерахунок його пенсії виходячи із його заробітної плати за роботу в зоні відчуження ЧАЕС (під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), зазначеної у вказаній довідці про зарплату №48 від 10.02.2012 року, до якої додав: вказану довідку про свою зарплату від 10.02.2012 року, копію (архівний витяг) з вищевказаного наказу УВС виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 07.01.1987 року № 02 (про підтвердження участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) та довідку УВС Л/о від 18.12.1992 року.

Однак, відповідач не прийняв рішення по суті вказаної заяви (про здійснення перерахунку пенсії або про відмову у здійсненні перерахунку пенсії), лише направив позивачу листи, в яких Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова посилається на те, що у вказаній довідці від 10.02.2012 року невірно вказана кратність (оплати праці) в залежності від зони небезпеки (при цьому Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова не конкретизує, в чому саме полягає ця невірність визначення кратності) та позивачем до зазначеної довідки не додані первинні документи, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження, а саме : особові рахунки про нарахування заробітної плати, а також застосування кратності при оплаті праці, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки для водіїв та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи, та які були розташовані в зоні відчуження (при цьому Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова не зазначає нормативно-правових актів, якими передбачено, що до довідки про зарплату за дні роботи в зоні відчуження ЧАЕС пенсіонер повинен додавати вищевказані первинні документи).

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У відповідності з частиною 1 статті 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років» осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року N 10-769 повідомлено про зняття Радою Міністрів СРСР грифу «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року N 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року N 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року N 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. N 2488-рс.

Повідомлялося також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводилися зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону Чорнобильської АЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалася за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилася у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Згідно постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні Чорнобильській АЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинна проводитися з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і попередження забрудненням навколишнього середовища» було дозволено підприємствам, організаціям і установам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць.

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і попередження забрудненням навколишнього середовища» № 665-195 від 05 червня 1986 року , пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадиться з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Згідно підпункту 4 пункту 1 постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 встановлено працівникам підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, додаткову оплату праці за роботу в нічний час в розмірі 35 відсотків тарифної годинної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час і максимальний розмір премії - 60 відсотків (окладу) в місяць.

Пунктом 4 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату Всесоюзної центральної ради профспілок від 07.05.1986 року № 153/10-43 було встановлено, що для працівників, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні іонізуючого випромінювання, встановлювався 6-годинний робочий день.

Відповідно до розділу 2 роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України в листі від 13.04.2001 року №03-3/1652-018-2, про особливості оплати праці працівників, відряджених у зону відчуження для виконання робіт,пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (включаючи робітників і службовців системи Міністерства внутрішніх справ) в якому, зокрема, зазначено, що годинні тарифні ставки для осіб, оплата праці яких провадилась виходячи з місячних тарифних ставок (окладів), годинна тарифна ставка при 6-годинному робочому дні визначалася діленням місячної ставки (окладу) на норму робочих годин по календарю у даному місяці при 6-годинному робочому дні (роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 27 грудня 1972 року N 12/35 затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 27 грудня 1972 року N 383/35. Доплати, встановлені у зоні відчуження за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за роботу з важкими і шкідливими і з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці, за роботу в нічний час, бригадирам із робітників, не звільнених від основної роботи за керівництво бригадою, могли встановлюватись з застосуванням показника кратності (пункт 41 листа Міненерго СРСР і Мінатоменерго СРСР, погодженого з галузевим ЦК профспілок від 05.05.88 року).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України» закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, є чинними на даний час.

Як вбачається із довідки про заробітну плату №48 від 10.02.2014 року зарплата позивача за роботу в зонах небезпеки (1-й та 3-й) нарахована наступним чином: за дні роботи в 1-й зоні небезпеки (25, 28, 29 та 30 вересня 1986 р., 1, 2, 5, 10, 12 та 15 жовтня 1986 р., 02 листопада 1986 р.) - з кратністю 3; а за дні роботи в 3-й зоні небезпеки (19, 20, 22 та 23 жовтня 1986 р.) - з кратністю 5.

У цій довідці зазначені ті ж самі дні роботи у 1-й та 3-й зонах небезпеки, що і в наказі УВС Л/о від 07.01.1987 р. № 02, яким була підтверджена робота позивача в зоні відчуження ЧАЕС та в якому зазначено, в які саме дні та в яких зонах небезпеки працював позивач під час виконання робіт (несення служби) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також застосування зазначеної кратності (3 та 5) відповідає і довідці УВС Л/о від 18.12.1992 р. № 15, в якій зазначено, що заробітна плата позивачу за роботу в зоні відчуження була виплачена із застосуванням кратності 5 та 3 (а.с.26).

Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. № 964 рс визначено дозволити керівникам міністерств і відомств, що беруть участь в ліквідації аварії, за погодженням з головою урядової комісії проводити у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими чинним законодавством нормами, по II зоні - в чотириразовому розмірі та в I зоні - у трикратному розмірі. Виплачувати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.

Виходячи з наведеного,відповідно до розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 та від 23.05.1986 року № 1031-рс при розрахунку оплати праці позивача за роботу у 1-й та 3-й зонах небезпеки повинна була застосовуватися кратність 3 та 5 не до одинарного розміру посадового окладу (тарифної ставки), а до збільшеного у два рази (на 100 %) посадового окладу (тарифної ставки). Саме такий розрахунок оплати праці наведений у довідці від 10.02.2012 року.

Розпорядженням КМ України від 04.04.2001 року № 125-р було встановлено, що працівникам ОВС, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і стали інвалідами, пенсії по інвалідності призначаються (перераховуються) із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за фактично відпрацьований час, який обчислюється у такому порядку: сума грошового утримання, що складається з посадового окладу і окладу за спеціальними званнями, у кратних розмірах в одному з календарних місяців роботи 1986 року ділиться на кількість фактично відпрацьованих днів у цьому місяці. Заробіток за один день збільшується на розмір премії, що була виплачена за безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у цьому місяці, і множиться на 30 календарних днів. До одержаного умовного місячного заробітку додається надбавка за вислугу років.

Зі змісту Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №1210 від 23.11.2011 року пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Виходячи з наведеного, розмір вказаної зарплати, перш за все, повинен визначатися виходячи із її умовного розрахунку, тобто із тієї суми зарплати, яка особі (пенсіонеру) повинна була бути нарахована за роботу в зоні відчуження виходячи з даних, які містяться у первинних документах про місце роботи та тривалість робочого дня. І лише в разі, коли такий умовний розрахунок оплати праці є меншим від суми зарплати, яку особа фактично одержала, то розмір вказаної зарплати для обчислення пенсії повинен визначатися із цієї фактично одержаної суми зарплати.

Суд приходить до переконання, що вищевказана довідка від 10.02.2012 року містить розрахунок зарплати позивача, який здійснений на підставі первинних документів про місце його роботи та тривалість робочого дня (зокрема, вищевказаного наказу УВС Л/о від 07.01.1987 р. № 02, в якому зазначені конкретні дні роботи позивача в зоні відчуження ЧАЕС та зони небезпеки, в яких позивач працював кожен із зазначених днів). Розрахунок цієї зарплати є більшим від зарплати, яка була фактично сплачена позивачу за роботу в зоні відчуження. Таким чином, відсутні підстави для визначення заплати позивача за роботу в зоні відчуження в розмірі фактично сплаченої цієї зарплати. Отже, немає підстав стверджувати, що вищевказана довідка від 10.02.2012 року повинна була видаватися на підставі первинних документів про нараховану та фактично сплачену суму зарплати позивача за роботу в зоні відчуження (особової картки з нарахування зарплати за вересень-листопад 1986 р та за січень 1987 рік).

Суд критично ставиться до покликань представників відповідача про те, що для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із зарплати за роботу в зону відчуження ЧАЕС пенсіонер повинен надавати первинні документи, які підтверджують участь такого пенсіонера у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з огляду на наступне.

Перелік документів, які необхідно подавати для призначення (перерахунку) пенсії по інвалідності, зазначений в п.2.2 розділу ІІ «Порядку оформлення пенсій», в якому зазначено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктами 1-4 п. 2.1 розділу ІІ «Порядку оформлення пенсій», зазначено про необхідність надання документів про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (пп.1), про стаж (пп.2), про заробітну плату (пп.3), про місце проживання (реєстрації) особи (пп.4).

В пп.3 п.2.1 Розділу ІІ «Порядку оформлення пенсій» зазначено, що при поданні довідки про заробітну плату за період до 01.07.2000 року в цій довідці повинні бути зазначені назви первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзац 2 вказаної норми).

Між тим, необхідність додавання до довідки про зарплату первинних документів, на підставі яких була видана ця довідка, не передбачена ні зазначеною нормою, ні іншими нормами «Порядку оформлення пенсій», ні будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами.

При цьому, щодо дати, з якої відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії, то необхідно зазначити наступне.

Частиною 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 подав до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова заяву про перерахунок пенсії виходячи із зарплати, зазначеної у довідці від 10.02.2012 року, 18.01.2014 року, а додаткові документи - 12.02.2014 року.

Таким чином, в даному випадку перерахунок пенсії позивача, виходячи із зарплати, зазначеної у вказаній довідці від 10.02.2012 року, Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова повинно було здійснити за період з 01.02.2014 року.

У ч.1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу на обґрунтування правомірності своїх дій щодо нездійснення ОСОБА_3 за період з 01.02.2014 року перерахунку його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату ОСОБА_3 від 10.02.2012 року №48, та які би спростовували доводи позивача, тому суд вважає позов підставним і таким, що підлягає задоволенню.

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення такого необхідно і достатньо визнати протиправною бездіяльність Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова) щодо нездійснення ОСОБА_3 за період з 01.02.2014 року перерахунку його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату ОСОБА_3 від 10.02.2012 року №48, та зобов'язати Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова) здійснити ОСОБА_3 з 01.02.2014 року перерахунок та виплату його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату ОСОБА_3 від 10.02.2012 року №48.

Керуючись ст.ст. 2, 6-12, 69-71, 86, 158-163 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова) щодо нездійснення ОСОБА_3 за період з 01.02.2014 року перерахунку його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату ОСОБА_3 від 10.02.2012 року №48.

Зобов'язати Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова) здійснити ОСОБА_3 з 01.02.2014 року перерахунок та виплату його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із заробітної плати ОСОБА_3 за фактично відпрацьовані дні у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зазначеної у довідці про заробітну плату ОСОБА_3 від 10.02.2012 року №48.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії через Залізничний районний суд м. Львова з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю. Колодяжний