Ухвала суду № 68440487, 22.08.2017, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/1011/17

1-кс/330/561/2017

"22" серпня 2017 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі: слідчого судді Нестеренко Т.В.; за участю секретаря Корнієнко М.М., прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3. звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, мотивуючи тим, що 18 червня 2017 року, співробітниками Управління карного розшуку ГУ НП в Запорізькій області, за дорученням слідчого СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУ НП в Запорізькій області, на підставі Ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 16.06.2017 про проведення обшуку, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І ст.115 КК України, було проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до резолютивної частини Ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 16.06.2017 про проведення обшуку, слідчим суддею було надано дозвіл на проведення обшуку в житлі, розташованому за вищевказаною адресою, виключно з метою відшукання та вилучення вогнепальної зброї та набоїв до неї. При цьому, в Ухвалі суду також прямо зазначено, що при проведенні обшуку дозволяється вилучення лише речей і документів, які прямо вказані в ухвалі. Інші речі та документи, які мають значення для кримінального провадження та вилучені під час обшуку вважаються тимчасово вилученим майном. В ході проведення співробітниками ГУ НП в Запорізькій області обшуку 18.06.2017 за вказаною вище адресою, серед інших речей, було виявлено та вилучено речі які не були прямо вказані в ухвалі суду на проведення обшуку, а саме: грошові кошти 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень купюрами номіналом по 500 гривень та 200 (двісті) доларів СІЛА купюрами номіналом по 100 доларів США; пластикові картки «ПриватБанк» № 4731217114142407, № 5168757264735421, № 5168755405320728, №4731217112052756; договір оренди від 30.05.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо оренди квартири; квитанція № 17604915 від 27.04.2017. Виходячи із того, що вказані вище предмети, які були влучені в ході проведення обшуку 18.06.2017 за адресою: АДРЕСА_2, не були прямо зазначені в ухвалі суду про проведення обшуку, вони вважаються тимчасово вилученим майном. 22 червня 2017 року, слідчий суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., розглянувши клопотання про арешт майна, серед інших речей наклала арешт на вищевказане майно ОСОБА_3 Вважаю, що дана Ухвала слідчого судді винесена без достатніх підстав, та з суттєвими порушеннями норм КПК України. Так, відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації .майна як виду покарання або заходу кримінального-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Так, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні про розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково Ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ст. 169 КПК України визначає, що Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту. Для накладання арешту на тимчасово вилучене майно обов'язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, що передбачено ч. З ст. 132 КПК України. Обґрунтована підозра визнається такою, якщо є факти або інформація, яка може переконати об 'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення у межах кримінального провадження і це може бути підтверджено пред 'явленою підозрою згідно зі ст. 276-278 КПК України, (рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, п. 175 Nechiporukand Yonkalov.Ukraine «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» Fох, CampbellandHartley v. The United Kingdom від серпня 1990, п. 32, Series А, №182). Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України, арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільна небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Відповідно до ст. 131 КПК України, тимчасове вилучення майна є видом забезпеченням кримінального провадження. Для можливості його подальшого утримання та накладення арешту у кримінальному провадженні слідчим повинна бути доведена наявність обґрунтованої підозри, чого вимагає ч. З ст. 132 КПК України. Згідно рішенні ЄСПЛ «Камензінда проти Швейцарії» суд дійшов висновку, що для проведення обшуку обов'язковим критерієм є наявність обґрунтованої підозри щодо знаходження предметів саме у приміщенні, в якому проводиться обшук. Тобто слідчий повинен довести зв'язок вчиненого кримінального правопорушення та знаходження грошових коштів, які необхідно вилучити. Відповідно до Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ судової практики щодо розгляду суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру. Більш того, досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення проводиться за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І ст.115 КК України, особа, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення органом досудового розслідування була встановлена та затримана, їй повідомлено у встановленому законом порядку про підозру у скоєнні злочину. ОСОБА_3 до скоєння вказаного злочину не причетний та йому про підозру взагалі не повідомлялось. Таким чином просить скасувати арешт майна частково, накладений Ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 22.06.2017 року № провадження 1-кс/330/382/2017 у кримінальному провадженні № 12017081140000086 від 04.06.2017, а саме: грошові кошти 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень купюрами номіналом по 500 гривень та 200 (двісті) доларів США купюрами номіналом по 100 доларів СІЛА; пластикові картки «ПриватБанк» № 4731217114142407, № 5168757264735421, № 5168755405320728, № 4731217112052756; договір оренди від 30.05.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо оренди квартири; квитанція № 17604915 від 27.04.2017. Зобовязати слідчого Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

В судовому засіданні представник володільця арештованого майна ОСОБА_2 підтримав клопотання про скасування майна та просив його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Якимнюк С.А. просив задовольнити клопотання частково, лише в частині зняття арешту з договору оренди від 30.05.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який дійсно належить ОСОБА_3, в іншій частині клопотання заперечував проти доводів адвоката, вважаючи, що майно арештовано правомірно, оскільки арештоване майно є засобом вчинення кримінального правопорушення, тому просив відмовити в задоволенні заявленого клопотання, також зазначив, що а ні ОСОБА_3, а ні адвокатом не доведено, що зазначені гроші та картки належать саме ОСОБА_3, а не іншій особі.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного. Судом встановлено, що 18 червня 2017 року, співробітниками Управління карного розшуку ГУ НП в Запорізькій області, за дорученням слідчого СВ Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУ НП в Запорізькій області, на підставі Ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 16.06.2017 про проведення обшуку, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І ст.115 КК України, було проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Підставами для арешту майна були ті обставини, що вищезазначене майно відповідало критеріям, передбаченим ч. 2 ст.167 КПК України, для забезпечення виконання завдань кримінального провадження. Органу досудового розслідування вказане майно було необхідне для проведення з ним процесуальних дій та судових експертиз, що являється способом встановлення доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч. І ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації .майна як виду покарання або заходу кримінального-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Так, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні про розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково Ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 року триває. Досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення проводиться за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, особа, яка скоїла вказане кримінальне правопорушення органом досудового розслідування була встановлена та затримана, їй повідомлено у встановленому законом порядку про підозру у скоєнні злочину. ОСОБА_3 до скоєння вказаного злочину не причетний та йому про підозру взагалі не повідомлялось. Прокурором не доведено, що зазначене майно є доказом злочину по вказаному кримінальному провадженню № 12017080140000086 від 04.06.2017 року за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Або володільцю зазначеного майна ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або він є особою, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, обвинуваченим, особою, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК, або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільна небезпечне діяння по іншому кримінальному провадженню.

Таким чином враховуючи, що на цей час не обґрунтовано підставу, мету та необхідність арешту вказаного майна, не обґрунтовано наявність реальних ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Встановлені обставини, дозволяють дійти висновку про необхідність задоволення клопотання про скасування арешту майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170 174, 309 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017080140000086 від 04.06.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України задовольнити в повному обсязі.

Скасувати арешт майна частково, накладений Ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 22.06.2017 року № провадження 1-кс/330/382/2017 у кримінальному провадженні № 12017081140000086 від 04.06.2017, а саме: грошові кошти 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень купюрами номіналом по 500 гривень та 200 (двісті) доларів США купюрами номіналом по 100 доларів СІЛА; пластикові картки «ПриватБанк» № 4731217114142407, № 5168757264735421, № 5168755405320728, № 4731217112052756; договір оренди від 30.05.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо оренди квартири; квитанція № 17604915 від 27.04.2017.

Зобовязати слідчого Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 повернути вказане майно володільцю зазначеного майна ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Нестеренко Т.В.