Постанова № 68440016, 22.08.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ЄУН № 331/4056/16-а

Провадження № 2-а/331/4/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Жуковій О.Є.

при секретарі Владиченко І.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 оборони України, третя особа: Запорізький обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними, стягнення невиплаченої одноразової грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.05.2016 року звернувся з вказаним позовом в якому просив визнати неправомірними дії ОСОБА_5 оборони щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у разі ІІІ групи інвалідності, пов»язаної з виконанням обов»язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму , встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв»язку з виконанням обов»язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму , встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності , з урахуванням проведеної виплати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 10.09.2012 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання , пов»язаного з проходженням військової служби. 07.10.2014 року його визнано інвалідом ІІІ групи у зв»язку із пораненням, пов»язаним з виконанням військової служби , при перебуванні у країнах, де велися бойові дії. На підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року він звернувся до ОСОБА_5 оборони із заявою про виплату одноразової грошової допомоги , однак відповідач відмовив йому у здійсненні такої виплати у зв»язку із зміною групи інвалідності, її причинного зв»язку або відсотка втрати працездатності понад дворічний термін з часу її первинного встановлення. Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому вимушений був звернутися до суду за захистом порушеного права.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав, наполягали на задоволенні позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_5 оборони позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити, з огляду на те, що вперше інвалідність позивачу була встановлена 10.09.2012 року , а тому останній не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року .

Представник третьої особи Запорізького обласного військового комісаріату підтримав позицію представника відповідача, в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи , приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, та визнано сторонами , 10.09.2012 року ОСОБА_1 відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААБ № 480094 вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у зв»язку з захворюванням отриманим в період проходження військової служби.

07.10.2014 року позивачу повторно безстроково встановлено ІІ групу інвалідності у зв»язку з пораненням, захворюванням у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Позивач 27.10.2014 звернувся до Запорізького ОВК із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням IIІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.

30.10.2014 року ТВО військового комісара Запорізького обласного військового комісаріату надіслано документи Директору Департаменту фінансів ОСОБА_5 оборони для вирішення питання про можливість виплати одноразової грошової допомоги (а.с.97).

Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) , каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнений з військової служби від 29 травня 2015 року № 15 ОСОБА_6 відмовлено у здійсненні доплати одноразової грошової допомоги , як особі у якої відбулася зміна групи інвалідності , її причинного зв»язку або відсотка втрати працездатності понад дворічний термін з часу первинного її встановлення (а.с.115).

Крім того, судом встановлено, що 03.02.2016 року позивач знов звернувся до Військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги . Документи були направлені до Департаменту фінансів ОСОБА_5 оборони України 09.02.2016 року, а 08 липня 2016 року згідно Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) , каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнений з військової служби № 53 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Полстанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року з огляду на те, що інвалідність останньому встановлено до 01 січня 2014 року (а.с.98,99, 101).

Позивач як на підставу позову посилається на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між Державою і громадянином України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 грудня 1992 року №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діє на даний час, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4пункту 2 статті 16 цього Закону).

Статтю 16 та 16-2 викладено в такій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI, який набрав законної сили з 01.01.2014.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок №975), яка набрала законної сили з 24.01.2014, установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно доПорядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298),Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), іПорядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд зазначає, що датою, з якої у військовослужбовця виникає право на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірах, що встановлені статтями 16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI та відповідно до Порядку № 975 виникає з моменту первинного встановлення такої інвалідності в період дії таких актів. Особи, допомога яким не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто на день встановлення такої інвалідності.

Як було судом зазначено вище, відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_1 під час первинного огляду 10.09.2012 року було встановлено третю групу інвалідності в зв'язку з захворюванням пов»язаним з проходженням військової служби . Надалі йому 07.10.2014 року було встановлено безстроково ІІІ групу інвалідності у зв»язку із пораненням, захворюванням пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовця у позивача виникло з моменту встановлення інвалідності, а саме з 10.09.2012 року.

Однак позивач , як встановлено в ході розгляду справи, не звертався до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги у зв»язку з встановленням інвалідності вперше в 2012 році.

На той момент діяла наступна редакція ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також діяв Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 (Порядок №499).

Відповідно до підпунктів 2, 4 п. 2 вказаного Порядку №499 одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам І групи; 24-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 20- місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі: 33- місячного грошового забезпечення - інвалідам І групи; 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

У разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності внаслідок виконання військового обов'язку у розмірах, що передбачені статтями 16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VІ та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, так як право на таку допомогу виникає на момент встановлення інвалідності вперше, отже така допомога повинна призначатися та виплачуватися в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладеній в ухвалі від 15.03.2016 у справі №825/2188/15-а, прийнятою за результатами розгляду аналогічної справи.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло, а отже посилання позивача на те, що йому належить виплата одноразової грошової допомоги на підставі Постановит КМУ № 975 від 25.12.2013 року , є безпідставними .

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 8-11, 158-161 , 94,90 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 оборони України, третя особа: Запорізький обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними, стягнення невиплаченої одноразової грошової допомоги відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення . У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

22.08.2017 .